Провадження № 22-ц/774/381/13 Справа № 0426/9069/12 Головуючий у 1 й інстанції - Багрова А.Г. Доповідач - Осіян О.М.
Категорія 53
«23»січня 2013 року. м. Дніпропетровськ
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Осіяна О.М.
суддів - Глущенко Н.Г., Колодяжної Н.Є.,
при секретарі - Надтока А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Нікопольський хлібокомбінат "
на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Нікопольський хлібокомбінат" про стягнення середньої заробітної плати за час проходження медогляду, моральної шкоди, -
Позивач звернулась із позовом до відповідача та просила стягнути середній заробіток за час проходження медогляду в розмірі 727,32 грн., а також завдану роботодавцем порушенням її прав моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто із ПАТ „Нікопольський хлібокомбінат" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час проходження медогляду в розмірі 727,32 грн. без утримання податку та інших платежів та на відшкодування моральної шкоди 100 грн., а також на користь держави судовий збір у розмірі 321,9 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки суд не врахував всі обставини у справі, та неправильно застосував норми матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін із наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що 07.05.2012 року ОСОБА_2 була поновлена на роботі за рішенням суду та на підставі наказу № 231 від 07.05.2012 року вона була направлена на періодичний медичний огляд із 08.05.2012 року по 22.05.2012 року (а.с.3).
ОСОБА_2 у строки зазначені в наказі пройшла медогляд незалежно від того, що перебувала на лікарняному в період із 14.05.2012 року до 19.05.2012 року (а.с.4), але середній заробіток за час проходження медогляду вона не отримала (а.с.3 зворот).
Лікарняні листки роботодавець ОСОБА_2 оплатив, але не оплатив середній заробіток за 6 днів проходження медогляду: 8 травня, 9 травня, 10 травня, 12 травня,13 травня, 20 травня 2012 року згідно із графіком роботи (а.с.4 зворот).
Згідно довідки роботодавця від.03.05.2012 року , враховуючи наказ № 462 від 03.10.2011 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 121,22 грн.\день (111,62 грн. день : 907 грн.\ міс х 985 грн.\місяць = 121,22 грн.\день).
Таким чином, неоплачений середній заробіток за час проходження медогляду ОСОБА_2 становить : 12,22 х 6 днів = 727,32 грн.
Оскільки відповідачем на день розгляду справи зазначена сума не сплачена, тому суд стягнув її на користь позивача.
Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, із відповідача стягнута на користь позивача також грошова сума на відшкодування моральної шкоди, яку позивач зазнала від незаконних дій роботодавця внаслідок не оплати середнього заробітку за час проходження медогляду. Позивач недоотримала належний до виплати заробіток, що приводило до моральних страждань та до додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважав достатнім на відшкодування моральної шкоди стягнути із відповідача на користь позивача 100,00 грн.
Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України із відповідача стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 321,9 грн.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що позивачка повинна була пройти медичний огляд у вільний від роботи час, а у дні, коли позивачка повинна була працювати, вона медичний огляд не проходила. Також суд неправильно визначив розмір виплат.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу № 231 від 07.05.2012 року позивачка була направлена на періодичний медичний огляд із 08.05.2012 року до 22.05.2012 року.
Відповідно до вимог ст.123 КЗпП України за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеження (статті 169, 191), зберігається середній заробіток за місцем роботи.
А статтею 169 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі. Такі вимоги визначені і статтею 17 Закону України «Про охорону праці».
А тому суперечать вимогам вказаних норм доводи відповідача про неправильне стягнення грошових сум на користь позивачки, із тих підстав, що позивачка саме у робочі дні по графіку не проходила медичний огляд.
Крім того, відповідач сам підтверджує доводи позивачки про те, що адміністрація підприємства відсторонила її від роботи на час проходження медичного огляду згідно наказу №310-к від 07.05.2012 року.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи, не дають підстав для відмови у задоволенні позову, а рішення суду необхідно залишити без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування чи зміни, передбачені ст.309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Нікопольський хлібокомбінат" відхилити.
Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів із моменту проголошення.
Судді: