Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "24" січня 2013 р. Справа № 7/906/60/13-г
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Рудня-Городище, Житомирська область)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)
про витребування обладнання з незаконного володіння
Позивач звернувся до суду з позовом про витребування у відповідача обладнання для піролізного вугілля у кількості 9 штук, яке знаходиться по АДРЕСА_2.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.
Відповідач проти позову не заперечує. Також відповідач не заперечує проти того, що майно знаходиться на вказаною позивачем адресою.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.12р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець/відповідач) було укладено договір купівлі-продажу промислового обладнання, відповідно до якого продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти у власність обладнання, а саме: піролізні печі для виготовлення вугілля з деревини з об'ємом 25 куб. м. кожна та сплатити за нього грошову суму, встановлену п.п. 3.3. договору ( п.п. 1.1. договору).
Обладнання передається покупцю в робочому стані та відвантажується на склад покупця транспортом продавця (п.п. 2.1. договору).
В момент передачі обладнання між продавцем та покупцем складається акт прийому-передачі обладнання, який є невід'ємною частиною цього договору (п.п. 2.2. договору).
Згідно п.п. 3.1. договору кількість обладнання складає 9 (дев'ять) штук та зазначається у акті прийому-передачі та в товарній накладній.
Також пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна обладнання складає 9500,00грн. за кожну одиницю обладнання.
Загальна сума договору складає 85500,00 грн. (п.п. 3.3. договору).
Відповідно до п.п. 3.4. договору покупець зобов'язаний здійснити розрахунок з продавцем на протязі 45 календарних днів з моменту підписання даного договору, тобто до 27.10.12 р.
Згідно ж п.п. 3.6. договору право власності на обладнання переходить до покупця з моменту і за умови виконання останнім повної оплати вартості обладнання, вказаного в п. 3.3. даного договору.
Продавець зобов'язаний здійснити поставку обладнання на склад покупця власним транспортом за адресою: АДРЕСА_2, на протязі 7 днів з дня підписання цього договору (п.п. 4.1., 4.3. договору).
На виконання умов договору між сторонами 14.09.12р. підписано акт прийому-передачі обладнання (а.с. 18).
12.11.12р. на адресу відповідача позивачем направлено вимогу про оплату отриманого обладнання.
Однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді.
В зв'язку з тим, що відповідач не оплатив обладнання, 03.12.12р. позивач направив вимогу про повернення піролізних печей для виготовлення вугілля з деревини.
Оскільки і дана вимога залишена відповідачем без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачає ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Згідно ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.
Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання по ньому має виконуватися належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів повернення обладнання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (10014, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ід. номер НОМЕР_2) печі для виготовлення піролізного вугілля об'ємом 25 куб. м. в кількості 9 штук, загальною вартістю 85500,00 грн., що знаходиться по АДРЕСА_2.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 29.01.13
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу