Справа № 22ц-822 /12 Головуючий у 1 інстанції Пронін С.Г.
Категорія 57 Доповідач Корчиста О.І.
Іменем України
10 лютого 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Прокопчук Л.М.
суддів: Могутової Н.Г., Корчистої О.І.
при секретарі Стрижак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу Держаної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку на ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 02 грудня 2011 року по справі за скаргою Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», зацікавлена особа: Відділ Держаної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку на дії державного виконавця,-
встановив:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 02 грудня 2011 року скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» задоволено: скасовано постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 25 липня 2011 року, винесену державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ м. Донецька та зобов'язано ВДВС Ленінського РУЮ м. Донецька відновити виконавче провадження, яке було відкрито на підставі судового наказу №2-н-293, виданого 14 лютого 2008 року Ленінським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» суми заборгованості в розмірі 1066,23 гривень та вжити всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання судового наказу.
В апеляційній скарзі зацікавлена особа Відділ Держаної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку просить скасувати ухвалу, посилаючись на те, що висновки суду не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, оскільки, на думку зацікавленої особи, ними було застосовані всі передбачені заходи примусового виконання, але через відсутність ідентифікуючих відомостей про боржника, таких як повна дата народження або ідентифікаційний код, вони не мали можливості отримати інформацію щодо місця отримання доходу боржника, наявності банківських рахунків, наявність у власності земельної ділянки та інших відомостей.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 25 липня 2011 року виконавчий документ по примусовому виконанню судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» суми заборгованості в розмірі 1066,23 гривень, повернуто стягувачу - Закритому акціонерному товариству «Український мобільний зв'язок» (після зміни найменування - Приватне акціонерне товариство МТС Україна») на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у зв'язку з тим, що боржник на теперішній час не працевлаштований, майно на яке можна звернути стягнення відсутнє.
Задовольняючи скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачена низка заходів примусового виконання рішень, але державним виконавцем вказані заходи у повному обсязі виконані не були, оскільки крім запитів до реєстраційних органів, інших дій державний виконавець не здійснював.
В судове засідання сторони не з'явилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст. 386 ЦПК України скарга на дії чи рішення державного виконавця розглядається в судовому засіданні за участі заявника і державного виконавця.
Зазначене положення процесуального закону є обов'язковим для суду, оскільки є складовою принципів цивільного процесу - змагальності та диспозитивності, а також вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року учасник виконавчого провадження, який звернувся до суду зі скаргою, є заявником у зазначеній справі, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення - заінтересованими особами.
Згідно з положеннями ст.ст. 7, 8 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» (з наступними змінами) учасниками виконавчого провадження є, зокрема, сторони. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
З наявної в матеріалах справи ксерокопії постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 25 липня 2011 року виконавчий документ по примусовому виконанню судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» суми заборгованості в розмірі 1066,23 гривень, повернуто стягувачу - Закритому акціонерному товариству «Український мобільний зв'язок» (після зміни найменування - Приватне акціонерне товариство МТС Україна») на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у зв'язку з тим, що боржник на теперішній час не працевлаштований, майно на яке можна звернути стягнення відсутнє.
Проте, зі змісту матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не була залучена до участі у справі, про час та місце розгляду скарги не повідомлялась.
Крім цього, відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Матеріали справи свідчать про те, що скарга надійшла до суду 30 серпня 2011 року, із її змісту вбачається, що скаржник 16 серпня 2011 року отримав в приміщенні ВДВС Ленінського РУЮ, копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25 липня 2011 року, яку і просив визнати незаконною.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали судом не з'ясовано, коли дізнався заявник про порушення його прав чи свобод.
За вимогами п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, аналізуючи вищенаведене у сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Відділу Держаної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку підлягає частковому задоволенню, оскільки суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу Відділу Держаної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 02 грудня 2011 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: