Справа № 121/284/13- а
2-а/121/55/13
28 січня 2013 року Суддя Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Чорна О.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіці Крим (УПФУ в м. Ялта) про зобов'язання виконати певні дії,
Позивачка просить суд зобов'язати відповідача зарахувати період роботи в протитуберкульозній установі -санаторії «Гірська оздоровниця»з 06 жовтня 1974 року по 25 березня 1978 року, з 23 червня 1978 року по 20 лютого 1980 року, з 01 листопада 1980 року по 04 листопада 1985 року, з 04 червня 1994 року по 03 червня 1996 року до стажу роботи у подвійному розмірі та провести перерахування з моменту призначення пенсії за віком з 10 квітня 2012 року.
Вимоги мотивовані тим, що вона з 06 жовтня 1974 року по 25 березня 1978 року, з 23 червня 1978 року по 20 лютого 1980 року, з 01 листопада 1980 року по 04 листопада 1985 року, з 04 червня 1994 року по 03 червня 1996 року працювала у протитуберкульозній установі -санаторії «Гірська оздоровниця», який був установою протитуберкульозного профілю, де проходили лікування та реабілітацію хворі на туберкульоз, тому має право на зарахування зазначеного періоду роботи до подвійного стажу відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 10 квітня 2012 року їй призначена пенсія за віком без урахування стажу роботи у протитуберкульозній установі. 28 листопада 2012 року вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіці Крим про зарахування стажу роботи у протитуберкульозній установі - санаторії «Гірська оздоровниця», однак їй було відмовлено без поважних причин, тому вона вимушена була звернутись до суду.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, згідно яких УПФУ м. Ялта здійснює перерахунок пенсії відповідно до діючого законодавства.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вважаю, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав:
У відповідності із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»туберкульоз - інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу, протікає з періодичними загостреннями, рецидивами та ремісіями, вимагає тривалого комплексного лікування та реабілітації хворих. Негативні соціально-економічні наслідки, що спричиняються
туберкульозом, дали підстави віднести цю хворобу до групи соціально небезпечних.
Протитуберкульозна допомога - комплекс соціально-економічних, організаційних, лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів щодо захисту населення від туберкульозу, що спрямовані на профілактику, своєчасне виявлення та діагностику,
лікування, медичний (диспансерний) нагляд і реабілітацію хворих на туберкульоз та здійснюються відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів у сфері боротьби з туберкульозом.
Лікувально-профілактичні заходи - заходи медичного характеру щодо індивідуальної профілактики, своєчасного виявлення захворювання, діагностики, лікування, медичного (диспансерного) нагляду та реабілітації хворих на туберкульоз.
Протитуберкульозні заклади - спеціалізовані заклади охорони здоров'я, що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворим на туберкульоз (протитуберкульозні диспансери, лікарні, відділення, кабінети, науково-дослідні інститути, денні стаціонари, санаторії тощо). Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно із ст. 23 зазначеного закону медичним та іншим працівникам протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, надається право на пенсію за віком на пільгових умовах у порядку, встановленому пенсійним законодавством.
У відповідності із ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» інфекційні хвороби - розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними
паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.
Особливо небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення.
Згідно із ст. 25 вказаного закону оздоровлення хворих на туберкульоз проводиться у спеціалізованих протитуберкульозних санаторіях безоплатно (за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів).
Відповідно до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я № 133 від 19 липня 1995 року туберкульоз є особливо небезпечною інфекційною хворобою.
У відповідності до роз'яснень Міністерства охорони здоров'я від 13 серпня 2004 року № 17-02-01/501 робота, від 15 березня 2004 року № 17-02-08/153, робота, зокрема, у туберкульозних санаторіях вважається роботою у інфекційних закладах (відділеннях).
Судом встановлено, що позивач 10 квітня 2012 року звернулась до УПФУ м. Ялта з заявою про призначення пенсії.
Відповідно до протоколу № 551316 від 14 червня 2012 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначена пенсія за віком.
Стаж роботи позивачки з 06 жовтня 1974 року до 25 березня 1978 року, з 23 червня 1978 року до 04 листопада 1985 року, 04 червня 1994 року до 29 вересня 1997 року в санаторії «Гірська оздоровниця»був зарахований до стажу роботу у одинарному розмірі.
Як вбачається з копії трудової книжки, ОСОБА_1 з 06 жовтня 1974 року до 25 березня 1978 року, з 23 червня 1978 року до 04 листопада 1985 року, 04 червня 1994 року до 29 вересня 1997 року працювала в санаторії «Гірська оздоровниця».
Відповідно до рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради народних депутатів № 943/1 від 27 грудня 1991 року санаторій «Гірська оздоровниця»зареєстрований як санаторно-курортна установа для лікування хворих протитуберкульозного профілю.
Вказане рішення прийняте на виконання постанови Ради міністрів Кримської АРСР № 269 від 19 листопада 1991 року «Про перехід до юрисдикції Кримської АРСР санаторно-курортних установ відпочинку та туризму».
Згідно статуту державного підприємства санаторій «Гірська оздоровниця», зареєстрованого рішення виконавчого комітету № 943/1 від 27 грудня 1991 року предметом діяльності зазначеного санаторію є комплексне санаторно-курортне лікування хворих на туберкульоз».
Відповідно до положень статуту, затвердженого 07 лютого 1995 року санаторій «Гірська здравниця»є лікувально-профілактичною установою призначеною для лікування осіб з бронха -легеневими патологіями на фоні перенесеного туберкульозу легенів.
Аналізуючи наведені положення чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що трудовий стаж позивачки з 06 жовтня 1974 року до 25 березня 1978 року, з 23 червня 1978 року до 04 листопада 1985 року, 04 червня 1994 року до 29 вересня 1997 року в санаторії «Гірська оздоровниця»слід зараховувати до стажу роботи у подвійному розмірі, оскільки санаторій «Гірська оздоровниця»є протитуберкульозною установою, праця в якому відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»дає право ОСОБА_1 на подвоєння стажу.
Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіці Крим зарахувати стаж роботи в санаторії «Гірська оздоровниця»до подвійного стажу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Посилання представника відповідача, викладені в запереченнях на позовну заяву, що ОСОБА_1 належним чином не довела, що санаторій «Гірська оздоровниця»є протитуберкульозним закладом не приймається судом до уваги, оскільки до повноважень УПФУ м. Ялта відноситься перевірка наданих відомостей, відповідач вправі був скористатись цими повноваженнями та зробити запити до відповідних органів, зокрема, Ялтинського міського архіву.
При цьому, суд приймає до уваги доведеність тієї обставини, що санаторій «Гірська оздоровниця»є протитуберкульозним закладом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 14, 19, 55 Конституції України, ст.ст. 1, 23 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», ст. ст. 1, 24, 25 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст. ст. 12, 60, 62, 101-104 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 2, 6, 9, 10, 11, 17, 71, 87, 94, 159-163 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіці Крим зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи в протитуберкульозній установі -санаторії «Гірська оздоровниця»з 06 жовтня 1974 року до 25 березня 1978 року, з 23 червня 1978 року до 04 листопада 1985 року, 04 червня 1994 року до 29 вересня 1997 року до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з 10 квітня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 184, 186 КАС України.
Суддя: