1
Справа № 11/0590/2624/2012 Головуючий в 1 інстанції Циктіч В.М.
Категорія ч. 1 ст. 121 КК України Доповідач Смірнова В.В.
18 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області
в складі:
головуючого Смірнової В.В.
членів суду Мозговенка В.В., Поварніціна С.І.
за участю:
прокурора Єроклінцевої Н.С.
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 30 травня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Слов'янська Донецької області, українець, громадянин України, не одружений, має середню спеціальну освіту, працездатний, непрацюючий, зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1; засуджений 26.08.2010 р. Слов'янським міськрайонным судом Донецької області за ч. 1 ст. 186 КК України до 200 годин громадських робіт, покарання відбуто 17.11.2010 г.
засуджений за ст. 121 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі.
Згідно з вироком, засуджений ОСОБА_4 24 червня 2011 року приблизно о 01.30 перебував у кафе «Каблучок» по вул. Першотравневій в сел. Очеретино Ясинуватского району Донецької області. У ході сварки, що виникла між засудженим та потерпілими, які знаходилися у вказаному кафе, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 і на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, переслідуючи мету заподіяння шкоди здоров'ю останніх, умисно завдав один удар наявним у нього колюще-ріжучим предметом в область черевної порожнини ОСОБА_6 В результаті зазначених дій потерпілому ОСОБА_6 згідно з висновком судово-медичної експертизи від 14.07.2011 р. № 220 заподіяна проникаюча колото-різана рана черевної порожнини з ушкодженням тонкого кишечнику, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечною для життя в момент заподіяння. Після цього вищевказаним предметом засуджений завдав удару в область лівої руки потерпілого ОСОБА_7, чим згідно з висновком судово-медичної експертизи від 14.09.2011 р. № 303 заподіяв останньому колото-різану рану передньої внутрішньої поверхні лівого плеча в нижній третині з ушкодженням лівої плечової артерії, серединного ліктьового суглоба. Дане ушкодження, як небезпечне для життя в момент заподіяння, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
У апеляції захисника ОСОБА_3 ставиться питання про зміну вироку та перекваліфікацію дій засудженого з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України та призначення покарання в межах вказаної статті. Посилається на той факт, що потерпілі били його знайомого ОСОБА_12, а він його захищав. Крім того, судом не прийнято до уваги показання свідка ОСОБА_8 під час досудового слідства, коли вона вказувала, що потерпілі конфліктували з засудженим, розбивши скляну пляшку, погрожували, та таким чином, апелянт вважає, що дії засудженого, якими він міг перевищити межі необхідної оборони, були направлені на свій захист від неправомірних посягань ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Заслухавши доповідача по справі, захисника ОСОБА_3, який наполягав на задоволенні поданої апеляції, засудженого ОСОБА_4, підтримавшего апеляцію захисника, прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція захисника засудженого задоволенню не підлягає, а вирок суду слід залишити без змін за наступних підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи, які підтверджуються доказами, дослідженими судом і наведеними у вироку, дав діям засудженого правильну юридичну оцінку.
ОСОБА_4, допитаний у судовому засіданні підтвердив конфлікт з потерпілими, проте факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 і ОСОБА_7 заперечував.
Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що в ніч на 24.06.2011 р. він разом із ОСОБА_7, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 знаходилися на майданчику кафе «Каблучок», де вживали спиртне. За сусіднім столиком знаходився засуджений, ОСОБА_12 і ОСОБА_10. Між ОСОБА_7 і вказаними особами виник словесний конфлікт. Потім, ОСОБА_4 їм було запропоновано вийти. Він пішов за засудженим, зайшовши за кут магазину, відчув удар у живіт ножем, що відбувалося далі, не пам'ятає. Отямившись, пішов додому і викликав швидку допомогу.
Показання засудженого спростовуються і потерпілим ОСОБА_7, який пояснив, що в ніч на 24.06.2011 р. він у компанії своїх товаришів знаходився в кафе «Каблучок». Поряд сиділа компанія з двох хлопців і дівчини. Засуджений став безпричинно йому грубити і ображати, запропонував вийти. Першим йшов ОСОБА_12, за ним ОСОБА_4, потім ОСОБА_6 і він. Заходячи за огорожу, він побачив, що ОСОБА_6 впав. Він спробував попередити дії засудженого і останній наніс йому удар по руці якимось гострим предметом.
