Справа №0413/14252/2012
1-кп/212/24/13
28 січня 2013 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді Борис О.Н., при секретарі Хазієвій Т.В., за участю прокурора прокуратури Жовтневого району м. Кривого Рогу Остапенко С.А., обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працює, не навчається, не одруженого, не являється депутатом, інвалідності не має, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_2 04 грудня 2012 року о 13.13 годині був затриманий співробітниками міліції біля будинку №17 по вулиці Сєченова в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, і у нього у ході проведення зовнішнього огляду в лівій внутрішній кишені куртки був виявлений та вилучений медичний шприц ємкістю 2 мл з речовиною темно коричневого кольору 1,5 мл, який обвинувачений незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що раніше він вживав наркотики, проте тривалий час перебував у реабілітаційному центрі. На даний час наркотики не вживає, це сталось один раз саме 04 грудня 2012 року він дійсно для особистого вживання придбав приблизно 1,5 мл наркотичної речовини . Винним себе в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю в обсязі пред'явленого обвинувачення, в скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та вважає зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати інші докази його провини немає ніякої потреби.
З'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_2 правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Дослідивши та аналізуючи вивчені в справі докази суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого мають характер логічних та послідовних, що дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про те, що його винність у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України доведена повністю.
Допитавши обвинуваченого, і дослідивши інші матеріали кримінального провадження, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_2 винен у вчиненні зазначених вище дій.
Суд вважає, що провину обвинуваченого ОСОБА_2 доведено в повному обсязі, а його дії кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 309 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Пом'якшуючими покарання обставинами, згідно ст. 66 КК України, є щире розкаяння в скоєному, повне визнання своєї провини в скоєному.
У відповідності зі ст. 12 КК України, злочин вчинений обвинуваченим відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений раніше не був засуджений, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходиться під диспансерним наглядом у лікаря -нарколога з приводу вживання опіодів, офіційно не працює та не навчається, проживає у м. Кривому Розі Дніпропетровської області без встановленої законом реєстрації, розкаявся в скоєному.
Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає можливим визначити покарання обвинуваченому в межах санкції ч.1 ст. 309 КК України в виді обмеження волі, проте на мінімальний строк з застосуванням ст. 75 КК України і звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_2 ст. 69 КК України про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у сумі 392 грн, що підтверджується документально.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази -медичний шприц , ємкістю 2 мл з опієм 1 мл - підлягає знищенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369,370,371 КПК України суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі терміном на ОДИН рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді ОДНОГО року обмеження волі з випробуванням на ОДИН рік, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобов'язання.
У відповідності зі ст. 76 КК України , покласти на засудженого ОСОБА_2 такі зобов'язання:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально - виконавчу інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_2 покласти на кримінально - виконавчу інспекції за місцем його проживання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити незмінним -особисте зобов'язання.
Речові докази - медичний шприц , ємкістю 2 мл з опієм 1 мл - знищити.
Витрати на залучення експерта стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави у сумі 392 грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя О. Н. Борис