Справа № 0549/5462/12/22ц/775/712/13 Головуючий першої інстанції Арапіна Н.Є.
Категорія 52 Доповідач: Осипчук О.В.
„08" січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Осипчук О.В.,
суддів: Ткачук С.С., Смєлік С.Г.,
при секретарі: Таранові М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача на рішення Торезького міського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року, -
1 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про скасування п. 1 наказу № 00143/К від 20 липня 2012 року та наказу № 0060/К від 13 серпня 2012 року, відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн.
В обґрунтування позову посилалася на те, що з наказами про притягнення її до дисциплінарної відповідальності не згодна, оскільки їй не пропонували надати письмові пояснення, дисциплінарне стягнення застосовано без попередньої згоди профспілкового органу. Зазначені в наказі від 20.07.2012 року як порушення дії не входять в коло її посадових обов'язків, а наказ від 20.07.2012 року підписаний особою, яка не має повноважень на такі дії.
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що суд на порушення ст. 148 КЗпП України не надав оцінки факту щомісячного звітування нею перед відповідачем про використання зразків медичних препаратів та косметичних засобів і,відповідно не зясував питання відрахування строку виявлення порушення. Суд не зважив на вимоги ч.2 ст. 252 КЗпП України та ст. 41 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і не звернув увагу на відсутність попередньої згоди первинного виборного профспілкового органу, керівником та членом якого вона являється. Відповідач взагалі не звертався з поданням до первинної професійної спілки. Також є безпідставним висновок суду про необґрунтованість відмови у наданні згоди на притягнення її до дисциплінарної відповідальності Професійною спілкою працівників фармацевтичного бізнесу.
В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримала доводи скарги у повному обсязі.
Представник відповідача Смаль А.А. заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не з'явилися, надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено поважності причин вчинення проступків, що може бути підставою для визнання рішення про застосування дисциплінарного стягнення незаконним, строки та порядок застосування дисциплінарного стягнення не порушені. Відмову Професійної спілки працівників фармацевтичного бізнесу у наданні згоди на притягнення позивачки до адміністративної відповідальності від 13 серпня 2012 року суд визнав необґрунтованою.
Не приймаючи до уваги посилання позивачки на те, що наказ підписаний не уповноваженою на це особою суд виходив з того, що ОСОБА_3 підписала наказ від 20.07.2012 року на підставі довіреності від 25 травня 2012 року, відповідно до якої Генеральний директор ТОВ «ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна» ОСОБА_2 уповноважив менеджера з персоналу Компанії ОСОБА_3 зокрема підписувати накази про накладення дисциплінарних стягнень на час його відсутності ( знаходження у відпустці, хвороба, відрядження). З 16 по 17 липня 2012 року ОСОБА_2 знаходився у відрядженні і матеріали справи містять заяву останнього про надання щорічної відпустки на 20 липня 2012 року.
Проте апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позову, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ч.2 ст. 252 КЗпП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Відповідно до частин 1 та другої статті 41 Закону України « Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» працівникам підприємств, установ або організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень. Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.
З матеріалів справи вбачається, що 8 листопада 2010 року з позивачкою було укладено трудовий договір, відповідно до якого ОСОБА_1 приймається на посаду торговельного представника ( внутрішня посада - медичний представник) у містах Сніжне, Торез, Шахтарськ, Харцизьк Донецької області.
31 травня 2012 року у Солом'янському районному управлінні юстиції у м. Києві зареєстрована Первинна профспілкова організація товариства з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна», головою якої обрано ОСОБА_1
12 липня 2012 року складено акт службового розслідування щодо перевірки відповідності запитів про надання зразків медичних/косметичних засобів за квітень, травень 2012 року та встановлено порушення вимог щодо оформлення передбачених п.п. 5.7.6, 5.7.7, 5.7.8 Стандартних операційних процедур.
Згідно наказу № 00143/К від 20 липня 2012 року позивачці оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме за те, що 26 червня 2012 року ОСОБА_1 подала звітність про використання зразків медичних препаратів та косметичних засобів за квітень та травень 2012 року і в доданих до неї оригіналах первинних документів містилися ознаки їх можливого підроблення ( дописки, виправлення, неспівпадіння в даних на осіб, що замовляли та отримували такі зразки тощо).
В пунктах 3,5 зазначеного наказу вказано, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є керівником первинної профспілкової організації у товаристві, направити до Професійної спілки працівників фармацевтичного бізнесу, до складу якої входить очолювана нею первинна профспілка, подання на отримання попередньої згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Пункт 1 наказу набуде чинності з дня отримання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. При отриманні невмотивованої відмови профспілки на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності п. 1 цього наказу набуде чинності з 20 липня 2012 року.
13 серпня 2012 року на засіданні виконавчого комітету Професійної спілки працівників фармацевтичного бізнесу вирішено не давати згоди на притягнення голови первинної профспілкової організації ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Згідно наказу № 00160/К від 13 серпня 2012 року введено в дію 13 серпня 2012 року пункт 1 наказу № 00143/К від 20.07.2012 року про оголошення догани ОСОБА_1
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідачем не дотримані вимоги ч.2 ст. 252 КЗпП України та ст. 41 Закону України « Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо надання попередньої згоди первинної профспілкової організації, членом та головою якої є позивачка, на притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності.
Суд першої інстанції не зважив на те, що на момент притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності остання перебувала на посаді голови профспілкового комітету, тому в силу частини другої статті 252 КЗпП України застосування до неї дисциплінарного стягнення можливе лише за наявності попередньої згоди цієї профспілки.
З огляду на наведене доводи скарги про порушення судом норм ст. 252 КЗпП України та ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.
Апеляційний суд вважає, що вимоги позивачки щодо незаконності застосування до неї дисциплінарного стягнення підлягають задоволенню.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то апеляційний суд виходить із наступного.
Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (затрат) майнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових відносин шляхом визнання незаконними наказів, а має самостійне юридичне значення.
КЗпП України не містить будь - яких обмежень чи винятків щодо компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівника, а ст. 237-1 КЗпП України передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Що стосується вимог позивачки про відшкодування на її користь 1000 грн. моральної шкоди, то апеляційний суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 300 грн., оскільки судом з'ясовано наявність такої шкоди, протиправність діяння відповідача по незаконному притягненню до дисциплінарної відповідальності позивачки, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Обґрунтовуючи суму моральної шкоди апеляційний суд враховує характер, тривалість та обсяг спричинених моральних страждань, вимушених змін в житті позивачки, ступінь вини відповідача.
З урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 114 грн. 70 коп.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати незаконним пункт 1 наказу ТОВ «ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна» від 20 липня 2012 року № 00143/К «Про оголошення догани торгівельному представнику ОСОБА_1».
Визнати незаконним наказ ТОВ «ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна» від 13.08.2012 року № 0060/К «Про часткову зміну положення і введення в дію п.1 наказу № 00143/К від 20 липня 2012 року».
Стягнути з ТОВ «ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 300(триста) грн.
Стягнути з товариства х обмеженою відповідальністю судовий збір у сумі 114 грн. 70 коп.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: