23 листопада 2006 р.
№ 7/230
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. -головуючого,
Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.
за участю повноважних представників:
позивача
Тертишного С.М.,
відповідача
3-ї особи
Коченова В.Г.,
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу
ВАТ “Дніпровський завод шахтної автоматики»
на рішення
від 8 липня 2005 року
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
ТОВ ВКФ “Ітела-Груп»
до
ТОВ “Ріел-Істеіт Дніпро»
про
спонукання до передачі права власності та зустрічним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро»
до
третя особа
про
ТОВ ВКФ “Ітела-Груп», КП “Дніпропетровське МБТІ»,
без самостійних вимог на стороні позивача Дніпропетровська міська рада,
визнання права власності,
встановив:
У червні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про спонукання до передачі права власності, посилаючись на те, що останній не виконує умов договору № 029-А/2003 від 20 березня 2003 року та додаткових угод № 1 від 03.04.2003 р. і № 2 від 31 грудні 2003 р.
25 червня 2005 року відповідач звернувся до господарського суду з зустрічним позовом про визнання за ним права власності на спірні приміщення, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вони побудовані за його кошти. При цьому позов було заявлено до позивача за первинним позовом та третіх осіб КП “Дніпропетровське МБТІ» і Дніпропетровської міської ради.
Окрім заявлених вимог позивач за зустрічним позовом також просив зобов'язати КП “Дніпропетровське МБТІ» оформити державну реєстрацію за ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро» на спірні приміщення розташовані в м.Дніпропетровськ по вул.Ак.Лазаряна 3.
Ухвалою місцевого господарського суду від 29.06.2005 року залучено до участі у справі за зустрічним позовом у якості відповідача-2 КП “Дніпропетровське МБТІ» та третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дніпропетровську міську раду.
Проте заявою від 6 липня 2005 року позивач за зустрічним позовом від вимог до КП “Дніпропетровське МБТІ» відмовився.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 8 липня 2005 року в задоволенні первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково. Постановлено визнати за ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро» право власності на нерухоме майно (будівлі) АГ-1/; АД-1/; Ж-1; Ш-1; АВ-2; Ц1-2; Ц2-2; Ц-3-2; Ц4-1; Ц5-2; Ц6-1; П поверх Ц-2; ІУ, У поверх літ Ж-5; підвал п/д Ж-5; Ж1-1; Ж2-1; ганок у 7; у 8, пандус у 9, ганок Ж-3, ганок Щ1, У1, Ж1, ав1, розташоване за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Ак.Лазаряна 3.
Прийнято відмову ТОВ “Ріел-Істеіт Дніпро» від позову в частині зобов'язання КП “Дніпропетровське МБТІ» оформити державну реєстрацію за ним вищезазначеного нерухомого майна (будівель) та припинено провадження у справі в цій частині позову.
У касаційній скарзі ВАТ “Дніпропетровський завод шахтної автоматики» просить вказане судове рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків, тобто позбавлення їх права власності на частину нерухомого майна (будівлі Х-1) а вони не були залучені до участі у справі.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро» просить в задоволенні касаційної скарги відмовити за необгрунтованістю вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії технічного паспорту на будівлі та споруди № 3 по вул.Лазаряна м.Дніпропетровськ (інвентаризаційна справа № 29035 від 10.01.2005 р.) власниками будівель та споруд згідно зазначеної адреси є ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро» (розмір частки літ. Ж-5) та ВАТ “Дніпропетровський завод шахтної автоматики», частка якого не зазначена.
Відповідно до вказаного технічного паспорта будівлі та споруди відносно яких розглядається спір є самочинним будівництвом і відповідно до рішення КП “Дніпропетровського МБТІ» від 26.03.2004 р. ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро» відмовлено у реєстрації права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна.
Враховуючи наведене суд вважає, що розглядаючи даний спір господарському суду необхідно було б вирішити питання про залучення до участі в справі співвласника спірного майна ВАТ “Дніпропетровський завод шахтної автоматики», оскільки прийняття рішення зі спору може вплинути на права та законні інтереси останнього.
Окрім того, приймаючи рішення у справі про визнання права власності за ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро» на спірні об'єкти, господарський суд не звернув уваги на вимоги ч.3 ст.376 ЦК України відповідно до яких ця норма застосовується лише в тому випадку, коли особа, яка здійснила самочинне будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній.
Посилання господарського суду в мотивувальній частині рішення на ті обставини, що Дніпропетровська міська рада не повідомила суд про наявність інших землекористувачів земельної ділянки на якій самочинно збудовані спірні об'єкти не може бути підставою для визнання права власності на спірні будівлі.
Враховуючи наведене суд вважає, що рішення господарського суду в частині визнання права власності за ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро» на нерухоме майно (спірні будівлі) розташовані за адресою м.Дніпропетровськ вул. Ак.Лазаряна, 3, як прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи в цій частині позову господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно та всебічно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обгорунтованість, вирішити питання про залучення осіб права і інтереси яких можуть бути порушені при розгляді спору по суті та відповідно до вимог закону вирішити спір.
Суд також вважає, що рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні первісного позову та припинення провадження по справі в частині позовних вимог про зобов'язання КП “Дніпропетровське МБТІ» оформити державну реєстрацію за ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро» на спірні будівлі у зв'язку з відмовою останнього від позову, є законним і обгрунтованим, тому в цій частині його необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 8 липня 2005 року в частині визнання за ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро» права власності на нерухоме майно (будівлі): АГ-1/; АД-1/; Ж-1; Ш-1; АВ-2; Ц1-2; Ц2-2; Ц3-2; Ц4-1; Ц5-2; Ц6-1; П поверх Ц-2; ІУ, У поверх літ Ж-5; підвал п/д Ж-5; Ж1-1; Ж2-1; ганок у 7; у 8, пандус у 9, ганок Ж-3, ганок Щ1, У1, Ж1, ав1, розташоване за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Ак.Лазаряна 3 скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.
В решті рішення залишити без змін.
Справу в частині скасування передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді: Б.Грек
Л.Стратіенко