Справа № 22ц/0590/10792/2012 р. Головуючий у 1 інстанції Федорчук М.М.
Категорія Доповідач Канурна О.Д.
13 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Новосядлої В.М.
суддів: Канурної О.Д., Кішкіної І.В.
при секретарі Шевченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 11 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», треті особи - приватний нотаріус Донецького нотаріального округу ОСОБА_2, ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання частини договору застави недійсним та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 11 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Визнано пункт 6.2 Договору застави № 511 від 06.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Донецької філії в частині звернення стягнення на предмет застави рухомого майна та його реалізація на підставі нотаріального напису нотаріуса недійсним.
Визнано нотаріальний напис № 1444, учинений приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу ОСОБА_2 22.12.2009 року про звернення стягнення на рухоме майно - автомобіль марки VOLKSWAGEN, 2003 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.
Додатковим рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 14 вересня 2012 року стягнуто з відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн., а всього 45 грн. 50 коп.
З вказаним рішенням від 11 червня 2012 року не погодився відповідач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» і оскаржив його в апеляційному порядку. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм процесуального і матеріального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання апеляційного суду представник Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм № 1 за № 10013 (а.с. 341).
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
В судове засідання апеляційного суду представник третьої особи - ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм № 1 за № 10015 (а.с. 342).
В судове засідання апеляційного суду третя особа - приватний нотаріус Донецького нотаріального округу ОСОБА_2 не з'явилася, хоча своєчасно і належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 06 березня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2203/864, відповідно до пункту 1.1 якого Кредитор надав Позичальнику кредит у сумі 20000 доларів США 00 центів на строк до 05 березня 2011 року із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних.
Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору в забезпечення зобов'язань укладено Договор застави № 511 від 06 березня 2008 року. Предметом договором застави № 511 є автомобіль VOLKSWAGEN, модель LT 35, тип - автобус, реєстраційний номер НОМЕР_1.
22.12.2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис № 1444 про звернення стягнення на майно автомобіль VOLKSWAGEN, модель LT 35, тип - автобус, номер шассі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1
Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Із частини 1 статті 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про заставу» (із змінами і доповненнями) передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Інше передбачено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинного з 01 січня 2004 року, який визначає правовий режим обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (із змінами і доповненнями) передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (із змінами і доповненнями) передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Статтею 26 вищевказаного Закону передбачено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якого обтяжував має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:
1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;
2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею на час вчинення нотаріального напису не було передбачено.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції посилався на те, що Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріусу, що є правильним.
Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» про те, що задовольняючи позов в частині визнання недійсним пункту 6.2 договору застави № 511 від 06.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та АБ «Укргазбанк», судом першої інстанції не вірно застосовані норми статті 590 ЦК України, а також не застосовані положення ст.ст. 6, 625 ЦК України, оскільки суд першої інстанції при вирішенні спору правильно керувався не законом України «Про заставу», а нормами спеціального закону.
Виходячи із встановлених судом обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального закону, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги про описку в резолютивній частині рішення за заслуговують на увагу, оскільки вказана описка не є суттєвою і не впливає на зміст рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 11 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: