Справа 22ц-775/534/2013 Головуючий у 1 інстанції Березніков О.В.
2/553/761/12 ) Доповідач Постолова В.Г.
Категорія - 37
10 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого : Постолової В.Г.
суддів: Резникової Л.В., Гусєва В.В.
при секретарі: Щербюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 15 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, -
04.05.2011 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів , посилаючись на те, що приватним нотаріусом Макіївського нотаріального округу ОСОБА_4 16 лютого 2011 року було видане ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 у вигляді 1/3 частки спадкового майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_1. Він також є сином спадкодавця і тому має право на спадщину за законом, проте не був вчасно повідомлений нотаріусом про відкриття спадщини, хоча є одним із співвласників спірної квартири, що є грубим порушенням ст. 63 Закону України « Про нотаріат» , у зв*язку з чим не подав заяву про прийняття спадщини. Крім того нотаріус не звернула уваги, що його прізвище співпадає з прізвищем спадкодавця, що дає підстави розуміти їх родинний зв*язок , нотаріус йому неодноразово надавала нотаріальні послуги . Тому вважає, що нотаріус неправильно застосувала норми матеріального права при розподілі часток у праві на спадщину між спадкоємцями , а ОСОБА_1 приховав від нього те, що звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
Просив визнати свідоцтво про право на спадщину видане ОСОБА_1 16.02.2011 року недійсним; визнати право ОСОБА_2 на спадщину у розмірі 1/3 спадщини, що складає 1/9 частини нерухомого майна (домоволодіння, яке знаходиться за адресою: 86117, АДРЕСА_1); зобов'язати ОСОБА_4 видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно у розмірі 1/3 спадщини, що складає 1/9 частини нерухомого майна (домоволодіння, яке знаходиться за адресою: 86117, АДРЕСА_1); скасувати державну реєстрацію прав, які виникли у ОСОБА_1 в результаті неправомірного рішення нотаріуса; зобов'язати КП «БТІ м. Макіївки» провести відповідні зміни в реєстрі.
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 15 листопада 2012 року визнано свідоцтво про право на спадщину видане ОСОБА_1 16.02.2011 року недійсним, визнано право ОСОБА_2 на спадщину у розмірі 1/3 спадщини що складає 1/9 частини нерухомого майна (домоволодіння, яке знаходиться за адресою: 86117, АДРЕСА_1).
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та закрити провадження по справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову за таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги та визнаючи недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом , видане ОСОБА_1 16.02.2011 року та визнаючи право ОСОБА_2 на спадщину у розмірі 1/3 спадщини, що складає 1/9 частку нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1, суд виходив з того, що приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 були порушені п.188 Наказу Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5» Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст. 63 Закону України « Про нотаріат».
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, у зв*язку з невідповідністю висновків суду обставинам по справі та порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ч. 1 п.3,4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення за таких підстав.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку , встановленого статтею 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду , якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане , не мала права на спадкування , а також в інших випадках , встановлених законом.
Відповідно до ст. 63 Закону України « Про нотаріат » нотаріус який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов*язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . На час смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді частки у квартирі АДРЕСА_1, співвласницею якої вона була на підставі свідоцтва про право власності на житло від 7 грудня 1994 року.
Відповідно до рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 2 листопада 2010 року, яке набрало чинності визначено частки у спільній сумісній власності в квартирі АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_2 та за ОСОБА_6 право власності на 1/3 частки вказаної квартири кожному, визнано, що при житті ОСОБА_5 на праві власності належала 1/3 частка в спірній квартирі.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 у встановлений законом 6-місячний строк було подано до приватного нотаріуса ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 у вигляді частки квартири АДРЕСА_1
Крім того, відповідно до заяви чоловіка померлої ОСОБА_6 останній відмовився від спадщини після смерті своєї дружини на користь сина ОСОБА_1
При цьому даних про наявність інших спадкоємців вказані заяви не містять.
Заяв від інших спадкоємців про прийняття спадщини у встановлений законом спадкова справа також не містить.
16 лютого 2011 року приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було видане ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_5 у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.
Встановлено, що на час смерті матері позивач ОСОБА_2 не проживав із спадкодавцем постійно та не був зареєстрований у спадковій квартирі, що підтверджено копією домової книги, копією паспорта, заяву про прийняття спадщини після смерті матері у встановлений законом строк також не подавав , що не спростовувалося його представником в суді апеляційної інстанції.
Крім того на теперішній час він також з заявою про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини не звертався.
За вказаних обставин приватним нотаріусом ОСОБА_4 обгрунтовано і на законних підставах було видано відповідачу ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.02.2010 року.
Доводи позивача про те, що нотаріусом були порушені вимоги ст. 63 Закону України « Про нотаріат « з посиланням на те, що нотаріус знала де він проживає , оскільки тривалий час надавала йому нотаріальні послуги та у зв*язку з однаковим прізвищем співвласників квартири повинна була розуміти їх родинний зв*язок з померлою, апеляційний суд вважає безпідставними ,оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону, а зазначення позивача співвласником спірної квартири ще не є свідченням його родинного зв*язку з померлою.
За вказаних обставин підстав для задоволення позову немає.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 15 листопада 2012 року скасувати.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий : Судді: