Справа 22ц- 0590/12233/2012 Головуючий у 1 інстанції: Ільяшевич О.В.
Категорія 53 Доповідач: Новосьолова Г.Г.
28 листопада 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Шевченко В.Ю.
суддів: Агєєва О.В., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Яменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду від 29 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, індексації,
29 жовтня 2012 року рішенням Слов'янського міськрайонного суду у задоволені позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, індексу інфляції, відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка надіслала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалите нове про задоволення її позовних вимог, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.
В апеляційній скарзі позивачка зазначає, що відповідачем при затримки розрахунку заробітної плати не нараховувалась індексація, довідка, яка надана відповідачем підтверджує наявність заборгованості по заробітній платі та дані про середньомісячну заробітну плату, а тому у суду першої інстанції були підстави для задоволення позовних вимог виходячи з матеріалів справи.
У судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчить в матеріалах справи телефонограма, яка зареєстрована у Журналі телефонограм № 1 за № 1035, також позивачка до суду надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.39).
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається наступне.
19 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона знаходилась у трудових правовідносинах з відповідачем з 06 липня 1990 року по 03 вересня 2001 року.
Після звільнення їй не була виплачена заборгованість по заробітній платі.
16 липня 2012 року рішенням Слов'янського міськрайонного суду заборгованість по заробітній платі у розмірі 811,96 гривень та моральна шкода у розмірі 500 гривень стягнута з відповідача.
Але, відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України з нею розрахунок проведений не був, а тому згідно ст. 117 КЗпП України відповідач повинен виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 2526,30 копійок, а саме: за 10,7 лет з середньоденної заробітної плати 18,81 грн. Також, необхідно стягнути індекс інфляції у розмірі 127,46 гривень.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з того, що суд позбавлений можливості розрахувати середній заробіток за час затримки розрахунку, оскільки відсутні дані про середньомісячну заробітну плату за останні 2 місяця, дані за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні, а також кількість робочих днів за час затримки розрахунку за професією позивачки.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір із приводу порушення ВАТ «Содовий завод» міста Слов'янська законодавства про оплату праці з передбачених ст. ст. 116, 117 КЗпП України підстав.
Норми трудового права ч.1 ст.116, ч.1, ст.117 КЗпП України, структурно віднесені до розділ VII «Оплата праці» зазначеного Кодексу.
Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці " № 13 від 29 грудня 1999 року, при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Відповідно до пункту 2 Постанови КМ України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 8 лютого 1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки виданої ВАТ «Содовий завод» від 19 червня 2012 року, позивачка працювала на підприємстві відповідача та звільнена 03 вересня 2001 року. У довідці зазначено, що період виникнення заборгованості по заробітній платі з березня 1998 року по травень 2012 року. При цьому, середній заробіток за останні 2 місяці складає у сумі 18 гривень 81 копійка (а.с.7).
Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачка ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в апеляційній інстанції не зверталась з заявою у відповідності до ч.4 ст.10 ЦПК України про сприяння суду у витребуванні у відповідача відповідних доказів.
Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки був позбавлений можливості відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" розрахувати середній заробіток за час затримки розрахунку, оскільки відсутні дані про середньомісячну заробітну плату за останні 2 місяця, дані за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні, а також кількість робочих днів за час затримки розрахунку за професією позивачки.
Згідно з ч.ч.1,2,4 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, яка діяла на 2001 рік) індексації підлягають грошові доходи громадян у межах трикратної величини вартості межі малозабезпеченості. Повній індексації підлягають доходи в межах величини вартості межі малозабезпеченості. Якщо доход перевищує величину вартості межі малозабезпеченості, то його частина у межах подвійної величини вартості межі малозабезпеченості індексується у розмірі 80 відсотків, наступна частина доходу у межах величини вартості межі малозабезпеченості - у розмірі 70 відсотків. Частина грошового доходу, що перевищує трикратну величину вартості межі малозабезпеченості, індексації не підлягає. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, при виконанні умов індексації, передбачених статтею 4 цього Закону.
Таким чином індексації підлягають вищевказані грошові доходи громадян в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України згідно з законодавством.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просив стягнути з відповідача суму індексації з останні три роки, а саме з 01 жовтня 2009 року по 01 жовтня 2012 року, тоді як такий порядок індексації діючим законодавством не передбачений.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду від 29 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий : Судді: