Справа №22ц-0590/12203/12 Головуючий в 1 інстанції Гаврилюк О.І.
Категорія 27 Доповідач Новосьолова Г.Г.
12 грудня 2012 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Новікової Г.В.,
суддів: Новосьолової Г.Г., Шевченко В.Ю.
при секретарі Бакунець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства « РОДОВІД БАНК» на рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 25 жовтня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства « РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК" про стягнення заборгованості кредитним договором та штрафу до державного бюджету, -
25 жовтня 2012 року рішенням Калінінського районного суду м. Донецька позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 1 528 037,45 гривень. Вирішено питання про судові витрати.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором та штрафу до державного бюджету - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивач ПАТ «Родовід банк» надіслав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині стягнення суми пені змінити та стягнути пеню у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, оскільки жодних доказів, які б підтверджували необхідність застосування норм ст..551 ЦК України відповідачем не надано. А тому, застосування судом ст..258 ЦК України та зменшення розміру пені з 8 385 435, 92 гривень до 100 000 гривень не є співмірним та таким що відповідає вимогам закону.
Отже, судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушенні інтереси банку, що виражено у позбавленні можливості отримати доходи, що йому належить.
У судовому засіданні представник позивача ПАТ «Родовід банк» підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ « Родовід банк» розміру пені та стягнути її в повному обсязі.
В судове засідання не з'явився, відповідач ОСОБА_1, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача ПАТ «Родовід банк», дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
13 серпня 2012 року позивач ПАТ «РОДОВІД БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором мотивуючи свої вимоги наступним.
15 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Д002/СК-133.08.2, відповідно до умов договору, банк взяв на себе зобов'язання надати позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у сумі 230 000,0 доларів США, строком погашення до 15 квітня 2011 року включно, зі сплатою 15% річних за користуванням коштами.
Сума кредиту в межах кредитної лінії була видана відповідачу у розмірі 145 000,0 доларів США у відповідності до умов кредитного договору.
Факт видачі кредиту відповідачу за кредитним договором підтверджується заявами на видачу готівки №494 57 від 15 квітня 2008 року, №570_32 від 23 травня 2008 року, 494-24 від 18 серпня 2008 року, 494-44 від 09 вересня 2008 року.
Відповідно до положень п.п. 4.1-4.2 кредитного договору відповідач взяв на себе обов'язок забезпечити повне повернення одержаної суми кредиту, погасити заборгованість за кредитом у відповідності до умов кредитного договору, щомісячно сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами.
Відповідачем умови кредитного договору виконувались неналежним чином, у зв'язку з чим заборгованість за кредитним договором станом на 11 липня 2012 року стала складати: прострочена заборгованість за кредитом - 145 000 доларів СІІІА, за курсом Національного банку України становить 1 158 985,0 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами складає 33 661,01 доларів США, за курсом Національного банку України становить 269 052,45 гривень; пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань 12 650 773,05 гривень.
26 вересня 2012 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення на користь держави штрафу, мотивуючи свої вимоги наступним.
15 квітня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № Д002/СК-133.08.2, відповідно до умов якого, банк взяв на себе зобов'язання надати позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у сумі 230 000,0 доларів США, строком погашення до 15 квітня 2011 року включно, зі сплатою 15% річних за користуванням коштами.
Сума кредиту в межах кредитної лінії була видана відповідачу у розмірі 145 000,0 доларів США у відповідності до умов кредитного договору, проте, остання сума кредиту у розмірі 85 000 доларів США не була видана відповідачу, що є порушенням прав та обов'язків відповідача відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». А тому, відповідач просить стягнути з позивача на його користь 85 000 доларів США, що становить 679 405,0 гривень, а на користь держави штраф у розмірі 100 % вартості виконаної роботи (наданої послуги), тобто у розмірі 145 000, 0 доларів США, що становить згідно з курсом НБУ 1 158 985,0 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду оскаржується в частині стягнення пені з відповідача ОСОБА_1
В іншій частині рішення суду стосовно позову Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК" про стягнення заборгованості за кредитним договором та штрафу до державного бюджету - сторонами не оскаржується.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позов в частині стягнення пені, правильно визначився з нормами матеріального права, які регулюють правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем і обґрунтовано виходив з вимог ст. 258, ч.3 ст. 551 ЦК України, дійшовши висновку про зменшення розміру пені з наступних підстав.
Сума заборгованості за кредитним договором складає 1 528 037, 45 гривень, а саме: заборгованість за кредитом складає у розмірі 1 158 985 гривень, прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом складає 269 052,45 гривень, пеня 12 650 773,05 гривень.
Зменшуючи розмір пені, суд першої інстанції, зазначив, що заявлена сума пені з урахуванням строку позовної давності майже дорівнює розміру основного зобов'язання, а тому такий розмір є надмірним.
Відповідно до частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Істотними обставинами в розумінні частини 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
З матеріалів справи вбачається, що пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань складає 12 650 773,05 гривень (а..13).
25 травня 2012 року відповідачем до суду першої інстанції надана заява про застосування вимог ч.3 ст.551 ЦК України та зменшення розміру неустойки (а.с.63).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня).
Отже, після застосування вимог ст..258 ЦК України заборгованість по пені за рік складає 8 385 435, 92 гривень, в той час як заборгованість за кредитним договором складає 1 428 037, 45 гривень.
Таким чином, з врахування викладеного, апеляційний суд вважає, що часткове задоволення позовних вимог в частині зменшення розміру пені є обґрунтованим, оскільки розмір пені за рік більш ніж сума заборгованості за кредитним договором, а тому підлягає зменшенню через не співмірність.
Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині зменшення розміру пені з вищенаведених підстав.
Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування рішення суду не встановлено.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: