Справа № 0522/9316/2012-ц-22/775/728/13р Головуючий 1 інстанції: Домарєв О.В.
Категорія 37 Доповідач: Мальований Ю.М.
09 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Біляєвої О.М., суддів Никифоряка Л.П., Мальованого Ю.М.,
при секретарі: Стрижак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 05 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Калінінської районної в м. Донецьку ради, третя особа - Восьма Донецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
У листопаді 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій зазначив, що його батьку - ОСОБА_2 16 жовтня 1956 року була виділена земельна ділянка у безстрокове користування для будівництва індивідуального жилого будинку. Зведений на цій ділянці житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, був зареєстрований батьком позивача в 1962 році відповідно до діючого на той час законодавства та на домобудівлю видано технічний паспорт.
Після смерті ОСОБА_2, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач звернувся до Восьмої донецької державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, на що отримав відмову, оскільки не надав правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно та витягу з Реєстру прав власності на це майно.
На його звернення до БТІ м. Донецька про надання витягу з Реєстру прав власності, він отримав відповідь про відсутності державної реєстрації прав власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.
У позові просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на будинок з дворовими спорудами в АДРЕСА_1.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 05 грудня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з тих підстав, що суд першої інстанції припустився порушень і неправильного застосування норм процесуального права, неповно з'ясував обставин справи, що мають значення для вирішення справи. В обґрунтування скарги відзначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги наявність увідного оціночного акту та технічного паспорту на спірний будинок, виданий БТІ м. Донецька.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак відповідач у судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає подальшому розглядові справи.
Вислухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1, який наполягав на доводах апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд ухвалює апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що 16 жовтня 1956 року ОСОБА_2 була виділена у безстрокове користування земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2, що в подальшому перейменована на АДРЕСА_1 (а.с. 11,12).
02 листопада 1962 року було складено увідний оціночний акт по домоволодінню АДРЕСА_2 (а.с. 8 - 10).
Технічний паспорт будинку АДРЕСА_1 виготовлено КП БТІ м. Донецька станом на 24 листопада 2010 року (а.с. 16 - 19).
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 (серії ЯЕ № НОМЕР_1 від 09 квітня 1953 року) його батьком вказано ОСОБА_2 (а.с. 6).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть (серії 1-НО № НОМЕР_2), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
19 листопада 2010 року позивач звернувся до Восьмої донецької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину як особі, яка фактично прийняла спадщину (а.с. 25).
Постановою від 30 жовтня 2012 року державний нотаріус Восьмої донецької державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав відсутності витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 20).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на підтвердження своїх вимог не надав належних і допустимих доказів того, що спірний будинок було побудовано відповідно до умов договору від 16 жовтня 1956 року, при житті спадкодавець у визначеному порядку набув та зареєстрував право власності на спірний будинок. Крім того, не доведено факту прийняття цього будинку у спадщину.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до положень ст. ст. 548, 549, 553 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, що діяла на час відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття. Спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину у разі, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).
Із обставин справи та наданих документів вбачається, що позивач фактично вступив в управління і володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 до закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, тобто згідно чинного на той час закону прийняв спадщину.
У п. 8 Постанови Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Із наведених матеріалів справи вбачається, що спірний будинок збудовано на земельній ділянці, відведеній під забудову у встановленому на той час порядку (а.с. 11-12), а після закінчення його будівництва складено увідний оцінювальний акт, засвідчений печаткою БТІ м. Донецька, що свідчить про відповідний технічний стан вказаного будинку (а.с. 8).
Своїм листом від 23.03.1999 N 12/5-126 «Щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію», Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України роз'яснив, що комітет вважає за доцільне проводити оформлення свідоцтва про право власності по об'єктах, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію (які експлуатуються або не експлуатуються) тільки при наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними. По об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації (до врегулювання цього питання законодавчими на нормативними актами).
Таким чином, апеляційний суд відзначає, що спірний будинок збудовано на земельній ділянці, що була виділена спадкодавцю у встановленому закон порядку, а факт завершення його будівництва засвідчено відповідним актом від 02 листопада 1962 року. Тобто спірний будинок збудовано до 5 серпня 1992 року. Права та обов'язки спадкодавця як забудовника увійшли до складу спадщини, а спадкоємець ОСОБА_1 фактично вступив в управління і володіння спадковим майном.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і тому його рішення як ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 05 грудня 2012року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Калінінської районної в м. Донецьку ради, про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок з дворовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: