Рішення від 30.11.2012 по справі 2-1956/12

5

Справа № 22ц-0590-12348-2012 рік Головуючий першої інстанції Корнєєва І.В.

Категорія: 25 Доповідач Зайцева С.А.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Ювченко Л.П.

Суддів: Бугрим Л.М. ,Зайцевої С.А.

при секретарі: Лавицькому Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства « Акціонерна страхова компанія « Інго Україна» про захист прав споживачів , відшкодування матеріальної та моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів , обгрунтовуючи свої вимоги наступним. Відповідно договору страхування засобів наземного транспорту № 540533316 від 30 серпня 2007 року між відповідачем та позивачем ,відповідач зобов*язався при настанні страхового випадку відшкодувати завданий збиток в межах страхової суми на умовах ,передбачених договором.21 серпня 2008 року о 14 год.30 хв. на 6 км 650 м автодороги Алушта-Судак-Феодосія позивач, керуючи автомобілем TOYOTA CAMRY державний номер НОМЕР_2 потрапив до ДТП ,в результаті якої відбулося перекидання автомобіля ,внаслідок чого автомобіль зазнав механічних ушкоджень. 02 вересня 2008 року позивач письмово повідомив про ДТП ,надав необхідних документів та тільки 19 січня 2009 року отримав від відповідача лист про відмову у виплаті страхового відшкодування. Просив визнати дії відповідача неправомірними,стягнути з відповідача на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 65047 грн.,моральної шкоди 6000 грн.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати , ухвалити нове про задоволення позовних вимог , з тих підстав ,що судом першої інстанції у повному обсязі встановлені обставини ,що мають значення для справи,про те неправильно застосовані норми матеріального права .

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ПАТ « Акціонерна страхова компанія « Інго Україна» ,що діє за довіреністю Потапова Я.Г. просила апеляційну скаргу відхилити. У судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з*явився,належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи ,шляхом отримання телефонограми ,зареєстрованої в журналі телефонограм № 2 за № 2139 (а.с.134), у відповідності з ч.2 ст.305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи .

Заслухавши суддю - доповідача,пояснення представника відповідача , дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,ухваленим на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз*ясненням Пленуму Верховного Суду України ,що міститься в п.2. постанови « Про судове рішення у цивільній справі « № 14 від 18 грудня 2009 року , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права,що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК України , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права ).

Обгрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються ,як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами,які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість,або обставин,що не підлягають доказуванню,а також,якщо рішення містить вичерпні висновки суду,що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам,які мають значення для вирішення справи.

Суд першої інстанції встановив, що автомобіль TOYOTA CAMRY державний номер НОМЕР_2,який належить позивачу на праві власності був застрахований згідно договору № 540533316 страхування наземного транспортного засобу , укладеному з ЗАТ « «Акціонерна страхова компанія» Інго Україна» 30.08.2007 року .

21 серпня 2008 року в 14 год.30 хв. мала місце дорожньо-транспортна пригода- перекидання автомобіля ,внаслідок чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.

ЗАТ « Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування з тих підстав ,що страховику не було надано довідку медичного закладу про наявність або відсутність алкогольного ,наркотичного, чи токсичного сп*яніння на момент настання страхового випадку ,та страхувальником порушено покладений на нього обов*язок щодо письмового повідомлення про страховий випадок не пізніше 3-х робочих днів з моменту його настання ,тобто тільки 02 вересня 2008 року .

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ,суд першої інстанції виходив з того ,що правовідносини ,які склалися між позивачем та відповідачем у зв*язку з укладенням договору страхування ,відмови відповідача сплатити страхове відшкодування ,не регулюються нормами Закону України « Про захист прав споживачів «.

Про те погодитися з такими висновками суду апеляційний суд в повній мірі не може виходячи з наступного .

Відповідно до вимог статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Апеляційний суд встановив , що 30 серпня 2007 року між сторонами був укладений договір страхування транспортного засобу - TOYOTA CAMRY державний номер НОМЕР_2, що підтверджується договором № 540533316 (а.с. 7-9). Вигодонабувачем за договором є АКБ «Укрсоцбанк» .

21 серпня 2008 року мала місце дорожньо-транспортна пригода- перекидання автомобіля, внаслідок чого автомобіль позивача зазнав конструктивного знищення .Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок перевищення водієм ОСОБА_1 безпечної швидкості ,порушення водієм п.п.12.1. ПДР України .

Листом від 15 січня 2009 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування (а.с. 10).

Згідно з п.11.2.11 Правил добровільного страхування наземного транспорту страхувальник зобов*язаний надати страховику всі документи ,передбачені п.13.2. Правил,що стосуються страхового випадку та його наслідків.

У пункті 13.2. Правил добровільного страхування наземного транспорту зазначено ,що підтвердження настання страхового випадку і визначення розміру страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі наступних документів : договір страхування (поліс) ;письмове повідомлення про настання страхового випадку ; заява страхувальника на виплату страхового відшкодування ;документи встановленої форми (довідка ,постанова тощо) органів внутрішніх справ ,Державтоінспекції,слідчих або інших компетентних органів про обставини страхового випадку ; у разі потреби ,довідки медичного закладу про наявність або відсутність алкогольного,наркотичного, чи токсичного сп*яніння страхувальника /водія на момент настання страхового випадку .Довідка необхідна у випадку повної загибелі ТЗ (пункт 13.2.6), акту огляду та фотографії пошкодженого ТЗ;документ ,що підтверджує розмір збитків (акт автотоварознавчого дослідження або експертизи про величину збитку ,калькуляція та оригінали рахунків за ремонт ТЗ );оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ ;копію посвідчення водія та відповідного талона до нього (пункт 13.2.10); повний комплект ключів від транспортного засобу-у випадку незаконного заволодіння ним шляхом крадіжки, виключаючи грабіж та розбійний напад ,документ ,що засвідчує особу одержувача страхового відшкодування ; копія довідки про присвоєння ідентифікаційого коду для фізичної особи,що отримує страхове відшкодування ;інші документи ,що мають відношення до причин та наслідків страхового випадку .

Згідно умов договору страхування № 540533316 від 30 серпня 2007 року, підтвердження настання страхового випадку і визначення розміру страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі наступних документів :п.6.2.(г)- у разі потреби ,-довідки медичного закладу про наявність ,або відсутність алкогольного ,наркотичного,чи токсичного сп*яніння страхувальника /водія на момент настання страхового випадку .Довідка потрібна у разі повної загибелі ТЗ .

Згідно з п.11.2.8. Правил добровільного страхування наземного транспорту страхувальник зобов*язаний при настанні страхового випадку діяти відповідно до умов розділу 12 Правил.Відповідно до п.12.1.6. Правил та п.6.1(в) договору страхування № 540533316 від 30 серпня 2007 року при виникненні передбаченої Правилами договором страхування події (в тому числі ДТП) ,страхувальник /водій ,представник зобов*язаний письмово оформити заяву про страховий випадок не пізніше 3-х робочих днів з моменту його настання.

Підставою відмови у здійсненні страхових виплат стало те, що страховику не було надано довідку медичного закладу про наявність або відсутність алкогольного ,наркотичного ,чи токсичного сп*яніння на момент настання страхового випадку та порушення покладеного обов*язку повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк ,встановлений договором. Ці факти позивачем не спростовані.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про страхування", ч.1 ст.991 ЦК України підставами для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Тобто, наслідком невиконання страхувальником обов*язку ,передбаченого п.5.ч.1.ст.989 ЦК України щодо неповідомлення страховика про настання страхового випадку у строк,встановлений договором ,і створення йому в такий спосіб перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків ,є відмова страховика від здійснення страхової виплати відповідно до п.5.ч.1.ст.991 ЦК України .

За таких підстав ,з урахуванням досліджених доказів, апеляційний суд вважає,що вимоги позивача є необгрунтованими,правові підстави для задоволення позову відсутні ,а тому приходить до висновку про відмову у задоволенні позову до ПАТ « Акціонерна страхова компанія « Інго Україна» з тих підстав ,що відмова у виплаті страхового відшкодування відбулася відповідно до положень Закону України « Про страхування» ,договору страхування ,укладеному між сторонами, та Правил добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2012 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства « Акціонерна страхова компанія « Інго Україна» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили .

Судді :

Попередній документ
29073631
Наступний документ
29073633
Інформація про рішення:
№ рішення: 29073632
№ справи: 2-1956/12
Дата рішення: 30.11.2012
Дата публікації: 07.02.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Донецької області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (28.05.2012)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 22.02.2012
Предмет позову: стягнення аліментів на повнолітню дитину