Копія
Іменем України
Справа № 2а-14733.1/09/13/0170
23.01.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Антонова М.О.
за участю сторін:
представник позивача, Заступник Прокурора м. Ялта- Гукасян Христина Артушівна, свідоцтво № 005830 від 25.09.12 року;
представник відповідача, Сімеїзської селищної ради- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник третьої особи, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.07.12;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 31.07.12 у справі № 2а-14733.1/09/13/0170
за позовом Заступника прокурора м. Ялта (вул. Кірова, 18, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
до Сімеїзської селищної ради (вул. Зоряна, 2, смт.Сімеїз, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98680)
третя особа: ОСОБА_2 АДРЕСА_1
Державне підприємство "Лівадія" (вул. Віноградна, 2, смт.Лівадія, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98655)
про визнання недійсним рішення,
У грудні 2009 року Заступник прокурора м.Ялта звернувся з позовом до Сімеїзської селищної ради про визнання недійсним рішення № 27 від 05.03.2009р., яким затверджений проект землеустрою щодо переведення земельної ділянки площею 0,0800га, яка знаходилась у постійному користуванні радгосп-заводу «Лівадія», до земель запасу Симеїзської селищної ради у зв'язку з добровільним припиненням права постійного користування.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.07.2012р. позовні прокурора вимоги задоволені у повному обсязі.
На зазначене судове рішення від ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову прокурору у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Прокурор у судовому засіданні просила колегію суддів залишити апеляційну скаргу третьої особи без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що як у ДП «Лівадія» так і у Сімеїзської селищної ради відсутнє право вирішувати питання щодо відчуження майна та вилучення земельних ділянок, які відносяться до категорії земель державної власності.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Матеріалами справи безперечно підтверджується, що на підставі рішення Ялтинської міськради народних депутатів від 9 грудня 1999року №39 радгоспу-заводу «Лівадія» видано Державний акт ІІ-КМ №002302 на право постійного користування землею площею 118,43га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 26 грудня 2005 року №757 «Про перейменування державних підприємств» державне підприємство радгосп-завод «Лівадія» перейменоване в ДП «Лівадія», яке є правонаступником його майнових прав та обов'язків відповідно до Статуту. ДП «Лівадія» засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України.
Рішенням 40 сесії Сімеїзської селищної ради 5-го скликання №27 від 05.03.2009р. затверджено проект землеустрою щодо переведення до земель запасу Сімеїзської селищної ради земельної ділянки радгосп-заводу «Лівадія» площею 0,0800га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0111949300:01:01:0243).
На зазначене рішення органу місцевого самоврядування прокуратурою м.Ялта був внесений протест, який рішенням 48 сесії 5 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.11.2009р. №64 був залишений без задоволення.
Судова колегія зазначає, що статтею 84 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) було визначено правовий режим земель державної власності та визначено органи, через які держава набуває і реалізовує свої права на ці землі. Такими органами було визначено Кабінет Міністрів України, Раду міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, державні органи приватизації відповідно до закону (частина друга цієї статті).
Конституційний Суд України рішенням від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 визнав неконституційним положення пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою.
При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою.
Законодавець в пункті 12 розділу Х Перехідних положеннях ЗК України (в редакції, яка була чинною на момент ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення), незважаючи на місцезнаходження землі, виключив можливість органів місцевого самоврядування розпоряджатися землями державної і комунальної власності, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї). Водночас, як вже наголошувалося вище, виходячи зі змісту приписів статті 84 ЗК України, зазначені вище землі державної власності взагалі не можуть передаватись у комунальну та (або) приватну власність.
Крім цього, відповідно до пункту «г» частини першої статті 12 ЗК України до повноважень органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин належить вилучення земельних ділянок із земель комунальної, а не державної власності.
Судова колегія вважає неспроможними посилання заявника апеляційної скарги на те, що у нього виникло право користування спірною земельною ділянкою ще у 1983 році на підставі наказу №145 радгосп-заводу «Лівадія» (том 2, арк.с.23) з огляду на наступне.
Згідно приписів ст.13 Земельного кодексу Української РСР земля в Українській РСР надається в користування, зокрема, колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам.
Частиною 4 статті 16 цього Закону передбачено, що надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу.
З системного аналізу приписів статті 40 Кодексу виходить, що вилучення ділянок із земель, які є у користуванні колгоспів, радгоспів можливо лише у випадках особливої необхідності з обов'язковим погодженням з відповідними міністерствами, державними комітетами і відомствами Союзу РСР, Української РСР.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що радгосп-завод «Лівадія» у 1983 році не мав законних підстав розпоряджатися земельною ділянкою, яка знаходилась у його користуванні без погодження із відповідними органами, тому, у ОСОБА_2 у 1983 році і пізніше не виникло право користування спірною земельною ділянкою у зв'язку з порушенням встановленого на той період часу порядку надання земельних ділянок.
Вивчив наявні докази, в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для її задоволення судовою колегією не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 31.07.12 у справі № 2а-14733.1/09/13/0170 за позовом Заступника прокурора м. Ялта до Сімеїзської селищної ради третя особа: ОСОБА_2, Державне підприємство "Лівадія" про визнання недійсним рішення № 27 від 05.03.09 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова