Справа № 22ц-775/671/ 2013 рік Головуючий в 1 інстанції Панас Н.Л.
Категорія: 41 Доповідач - Бугрим Л. М.
18 січня 2013 року апеляційний суд Донецької області у складі суддів:
головуючої: Ювченко Л.П.
суддів: Бугрим Л.М., Канурної О.Д.
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2012 року по цивільний справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою де вказує, що є користувачем квартири АДРЕСА_1, власниками якої є відповідачі. У спірній квартирі вона зареєстрована з 20.07.2011 року. 05 липня 2012 року вона виїхала на відпочинок до міста Одеси, а коли повернулась, то виявила, що не може потрапити до квартири, оскільки на вхідній двері змінені замки. Просила вселити її у квартиру АДРЕСА_1, зобов'язати відповідачів передати їй комплект ключів від квартири, не чинити їй перешкод у користуванні квартирою та не встановлювати нових замків.
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2012 року було задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою. ОСОБА_2 вселена до квартири АДРЕСА_1. Відповідачі зобов'язані не чинити перешкод у користуванні жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 та передати ОСОБА_2 комплект ключів від квартири . В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
З вказаним рішенням не погодилась особа, яка не брала участь у справі ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до апеляційного суду Донецької області.
В апеляційній скарзі апелянт, просить скасувати рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2012 року. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. На час постановлення рішення судом вона являлась власником спірної квартири і її нічого не було відомо про вказану цивільну справу та вона не була залучена до участі у справі . Крім того, суд не залучив до участі в судовому процесі, житлово-будівельний кооператив «МИР-19» - власника будинку АДРЕСА_1, який здійснює контроль за зміною власників квартир, розташованих в його будинку.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась , про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином Їі представники за довіреністю ОСОБА_6 ОСОБА_5 підтримували доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати та відмовити у позові, оскільки на час вирішення спору ОСОБА_3, ОСОБА_4 вже не являлись власниками квартири і постановлене рішення виконати неможливо. На час постановлення судового рішення власником квартири являлась ОСОБА_1, яка право власності на неї набула в установленому законом порядку, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири виселились.
ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала та підтвердила той факт , що у спірній квартирі проживає інша особа - ОСОБА_1 .Однак , позивачка просила вселити її до квартири , посилаючись на те. що вона має право на проживання у квартирі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи ,доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню , рішення суду- скасуванню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим . Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом . Обгрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні.
Однак, зазначеним вимогам рішення суду не відповідає .
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що позивачка в установленому законом порядку набула право користування спірної квартирою , а власники квартири відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 чинять перешкоди у її користуванні , тому зобов'язав їх не чинити перешкоди у користуванні квартирою позивачці та передати комплект ключів від квартири .
Між тим, вказаний висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Зокрема,з обставин справи вбачається . що позивачка з вказаним позовом звернулась до суду у серпні 2012 року , а справа по суті розглянута 23 жовтня 2012 року.
Згідно витягу про державну реєстрацію прав власника виданою комунальним підприємством « Бюро технічної інвентаризації м. Донецька « станом на 17 жовтня 2012 року власником спірної квартири АДРЕСА_1 зареєстрована гр.. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу вчиненого 10 жовтня 2012 року та посвідченого приватним нотаріусом.( а.с. 86 )
Як вбачається з пояснень представників ОСОБА_1 вона придбавши квартиру та набувши прав власника вселилась до неї та фактично в ній проживає.
Наведені дані свідчать про те , що на час постановлення судового рішення власником спірної квартири була ОСОБА_1, позов до якої не заявлявся, до участі у справі вона притягнута не була.
У відповідності із вимогами ст. 64, ст.. 156 ЖК України член сім'ї власника має право на користування житлом та має право на захист цих прав у разі їх порушення власником.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 продавши спірну квартиру ОСОБА_1 позбувшись прав власника та виселившись з неї вже не можуть бути відповідачам по справі та виконувати будь - які дії стосовно усунення перешкод для проживання позивачки. , оскільки втратили на неї право. Дії, які вчинили відповідачі по відношенню до позивачки у створенні перешкод у користуванні квартирою автоматично не можуть бути перенесені на нового власника квартири ОСОБА_1
Правовідносини , які виникли між позивачкою та новим власником спірної квартири знаходяться за межами даного позову. .
За таких обставин , слід визнати , що заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо усунення перешкод у користуванні квартирою та зобов'язання ОСОБА_3, ОСОБА_4 до вчинення певних дій для відновлення прав позивачки на користування квартирою є безпідставними і тому у їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст.303, 304, 307, 309,314, 316 ЦПК України , апеляційний суд
Апеляційну скаргу скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2012 року скасувати.
ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою відмовити .
Рішення апеляційного суду набирає чинності після його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Судді: