Справа 22ц/0590/12685/12 Головуючий у 1 інстанції Домарєв О.В.
Категорія 37 Доповідач Солодовник О.Ф.
14 січня 2013 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Биліни Т.І.,
при секретарі Бакунець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та встановлення порядку виконання судового рішення,
У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та встановлення порядку виконання судового рішення, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. За життя ОСОБА_4 взяв у неї в борг гроші в сумі 15000 грн під 10 % на місяць, про що видав розписку, та 80000 грн, що можуть підтвердити свідки. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті залишилося спадкове майно, зокрема, 1\2 частина прибудованого приміщення магазину літ.А'-1, розташованого за адресою:АДРЕСА_1, на яку малолітній спадкоємець ОСОБА_2 набув право власності на підставі ст.1268 ЦК України. Просила стягнути зі спадкоємця на її користь заборгованість за позиками в сумі 123500 грн, встановити порядок та спосіб виконання рішення суду шляхом передачі їй1\2 частина прибудованого приміщення магазину літ.А'-1, розташованого за адресою:АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на вказане майно.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 18 жовтня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та встановлення порядку виконання судового рішення відмовлено.
Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 23 листопада 2012 року виправлено описки у вказаному рішенні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з тих підстав, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права, судом неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступне. 19 січня 2011 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір позики , про що останній видав розписку, в якій звзначив, що він взяв у ОСОБА_1 в борг гроші в сумі 15000 грн під 10 % на місяць (а.с. 145). Станом на день подання позову заборгованість за довго ром позики складає 43500 грн. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.72). Після його смерті залишилося спадкове майно, яке прийняли його діти ОСОБА_7 та малолітній ОСОБА_2 (а.с.51, 71, 79).
Апеляційним судом встановлено наступне.
Між сторонами склалися цивільні правовідносини, які регулюються книгою шостою «Спадкове право» ЦК України.
ОСОБА_4 на підставі договору дарування належала 1\2 частина прибудованого приміщення магазину літ.А'-1, розташованого за адресою:АДРЕСА_1 (а.с.6-8).
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції послався на те, що позивачка у встановлений ст. 1281 ЦК України строк не звернулася до спадкоємців боржника з вимогою про погашення боргу за договором позики, крім того позивачка не довела, що вартість успадкованої ОСОБА_2 частки майна дорівнює розміру заборгованості за договором позики.
Однак з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися, тому що вони не ґрунтуються на законі та обставинах справи.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка у відповідності з вказаними вимогами закону протягом шести місяців з дня смерті боржника, а саме, у серпні 2012 року звернулася до суду з позовом до спадкоємця ОСОБА_2, який, як малолітні особа, на підставі ч.4 ст.1268 ЦК України, прийняв спадщину (а.с.3).
Таким чином при ухваленні рішення судом першої інстанції, порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому рішення суду на підставі п.п. 3, 4 ч.1 ст.4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Як встановлено апеляційним судом вартість спадкового майна перевищує суму заборгованості спадкодавця за договором позики (а.с.152-188). Прийняли спадщину після смерті боржника його діти ОСОБА_7 та малолітній ОСОБА_2 (а.с.51, 71, 79), тобто частка кожного у спадщині є 1\2.
Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості спадкодавця за договором позики підлягають частковому задоволенню в сумі 21750 грн (43500 грн : 2).
На підставі ч.ч.1, 2 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Як роз'яснює Пленум Верховного Суду України в п. 12 постанови від 06 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" необхідно звернути увагу судів, що зі змісту абзацу другого частини першої статті 218 ЦК не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК).
Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно з ч.1 ст. 58, ч. 2 ст. 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В даному випадку не допускаються свідчення свідків як засіб доказування факту вчинення правочину, ніяких інших, крім пояснень свідків. доказів на підтвердження укладення договору позики в сумі 80000 грн суду надано не було.
Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором позики в сумі 80000 грн задоволенню не підлягають.
Згідно із ч. 2 ст. 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям в натурі.
Тому позовні вимоги в частині встановлення порядку виконання судового рішення та визнання права власності не підлягають задоволенню, як передчасні.
Керуючись ст.ст.303-316 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 жовтня 2012 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та встановлення порядку виконання судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 21750 (двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят) грн.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.
Головуючий:
Судді: