06.11.2006р. Справа № 7/168
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чохи Л.В.
суддів: Головка В.Г., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання : Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Мащук С.А. представник, довіреність №4 від 03.11.06;
від відповідача: Кривдик М.О. представник, ;
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства “Регіональне управління “Придніпровмонтажспецбуд» м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.06р у справі № 7/168
за позовом: дочірнього підприємства “Регіональне управління “Придніпровмонтажспецбуд» м. Дніпропетровськ
до: товариства з обмеженою відповідальністю “КСК», м. Дніпропетровськ
про стягнення 289408,00грн,-
19.05.2006 року дочірнє підприємство «Регіональне управління «Придніпровмонажспецбуд» звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю «КСК» з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 289408грн. Заявлені позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивач передав відповідачу в оренду спальний корпус№10 лікувально -оздоровчого комплексу «Марат», що розташований за адресою Крим, Гаспра, Алупкінське шосе №60, але останній орендну плату за липень-серпень 2005 року не оплатив, у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити борг по орендній платі у сумі 289408грн. (а.с. 5-7).
Відповідач позов не визнав, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач не надав комунальні послуги, в зв'язку з чим ним (відповідачем) не були підписані додатки №1 и №2, в яких оговорювався розмір орендної плати. (а.с.10)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2006 року (суддя Коваль Л.А.) в задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що договір оренди від 1.04.2005 року є неукладеним, а, отже, зобов'язання по сплаті орендної плати у відповідача не виникли.
Підприємство просить рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати, обґрунтовуючи апеляційну скаргу тим, що судом безпідставно не було застосовано ст. 762 Цивільного кодексу України і ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України, які передбачають:
- якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення;
- якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій під час
розгляду цієї справи, спальний корпус №10 санаторію «Марат», що розташований в п.г.т. Гаспра по Алупкінському шосе №60, належить регіональному управлінню «Придніпровмонтажспецбуд» згідно свідоцтва про право власності №2316 від 2.08.2000р. (а.с. 72)
13.10.2004 року на базі регіонального управління «Придніпровмонтажспецбуд» було створено дочірнє підприємство "Регіональне управління «Придніпровмонтажспецбуд», яке засноване на державній власності і підпорядковане українській державній корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд». Отже орендований спальний корпус №10 відноситься до державної власності. (а.с.66)
01.04.2005 року дочірнє підприємство «Регіональне управління »Придніпровмонтажспецбуд» та товариство з обмеженою відповідальністю «КСК» уклали договір оренди №01/04, за умовами якого дочірнє підприємство “Регіональне управління «Придніпровмонтажспецбуд» передало в тимчасове користування товариству з обмеженою відповідальністю «КСК» за плату спальний корпус №10 санаторію «Марат». Розмір орендної плати в договорі оренди сторони не обумовили. Позивач просить суд на підставі ст. 762 Цивільного кодексу України стягнути орендну плату за липень -серпень 2005 року, виходячи зі слідуючого розрахунку: (68грн х 76чол х 28дн) х 2міс = 289408 грн.
Відповідно до змісту чинного Цивільного кодексу України розмір плати за користування майном не є істотною умовою, а виступає як звичайна умова договору. На відміну від нього закон України «Про оренду державного та комунального майна», який регулює заключення договорів оренди державного та комунального майна, до істотних умов прямо відносить орендну плату з урахуванням її індексації. Порядок визначення розмірів орендної плати за користуванням державним майном визначається «Методикою розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4.10.1995 року. Методикою передбачено визначення орендної плати виходячи із вартості орендованого майна, визначеного експертним шляхом.
Як пояснив представник позивача, вказана споруда значиться в балансі підприємства без залишкової вартості, по даним бухгалтерії заборгованість по орендній платі відсутня. Сторони відмовились оплатити експертизу для визначення вартості орендованого майна. Спосіб визначення орендної плати, який запропонував позивач, не відповідає вимогам вищеназваної Методики.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Договір оренди №01/04 від 1.04.2005 року не відповідає вимогам статей 10,19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тому повинен бути визнаний недійсним.
Виходячи з викладеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6.07.2006 року.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Регіональне управління «Придніпровмонажспецбуд» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2006 року залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку в місячний строк.
Головуючий суддя Л.В. Чоха
Суддя О.М. Лисенко
Суддя В.Г. Головко