Рішення від 09.12.2011 по справі 2-486/11

Справа № 2-486/11

РІШЕННЯ

іменем України

09 грудня 2011 рокуКрасногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Некрасова О.О.

при секретарі Макарчук А.В.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, Державного казначейства України про відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2009 року позивачі звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, Державного казначейства України, в якому просили стягнути з місцевого бюджету Красногвардійського району м. Дніпропетровська на їх користь матеріальну шкоду в сумі 40 905, 00 грн. та моральну шкоду в розмірі 1699 грн.

В обґрунтування позову позивачі вказали на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22 листопада 2001 року їм на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1. 29 листопада 2001 року квартира була продана поза волею позивачів. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2007 року встановлено, що процедура оформлення дозволу на продаж частки в квартирі ОСОБА_1 при укладанні договору купівлі-продажу зазначеної квартири, була порушена прийняттям рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної ради № 336/19 від 21.12.2001 року. За протестом прокурора Красногвардійського району від 05.08.2004 року дія вказаного рішення була припинена. В той же день 05.08.2004 року прокурор Крансогвардійського району порушив кримінальну справу за фактом підробки рішення виконкому Красногвардійської у місті ради за ознаками ст. 358 ч.1 КК України. В рішенні було сказано, що воно приймається в інтересах сина ОСОБА_5, для покращення його житлових умов. Фактично цей документ слугував підставою для позбавлення позивачів житла. Квартира була продана ОСОБА_6, яка перепродала її ОСОБА_7 З вини виконкому з 2001 року позивачі змушені наймати житло за договором оренди та сплачувати за оренду більшу частину заробітку. За трьома договорами оренди протягом 2002 -2007 років позивачами сплачено 40950 грн. спричинення діями відповідача - виконавчого комітету Красногвардійської у м. Дніпропетровську ради матеріальної та моральної шкоди позивачам підтверджується також самим рішенням виконкому та протестом прокурора.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлений позов з підстав, зазначених вище.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася. Про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином про причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що з боку Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради відсутні будь-які дії, яки б призвели до порушення прав позивачів. Під час укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 29 листопада 2001 року нотаріусу ОСОБА_8 було надано в числі інших документів, необхідних для нотаріального посвідчення зазначеного договору й рішення Виконавчого комітету Красногвардійської районної ради № 301/29 від 16.11.2011 року, яким надано згоду позивачці на продаж спірної квартири від імені ОСОБА_1 Однак, зазначене рішення виконавчим комітетом не приймалося та не видавалося. Рішення же виконавчого комітету Красногвардійської районної ради № 336/19 від 21.12.2001 року за протестом прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська було скасоване та реалізоване не було. За таких обстави відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями виконкому та наслідками у вигляді продажу квартири.

Дослідивши матеріали справи, докази, пояснення сторін, покази свідків, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22 листопада 2001 року, виданого згідно з розпорядженням від 12 листопада 2001 року № 618.01 ОЖКП «Південне», належала квартира АДРЕСА_1.

29 листопада 2001 року ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_9 продали, а ОСОБА_6 купила в жилому будинку № 20-а квартиру № 31 по вул. Будівельників в м. Дніпропетровську.

21.12.2001 року, тобто після укладання договору купівлі-продажу, рішенням Виконавчого комітету Красногвардійської районної ради № 336/19 надано згоду ОСОБА_4 на продаж двокімнатної приватизованої квартири за адресою: АДРЕСА_2, від імені неповнолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначене рішення по протесту прокурора Красногвардійського район м. Дніпропетровська скасоване рішенням Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради ХХІУ скликання Х сесії від 06 серпня 2004 року № 154/04 як незаконно винесене, прийняте на підставі підроблених документів.

Під час укладання зазначеного договору купівлі-продажу приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було надано рішення Виконавчого комітету Красногвардійської районної ради від 16 листопада 2001 року № 301/29 про надання згоди на продаж квартир від імені неповнолітнього ОСОБА_1, яке фактично не приймалося, про що свідчить лист Красногвардійського виконкому від 29 жовтня 2003 року № 2805.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 рік) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно листа начальника СВ Красногвардійського РВ ДМУ ОСОБА_11 від 15.08.2011 року № 9152 рішення № 301/19 Виконавчим комітетом Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради не видавалося, причетність співробітників Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради до підробки даного документу не встановлено, дане рішення не завірялося печаткою Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради.

Згідно висновків експертів № 70/06-523 від 11 листопада 2004 року «відбиток печатки у даному документі нанесений не печаткою загального відділу виконавчого комітету Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська, зразки відбитків якої надані на дослідження», та № 69/06-68від 09.12.2004 року, згідно якого «підпис від імені ОСОБА_12 у рішенні виконкому Красногвардійського району м. Дніпропетровська № 301/29 від 16.11.2001 року «Про продаж квартири гр. ОСОБА_4С.», виконано не ОСОБА_12, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_12Б.».

На даний час розслідування зазначеної кримінальної справи триває, до встановлення особи причетної до скоєння злочину.

Таким чином, судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що купівля-продаж спірної квартири відбулася саме на підставі підробленого рішення виконкому Красногвардійського району м. Дніпропетровська № 301/29 від 16.11.2001 року, яке відповідачем не приймалося та не видавалося, у зв'язку з чим судом не встановлено будь-яких дій, які б призвели до порушення прав позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 131, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1173 ЦК України, ст. 56 Конституції України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, Державного казначейства України про відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О.Некрасов