Справа № 22ц-22ц/775/232/2013
2/0529/2378/2012) Головуючий у 1 інстанції Філь О.Є.
Категорія 24 Доповідач Санікова О.С.
09 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді: Санікової О.С.
суддів: Азевича В.Б., Будулуци М.С.,
при секретарі Пасічній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання договору недійсним,
за апеляційною скаргою приватного підприємства «Грандфінресурс» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 листопада 2012 року,-
В серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Грандфінресурс» про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що 17 липня 2012 року він уклав з приватним підприємством «Грандфінресурс» договір, відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язався вчинити від його імені та за рахунок «певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару або відповідної суми у позику» зазначеної у додатку №1 до даного договору на умовах діяльності програми «Альянс України».
Відповідно до п. 5.1 додатку №2 до договору відповідач фактично зобов'язався надати йому позику в розмірі 50000 грн. для придбання товару (додаток №1 до договору), оскільки назва товару у цьому додатку не вказується. Зазначена позика видається за умови внесення ним одноразового комісійного внеску в розмірі 10500 грн., адміністративного платежу в розмірі 10500 грн. та щомісячних загальних платежів в розмірі 1625 грн.
В день укладення договору він сплатив обумовлену договором суму одноразового внеску в розмірі 10500 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає діяльність з надання фінансових послуг. Вказана ліцензія у відповідача ПП «Гранфінресурс» відсутня. Про відсутність ліцензії при укладенні договору представник відповідача його не повідомив.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою. В даному випадку договір підписаний «Адміністратором» ОСОБА_3, яка діє на підставі «наказу №3 від 13 лютого 2012 року», тобто підписаний не уповноваженою особою. При цьому додаток №2, який регулює відповідно до п. 1.1 «послідовність та строки виконання зобов'язань сторін» взагалі не підписаний Адміністратором.
Виходячи з цього просив визнати договір від 17 липня 2012 року недійсним, стягнути з відповідача сплачені ним грошові кошти в сумі 10500 грн., судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 6 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: визнано недійсним договір від 17 липня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Грандфінресурс»; стягнуто з приватного підприємства «Грандфінсресурс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10500 грн.; стягнуто з приватного підприємства «Грандфінресурс» на користь держави судовий збір в розмірі 214.60 грн.
В апеляційній скарзі ПП «Гранфінресурс» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального права; апелянт вважає, що висновок суду щодо підписання договору не уповноваженою особою є необґрунтованим та таким, що суперечить дійсності, оскільки особа, яка підписала договір, є працівником ПП «Грандфінресурс» та діяла в межах наданих повноважень; волевиявлення сторін було вільним, зі змістом договору і додатків до нього позивач був ознайомлений, погодився з цим; щодо ліцензування діяльності, то ПП «Грандфінресурс» є адміністратором соціальної програми для населення, тобто адмініструє грошові кошти учасників і її діяльність відповідає Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Прикінцевим положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг».
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Позивач у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Гранфінресурс» здійснює діяльність без відповідної ліцензії, договір підписаний не уповноваженою особою.
Проте такі висновки суду є помилковими.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору, укладеного 17 липня 2012 року з приватним підприємством «Грандфінресурс», ОСОБА_1. посилався на відсутність ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, що передбачено п. 3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а також на те, що договір підписаний не уповноваженою особою підприємства.
Проте, як вбачається з матеріалів справи приватне підприємство «Грандфінресурс» є Адміністратором соціальної програми для населення, тобто адмініструє грошові кошти учасників і його діяльність регулюється Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до договору, укладеного 17 липня 2012 року між приватним підприємством «Гранфінресурс» і ОСОБА_1 Адміністратор - приватне підприємство «Грандфінресурс» за згодою Учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок Учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання Товару, або відповідної суми у позику, зазначеної у додатку №1 до даного Договору, на умовах діяльності Програми «Альянс України», що міститься в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору, в тому числі: сформувати Реєстр Учасників, забезпечити його адміністрування; організовувати та проводити Захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату Товару на користь Учасника або надати Учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами, у порядку та в строки, передбачені цим Договором та додатків до нього.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» стаття 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» доповнена таким видом фінансової послуги як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності з 8 січня 2012 року. У п. 4 Прикінцевих положень зазначено: спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити ліцензійні умови здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень фінансові установи зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність із вимогами цього Закону.
Виходячи з цього, ліцензійні умови для здійснення діяльності адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах мали бути розроблені та затверджені в шестимісячний строк з дня опублікування Закону. Проте такі умови у встановлений строк не були розроблені. А фінансовим установам надано час протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону, тобто до 9 січня 2013 року.
Таким чином, на час укладення договору діяльність ПП «Гранфінресурс» відповідала вимогам законодавства.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, від імені Адміністратора ПП «Грандфінресурс» підписаний ОСОБА_3 Згідно копії наказу від 13 лютого 2012 року ОСОБА_3 прийнята на роботу менеджером з організації консультативних послуг ПП «Грандфінресурс» і в цей же день на її ім'я видана довіреність за підписом директора Чекаленка Є.Є. якою ПП «Грандфінресурс» уповноважило її підписувати договори в рамках дії програми «Альянс України».
За таких обставин висновок суду про недійсність договору і відповідно про стягнення 10500 грн. є помилковим. Тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Грандфінресурс» задовольнити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 листопада 2012 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання договору недійсним відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменти проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: