02 листопада 2006 р.
№ 36/218
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні у м. Києві
за участю представника позивача:
Соколової Р.І. та прокурора -Савицької О.В.
касаційну скаргу
Акціонерного товариства закритого типу фірми “ЗовнішЕкспоБізнес»
на ухвалу
від 14.08.2006
господарського суду
міста Києва
у справі
№ 36/218
за позовом
Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація»
до
Редакції дитячого журналу “Соняшник»
за участю
прокуратури міста Києва
про
виселення та повернення нежитлового приміщення
В судове засідання представники АТЗТ фірми “ЗовнішЕкспоБізнес» та відповідача не з'явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
У квітні 2006 року комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація» звернулось з позовом до редакції дитячого журналу “Соняшник» про виселення відповідача з нежилого приміщення в будинку № 37/14 по вул. Воровського в м. Києві, загальною площею 166 м2 та повернення приміщення позивачу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2006 у справі № 36/218 провадження у справі припинено.
В апеляційному порядку зазначена ухвала не переглядалась.
У касаційній скарзі АТЗТ фірма “ЗовнішЕкспоБізнес» просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції від 14.08.2006, а справу направити на новий розгляд. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті ухвали порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 22 ГПК України, ст. 144 Конституції України, ст. 74 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
Відзивів на касаційну скаргу сторони до Вищого господарського суду України не надіслали.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, в даному випадку предметом судового розгляду були вимоги позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення та повернення цього ж приміщення йому, оскільки термін дії договору оренди № 10/0443 від 02.12.2002 закінчився 24.10.2005 і відповідач безпідставно займає спірне приміщення.
При цьому, позивачем, до винесення у справі рішення по суті, було подано заяву про відмову від позову та припинення провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України. В свою чергу, господарський суд м. Києва, з врахуванням того, що зазначена заява не суперечить діючому законодавству, ухвалою від 14.08.2006 провадження у справі припинив.
Оскаржуючи вищезазначену ухвалу господарського суду, заявник, якого не було залучено до участі у справі, стверджує, що рішення з даного спору може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї із сторін, оскільки відповідно до рішення Київської міської ради від 02.02.2006 № 23/3114 “Про передачу в користування на умовах безоплатного користування та на умовах оренди нежилих приміщень, продовження термінів дії договорів оренди нежилих приміщень, надання дозволів на встановлення пільгових ставок оплати та про зміни орендних ставок» АТЗТ фірма “ЗовнішЕкспоБізнес» надане спірне приміщення в орендне користування строком на 364 дні. Крім того, відповідно до рішення Київської міської ради від 16.03.2006 № 221/3312 “Про внесення змін до рішення Київради від 18.03.2004 № 100/1310 з питань приватизації» спірне нежиле приміщення підлягає приватизації шляхом викупу АТЗТ фірма “ЗовнішЕкспоБізнес».
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, і це відповідає наявним матеріалам справи, АТЗТ фірмою “ЗовнішЕкспоБізнес» подавалась заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача і яка була залишена господарським судом без задоволення, оскільки заявником не було надано доказів укладення договору оренди спірного майна або доказів приватизації спірного приміщення, а тому суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що рішення з даного спору не впливає на права або обов'язки АТЗТ фірми “ЗовнішЕкспоБізнес» щодо однієї із сторін.
Наведене дає підстави дійти до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не стосується ні прав, ні обов'язків заявника. Відповідно до цього касаційна скарга, з огляду на наведені у ній мотиви, ним подана безпідставно і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу фірми “ЗовнішЕкспоБізнес» залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.08.2006 у справі № 36/218 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.