Справа 22ц- 0590/12158/2012 Головуючий у 1 інстанції: Андреєв В.В.
Категорія 79 Доповідач: Новосьолова Г.Г.
28 листопада 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Шевченко В.Ю.
суддів: Корчистої О.І., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Бакунець Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського міського суду від 16 жовтня 2012 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа прокуратура Донецької області, про встановлення факту проживання у будинку,
Ухвалою Дзержинскього міського суду від 16 жовтня 2012 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа прокуратура Донецької області, про встановлення факту проживання у будинку.
Не погодившись із ухвалою суду, позивачка надіслала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до вимог ст..256 ЦПК України вона звернулась до суду із заявою про встановлення факту мешкання у АДРЕСА_1, а тому висновок суду про те, що оскаржується постанова про відмову у порушенні кримінальної справи не відповідає дійсності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, ухвалу суду - скасувати та направити до суду першої інстанції.
Представник прокуратури Донецької області в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм №1 за № 1030.
Відповідно до частини 2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Тому апеляційний суд розглядає справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді- доповідача, апелянта ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження по справі, виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з тих підстав, що заявник хоче оскаржити постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, на що існує інший порядок.
Але, з таким висновком суду погодитися не можливо.
Перелік фактів, встановлення яких передбачено в судовому порядку визначений в ст.256 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання осіб у належній їй квартирі АДРЕСА_1 ум. Донецьку з квітня 1994 року по вересень 2006 року, мотивуючи свої вимоги тим, що у зазначений період вона разом з чоловіком ОСОБА_2 мешкала у зазначеній період.
Статтею 15 ЦПК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.1009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України або Господарським процесуальним кодексом України віднесене до компетенції адміністративних чи господарських судів.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожен громадянин має право на захист своїх прав у суді.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Апелянт у судовому засіданні апеляційної інстанції зазначила, що вона просить встановити саме факт проживання осіб у належній їй квартирі, а ні оскаржує постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, оскільки вона вже оскаржила. Проте, її метою є саме встановлення факту проживання осіб за період з квітня 1994 року по вересень 2006 року.
Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження по справі підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд, оскільки останній порушив порядок встановлений для його вирішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дзержинського міського суду від 16 жовтня 2012 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий : Судді: