Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0609/2-1299/12 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.
Категорія 52 Доповідач Галацевич О. М.
30 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Галацевич О.М.
суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.
з участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Техносервіс»про поновлення на роботі, визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2012 року,-
встановила:
04 листопада 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення; поновити його на роботі; стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Техносервіс»(далі ОСББ «Техносервіс») на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 18820 грн. на відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його незаконно, з порушенням визначеного статутом ОССБ порядку, звільнили з посади голови правління ОСББ «Техносервіс». Внаслідок незаконних дій посадових осіб йому завдано також моральну шкоду, яка виразилась у приниженні честі та гідності, престижу і ділової репутації.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в зв'язку з пропуском строків звернення до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення районного суду та постановити нове рішення по суті позовних вимог.
Скаргу обґрунтовує тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказав, що його неправомірно усунули від виконання обов'язків на підставі рішення правління, оскільки відповідно до п. 4.14 статуту ОСББ обрання та відкликання членів правління відноситься до компетенції загальних зборів. У зв'язку з цим вважає, що норми КзпП України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. На його думку, суд мав застосувати тримісячний строк звернення до суду, який він не пропустив, оскільки місячний строк підлягав би застосуванню лише при законному його звільненні.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача не відповідає нормам чинного трудового законодавства, однак ним пропущено строк звернення до суду, визначений ст. 233 КЗпП України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають матеріалам справи та нормам матеріального права, узгоджуються з дослідженими судом доказами.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 71) ОСОБА_1 обрано та зараховано до штату ОСББ «Техносервіс»головою правління з 07.07.2010 року. Відповідно до протоколу засідання правління ОСББ «Техносервіс»від 08.08.2011 року (а.с. 22-24) та протоколу 5-а від 09.08.2011 року про внесення змін і доповнень до протоколу від 08.08.2011 року, від присутніх членів правління надійшла пропозиція висловити недовіру ОСОБА_1 та звільнити його з посади голови правління ОСББ «Техносервіс», вирішено зібрати загальні збори, обрати тимчасово виконуючого обов'язки голови правління, вручити ОСОБА_1 протокол засідання правління та забрати печатку і ключі від приміщень тощо(а.с. 39). Наказом від 10.08.2011 року, який отримано позивачем 20.09.2011 року, ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління з 10.08.2011 року за рішенням правління через перевищення повноважень (а.с. 6).
Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств тощо визначаються законодавством та їх статутами.
Таким чином, посилання апелянта та його представника на ту обставину, що на спірні правовідносини не розповсюджуються норми КЗпП України є помилковими.
Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Стаття 10 цього Закону та п. 4.14 Статуту ОСББ «Техносервіс»(а.с. 7-21) передбачає, що порядок обрання та відкликання членів правління встановлюється загальними зборами.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звільнений з посади голови правління з порушенням особливостей, визначених Статутом, а також з підстав, які не передбачені нормами КЗпП України.
Тому, суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення його трудових прав.
Разом з тим, отримавши 20.09.2011 року наказ про звільнення з посади голови правління (зазначена обставина визнана позивачем та підтверджується матеріалами справи (а.с. 6), ОСОБА_1 звернувся до суду 04.11.2011 року.
Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Тобто, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права з порушенням місячного строку, визначеного чинним трудовим законодавством, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надав.
Доводи апелянта та його представника про те, що звільнення фактично не відбулося, а відбулося усунення від посади позивача неправомочним органом, тому на спірні правовідносини поширюється тримісячний строк звернення до суду, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, змістом наказу від 10.08.2011 року (а.с. 6), письмовими доказами про проведення з позивачем розрахунку при звільненні (а.с. 50-52), поясненнями сторін по справі.
Звільнення позивача неправомочним органом не може впливати на строки звернення до суду, встановлені законом, оскільки ця обставина має значення при вирішення спору щодо правомірності звільнення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на законність ухваленого рішення не впливають.
За таких обставин, рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Судді