"04" лютого 2013 р.Справа № 5017/3522/2012
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бєлих К.В.,
за участю представників учасників процесу:
від позивача Корецька Л.А.,
від відповідача Грицюта О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „Бессарабія-В" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес" про стягнення 46213,75 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2012 р. прийнято позовну заяву Приватного підприємства „Бессарабія-В", порушено провадження у справі № 5017/3522/2012 та призначено її до розгляду в засіданні суду на 09.01.2013 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 09.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 04.02.2013 р.
Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 04.02.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне підприємство „Бессарабія-В" (далі - ПП „Бессарабія-В") звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес" (далі - СВК „Прогрес") 46213,46 грн. вартості послуг по перевезенню вантажу, наданих на підставі договору від 23.09.2011 р. № 23/09.
Обґрунтовуючи позов, ПП „Бессарабія-В" посилається на положення ст.ст.525,526,530,610,612,625,629,909 ЦК України, ст.ст.193,307 ГК України, умови названого вище договору, рахунок-фактуру від 23.09.2011 р. № БВ-0000147, податкову накладну від 23.09.2011 р. № 14, від тієї ж дати акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № БВ-0000077, лист-вимогу від 06.04.2012 р. № 06/04, докази його отримання тощо.
В судовому засіданні 04.02.2013 р. представник ПП „Бессарабія-В" подав прийняту судом до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з СВК „Прогрес" 46213,75 грн. заборгованості, а не 46213,46 грн. як-то помилково з технічних причин вказано в прохальній частині позову.
СВК „Прогрес" письмовий відзив на позовну заяву не подав, проте в судовому засіданні його представник визнав наявність боргу, пояснивши неоплату скрутним фінансовим становищем.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке.
23.09.2011 р. між ПП „Бессарабія-В" (Перевізник) та СВК „Прогрес" (Замовник) укладено договір перевезення вантажів № 23/09 (Договір), за умовами якого Перевізник зобов'язується доставити довірений йому Замовником вантаж в пункт призначення в межах України, а Замовник зобов'язується здійснити оплату за перевезення у відповідності до умов Договору (п.1.1 Договору). Перевізник зобов'язаний надати Замовнику оригінал рахунку та акту виконаних робіт, пакет бухгалтерських документів згідно заявки (п.3.3 Договору). Плата за перевезення оговорюється в заявці на транспортування вантажу, яка оформлюється у вигляді додатку до даного Договору та являється його невід'ємною частиною (п.4.1 Договору). Оплата здійснюється на протязі 2 банківських днів після отримання оригіналів рахунку, акту виконаних робіт (п.4.3 Договору). Договір укладений на строк до 31.12.2012 р. і вступає в силу з моменту підписання сторонами (п.8.2 Договору).
Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.
На виконання умов цього Договору Перевізником надано Замовнику послуги по перевезенню соняшника на суму 46213,75 грн., що підтверджується датованими 23.09.2011 р. актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № БВ-0000077, рахунком-фактурою № БВ-0000147, податковою накладною № 14.
Вказуючи на наявність у СВК „Прогрес" заборгованості за Договором, ПП „Бессарабія-В" направило лист від 06.04.2012 р. № 06/04 з вимогою перерахувати кошти, ігнорування якої спричинило звернення до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою у рамках провадження у даній справі.
Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із приписами ч.ч.1,2 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Частиною 1 ст.307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір перевезення вантажу.
При цьому ПП „Бессарабія-В" виконано належним чином взяті на себе обов'язки, а саме надано послуги з доставки обумовленого вантажу, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення документами.
В свою чергу СВК „Прогрес" у порушення приписів ст.ст.525,526,610, 625,629,909 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193, ст.307 ГК України, умов Договору, не оплатив вартість перевезення в сумі 46213,75 грн., не дивлячись на те, що за змістом ч.1 ст.530 ЦК України, п.4.3 Договору строк виконання відповідного зобов'язання настав.
Враховуючи викладене та факт визнання представником СВК „Прогрес" позову, останній підлягає задоволенню.
За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес" (68514, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Вознесенка Друга, код 05414679) на користь Приватного підприємства „БЕССАРАБІЯ-В" (68443, Одеська обл., Арцизький р-н., с. Холмське, вул. Радянська, 59, код 35434347) 46213/сорок шість тисяч двісті тринадцять/ грн. 75 коп. заборгованості, 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/ грн. 50 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 05.02.2013 р.
Суддя Лічман Л.В.