23 листопада 2006 р.
№ 10/194
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача:
відповідача:
Левченко О.Є.
Терпак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз»
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 04 липня 2006 р.
у справі
№10/194
за позовом
дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України»
До
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз»
про
стягнення 12 325 067,99 грн.
та за зустрічним позовом
до
про
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз»
дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України»
визнання недійсними п.п. 5.1, 6.1, 6.2 договору на постачання природного газу від 12.01.2001 р. № 10/1-214
У липні 2003 р. позивач звернувся з вказаним позовом в господарський суд, посилаючись на те, що 12.01.2001 р. між ДК “Торговий дім “Газ України», правонаступником якого є позивач, та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації було укладено договір на постачання природного газу № 10/1-214. Згідно умов вказаного договору ДК “Торговий дім “Газ України» протягом лютого-грудня 2001 р. передала відповідачеві 371 843,785 тис.м3 природного газу на загальну суму 46 015 269,51 грн., проте відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором розрахувався за поставлений природний газ частково на суму 35 105 653,33 грн., а тому просив стягнути суму боргу у розмірі 10 909 616,18 грн., 499 220,76 грн. - збільшення суми боргу внаслідок інфляції, 3% річних з простроченої суми за період з 21.01.2003 р. по 21.07.2003 р. у розмірі 161 918,98 грн. та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період з 21.01.2003 р. по 21.07.2003 р., у розмірі 754 312, 07 грн., а всього -12 325 067,99 грн.
У листопаді 2004 р. відповідач звернувся в суд з зустрічним позовом про визнання недійсним на підставі ст.48 ЦК УРСР укладеного між сторонами договору №10/1-214 від 12.01.2001 р. на постачання природного газу для потреб населення в частині порядку та умов проведення розрахунків.
В подальшому уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсними пункти 5.1, 6.1, 6.2 вказаного договору.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.02.2006 р. (суддя Якимчук Л.М.) провадження в справі за первісним позовом в частині стягнення 254 894,18 грн. основного боргу припинено. В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсними пункти 5.1 і 6.2 договору від 12.01.2001 р. № 10/1-214 на постачання природного газу, укладеного між ДК “Торговий дім “Газ України» НАК “Нафтогаз України» та ВАТ “Закарпатгаз» з моменту його укладення. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 р. (головуючий -Онишкевич В.В., судді -Слука М.Г., Скрутовський П.Д.) рішення господарського суду Закарпатської області від 02.02.2006 р. скасовано та постановлено нове рішення, яким первісний позов задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ “Закарпатгаз» на користь ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» 8 368 572,15 грн. основного боргу та судові витрати.
В решті первісного позову відмовлено.
В задоволені зустрічного позову відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 р., залишивши в силі рішення господарського суду Закарпатської області від 02.02.2006 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої і апеляційної інстанції 12.01.2001 р. між ДК “Торговий дім України» НАК “Нафтогаз України», правонаступником якого є ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» та ВАТ “Закарпатгаз» було укладено договір на постачання природного газу № 10/1-214, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язувався передати покупцю в 2001 р. природний газ для потреб населення, а покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах вказаного договору (п.1.1).
Протягом лютого-грудня 2001 р. позивач передав відповідачеві 371 843,785 тис.м3 природного газу на загальну суму 46 015 269,51 грн., проте відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором розрахувався за поставлений природний газ частково на суму 35 105 653,33 грн.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що сума основного боргу відповідача становить 8 368 572,15 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 8 368 572,15 грн. та на підставі прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до ст.214 ЦК Української РСР» від 08.10.1999 р. № 1136-ХІV відмовив у стягненні суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, а на підставі ст. 1 Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20.02.2003 р. №554-ІV -у стягненні пені, оскільки спірна заборгованість виникла у зв'язку з неналежною оплатою населенням вартості спожитого газу.
Також обгрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що вимоги про визнання недійсними пунктів 5.1, 6.1,6.2 не підлягають задоволенню, оскільки зміст цих пунктів не суперечить постанові КМУ та НБУ № 1785 від 13.11.1998 р. “Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ» та постанові НКРЕ України від 12.07.2000 р. №759 “Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК “Нафтогаз України» за поставлений природний газ».
Доводи касаційної скарги про те, що сума боргу, стягнута апеляційним господарським судом не є вартістю фактично спожитих послуг з газопостачання, а становить суму так званих “комерційних втрат», обов'язок з оплати яких відповідачем не передбачений ні договором, ні законодавством, не заслуговують на увагу, виходячи з того, що, погоджуючи щомісячні обсяги постачання природного газу у актах подачі-приймання природного газу, сторони визначили частину переданого відповідачу, але втраченого у технологічному процесі газу (комерційні втрати) і ціну цього газу розрахували за роздрібною ціною на газ для населення за відсутності лічильників газу, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Зазначені обсяги втрат відповідачем не оспорюються і визначені як різниця між обсягами надходження газу до газорозподільної мережі та сумою обсягів реалізації природного газу населенню, а оскільки весь обсяг природного газу придбано у позивача оплатно, ризики щодо придбаного за цим договором газу несе відповідач з часу приймання загального обсягу газу, незалежно напрямків його використання, то він і має оплатити позивачу вартість комерційних втрат, що є складовою частиною загального обсягу переданого йому позивачем природного газу.
Враховуючи викладене, підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 р. не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз» залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04 липня 2006 р. у справі за № 10/194 -без змін.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко