01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.09.2006 № 4/679-30/301
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Данилової Т.Б.
Малетича М.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - 1. Іваненко В.І. (довір. № 11/5-349-11-15 від26.01.06)
2. Байдюк Д.В. (довір. № 36 від 01.03.06)
відповідача - Жук А.І. (довір. 81/12 від 03.03.06)
прокуратури - Шита Н.М. - помічник прокурора Печерського району міста Києва посвідчення № 62
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Прокурора Печерського району м. Києва
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 21.06.2006
у справі № 4/679-30/301 (Ващенко Т.М.)
за позовом Прокуратури Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі: 1.Апарату Ради національної безпеки і оборони України
2.Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності
«Укрінтеренерго»
до КП "Автотранспортне підприємство Київської міської ради"
про стягнення 260855,53 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.06 у справі № 4/679-30/301 на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду позовну заяву Прокуратури Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» .
Ухвала суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідно до частини 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 № 1-1/99 встановлено, що положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Суд першої інстанції зазначає, що Прокуратурою Печерського району міста Києва не правильно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Прокуратурою не було доведено, що Апарат Ради національної безпеки і оборони України є органом держави, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, відповідно до Статуту Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», дане підприємство є госпрозрахунковим зовнішньоекономічним підприємством, що засноване на державній власності.
ДП «Укрінтеренерго» має право самостійно звертатися до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Прокурор Печерського району міста Києва звернувся з апеляційним поданням, в якому просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.06.06, справу повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду.
В апеляційному поданні прокурор вказує на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі посилається на Положення про Апарат Ради національної безпеки і оборони України, затверджене Указом Президента України від 14.10.05 № 1446, згідно з яким Апарат Ради національної безпеки і оборони України є державним органом, який здійснює поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України на підставі якого зроблено висновок про те, що Апарат не є органом виконавчої влади. З позовом Прокуратура Печерського району міста Києва звернулася до суду першої інстанції 04.10.05, Указ Президента України від 14.10.05 № 1446 набрав чинності 20.10.05. До вказаного часу діяло Положення про Апарат Ради національної безпеки і оборони України, затверджене Указом Президента України від 04.10.1996 № 927, згідно з яким Апарат Ради є органом виконавчої влади, який забезпечує діяльність Ради національної безпеки і оборони України.
Дослідивши доводи апеляційного подання, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури колегія суддів встановила наступне:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.05 у справі № 4/679 задоволені позовні вимоги Прокуратури Печерського району міста Києва в особі Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», стягнуто з КП «Автотранспортне підприємство Київської міської ради» на користь ДП «Укрінтеренерго» 2 239 317 грн. збитків, 21 538,53 грн. заборгованості. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.06 дане рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.06 задоволено касаційну скаргу Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство Київської міської ради», скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.06 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.05, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.06 у справі № 4/679-30/301 на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду позовну заяву Прокуратури Печерського району міста Києва.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.
Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення і в статті 361 Закону України «Про прокуратуру», де вказується, що представництво прокуратурою інтересів в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних відносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Як зазначено в частині 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому у відповідності з вимогами частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, де суд вирішив, що прокурори та їх заступники у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, зазначених в частині 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
Стаття 170 Цивільного кодексу України встановлює, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до Положення про Апарат Ради національної безпеки і оборони України, затвердженого Указом Президента України від 04.10.1996 № 927/96, Апарат Ради є органом виконавчої влади, який забезпечує діяльність Ради національної безпеки і оборони України.
В ухвалі Господарського суду міста Києва від 21.06.06 суд посилається на Указ Президента України від 14.10.05 № 1446/2005, яким затверджено Положення про Апарат Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якого Апарат Ради є державним органом, який здійснює поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України.
Прокуратура Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулася до суду першої інстанції 04.10.05 під час дії Положення, затвердженого Указом Президента України від 04.10.1996 № 927/96.
Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
В постанові Вищого господарського суду від 20.04.06 зазначається, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено та не досліджено факт розірвання договору оренди від 23.02.04 № 44/1-23, укладеного між Апаратом Ради національної безпеки і оборони України та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та вказується, на те що при новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне подання Прокурора Печерського району міста Києва підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 21.06.2006 підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для розгляду.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Задовольнити апеляційне подання Прокурора Печерського району містаКиєва.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.06.2006 та направити матеріали справи № 4/679-30/301 до Господарського суду міста Києва для розгляду.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Данилова Т.Б. (переведена)
Малетич М.М.