Згідно до показань свідка ОСОБА_9, в один з літніх днів 2011 року він разом ОСОБА_6 і ОСОБА_7 розпивали спиртне на літньому майданчику кафе «Каблучок». Там знаходилися ОСОБА_4 і ОСОБА_10, через деякий час до них приєднався їх товариш. Засуджений образив ОСОБА_7 і між ними виникла словесна суперечка. Потім ОСОБА_4 запропонував пройти за ріг. За ним пішли ОСОБА_6 і ОСОБА_7. Через кілька секунд, коли він попрямував за зазначеною групою, побачив, що ОСОБА_6 тримається за живіт, а ОСОБА_4 розмахує ножем. Після цього він повернувся до столу, розбив дві пляшки і став ними погрожувати засудженому, щоб таким чином припинити його дії. Потім майкою ОСОБА_11 він перев'язав руку ОСОБА_7 і вони пішли.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що в червні 2011 року в літньому кафе «Каблучок» близько 24.00 години стався конфлікт між потерпілими та засудженим. Ініціатором сварки стала ОСОБА_10, яка висловлювала образи на адресу ОСОБА_7. ОСОБА_4 зі своїми товаришами, а також ОСОБА_6 і ОСОБА_7 попрямували за кут кафе. Зайшовши туди, він побачив лежачого в крові ОСОБА_7 і ОСОБА_6, який сидить на корточках. Його футболкою перев'язали руку ОСОБА_7 і відвели у лікарню. У ОСОБА_4 він бачив саморобний предмет, схожий на ніж.
Вина ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження і іншими доказами по справі.
Так, під час відтворення обстановки і обставин події, потерпілі ОСОБА_6 (а.с. 43-44) і ОСОБА_7 (а.с. 111-113) вказали на обставини отримання ними тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 14.07.2011 р. № 220 потерпілому ОСОБА_6 заподіяна проникаюча колото-різана рана черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя у момент заподіяння. (а.с. 94-95)
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 14.09.2011 р. № 303 потерпілому ОСОБА_7 заподіяна колото-різана рана передньої внутрішньої поверхні лівого плеча в нижній третині з пошкодженням лівої плечевої артерії, серединного ліктьового суглоба. Дане пошкодження, як небезпечне для життя у момент заподіяння, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. (а.с. 114-116)
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 21.09.2011 р. № 31-220 тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_6 не могли бути заподіяні за обставин, зазначених у ході допиту як підозрюваного ОСОБА_4 (а.с. 119)
Висновком судової медико-криміналістичної експертизи від 02.04.2012 р. № МК-195 спростовуються доводи засудженого про можливе заподіяння потерпілим тілесних
ушкоджень осколками пляшки. Встановлено, що колото-різане пошкодження на футболці потерпілого ОСОБА_6 утворилося від впливу плоского, однобічно гострого предмета. По краю пошкодження на зазначеній футболці встановлена наявність привнесених сторонніх накладень («металізація»), якісний склад яких свідчить про найбільш імовірний контакт тканини з травмуючим предметом, виготовленим на основі заліза, яким могло бути лезо ножа. Чужорідних накладень, характерних при контакті тканини зі склом, в області дослідженого пошкодження - не виявлено. (а.с. 193-196)
Правова позиція захисту про перекваліфікацію дій ОСОБА_4 на злочин, передбачений ст. 124 КК України не заслуговує на увагу з огляду на те, що засудженим як в ході досудового слідства, так і в суді не визнавав факт заподіяння телесних ушкоджень потерпілим. Крім того, необгрунтованість доводів апеляції підтверджується зібраними по справі доказами, а також показаннями потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_6, свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_11, яким суд дав належну оцінку у вироку. Колегія суддів вважає, що дані показання є послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Сукупність наведених доказів, на думку колегії суддів, об'єктивно свідчить про те, що вина ОСОБА_4 у здійсненні інкримінованого йому злочину повністю доведена, оскільки ОСОБА_4 умисно заподіяв потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, тобто тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Покарання, призначене засудженому ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 65 КК України, тому що визначене в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, конкретних обставин даної справи. На думку судової колегії, призначене ОСОБА_4 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція захисника засудженого ОСОБА_4 є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 ч.1, 377 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, залишити без задоволення, а вирок Ясиноватського міськрайонного суду від 30 травня 2012 року щодо ОСОБА_4 - без змін.
Судді