01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.07.2006 № 6/182
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Данилової Т.Б.
Андрієнка В.В.
при секретарі: Дзюбі О.В.
За участю представників:
від позивача -не з"явився;
від відповідача 1 - не з"явився;
від відповідача 2- Іванов А.В. (довір. №221/2005 від 4.11.05);
від відповідача 3 - Афанасьєва О.В. (довір.№01-026/1027 від 14.12.05);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корпорації "Індустріальний союз Донбасу"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.05.2006
у справі № 6/182 (Ковтун С.А.)
за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до 1. Акціонерного товариства "АМП"
Корпорації "Індустріальний союз Донбасу"
Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"
про стягнення 15 119 849,64 грн. та зобов"язання вчинити дії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.06 у справі №6/182 задоволено позовні вимоги Дочірньої компанії “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», стягнуто з Корпорації “Індустріальний союз Донбасу» на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз» 15 119 849 грн. збитків, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відмовлено в позові до Акціонерного товариства “АМП»; до Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат».
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що за результатами розгляду матеріалів справи №05/283-9/222б за заявою ЗАТ “Міжнародний бізнес-агенство Маркетинг - Центр» про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат» Господарським судом Луганської області 22.01.04 затверджено мирову угоду від 25.12.03, за умовами якої Корпорація “Індустріальний союз Донбасу» виступила майновим поручителем перед кредиторами ВАТ “Алчевський металургійний комбінат» в розмірі 85% від суми непогашених вимог кредиторів. Згідно з додатком №1 до мирової угоди одним з кредиторів четвертої черги є ДП “Донбастрансгаз» майнові вимоги якого по відношенню до ВАТ “Алчевський металургійний комбінат» складають 17 788 058,40 грн., з яких 2 668 208,78 грн. підлягало погашенню Комбінатом, а 15 119 849,64 грн. Корпорацією “Індустріальний союз Донбасу». Мирова угода, з однієї сторони, є процедурою банкрутства, а з іншою - є процесуальним правочином, який, як цивільно-правовий договір і носить зобов'язальний характер. Оскільки, згідно з наказом НАК “Нафтогаз України» та Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України № 68/234 від 06.11.1998 Дочірня компанія “Донбастрансгаз» приєднана до Дочірньої компанії “Укртрансгаз», у даному випадку має місце універсальне правонаступництво, Корпорація “Індустріальний союз Донбасу» не виконала договірні зобов'язання за мировою угодою перед ДК “Донбастрансгаз», а тому суд першої інстанції стягнув з корпорації “Індустріальний союз Донбасу» збитки в розмірі 15 119 849 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Корпорація “Індустріальний союз Донбасу» звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.06, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі Корпорація вказує на те, що вона зверталася до ДП “Донбастрансгаз» з пропозицією про оформлення договору поруки та передачі акцій українських підприємств з метою погашення кредиторських вимог за мировою угодою. Позивач був заінтересований самостійно звернутися до Корпорації з вимогою виконати умови мирової угоди, але він цього не зробив та залишив без відповіді звернення Корпорації, Корпорація надіслала до суду клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду Донецької або Луганської області, оскільки АТ “АМП» не має зобов'язань за мировою угодою по відношенню до Дочірньої компанії “Укртрансгаз» та не може бути відповідачем по справі, суд не задовольнив клопотання Корпорації, чим порушив норми процесуального права.
Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.07.06. В судове засідання не з'явилися представники Дочірньої компанії “Укртрансгаз» та Акціонерного товариства “АМП», вказані організації не направили до апеляційного суду заяв, клопотань про неможливість прийняти участь у судовому засіданні 17.07.06 чи відкладення розгляду апеляційної скарги.
Матеріали справи містять належні докази повідомлення ДК “Укртрансгаз» та АТ “АМП» про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 06.07.06 про призначення до розгляду апеляційної скарги поштовим відділенням вручена ДК “Укртрансгаз» та АТ “АМП» 10.07.06, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу Корпорації “Індустральний союз Донбасу» за відсутності представників Дочірньої компанії “Укртрансгаз» та Акціонерного товариства “АМП».
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу» та ВАТ “Алчевський металургійний комбінат» колегія суддів встановила наступне:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.01.04 у справі №05/283-9/222б затверджено мирову угоду укладену між відповідачем 3, відповідачем 2 та кредиторами, в особі членів комітету.
Згідно з додатком 1 до цієї мирової угоди позивач є кредитором четвертої черги, загальна сума кредиторських вимог якого, згідно реєстру вимог кредиторів, складає 17 788 058,40 грн.
Відповідно до п.6 мирової угоди передбачено виконання зобов'язань у розмірі 100% непогашених кредиторських вимог кредиторів четвертої черги, згідно з реєстром вимог кредиторів, наступним чином :15% від суми непогашених кредиторських вимог кредиторів виконує боржник (ВАТ “АМК») і зобов»язання останнього у розмірі 85% від суми непогашених кредиторських вимог кредиторів приймає а себе майновий поручитель (Корпорація “ІСД»), який з кожним кредитором укладає договір поруки відповідно до чинного законодавства.
Згідно з п.7 даної мирової угоди після виконання зобов»язань поручителем за договорами та / чи платіжними документами, за якими виникли зобов'язання боржника перед кредиторами, до поручителя переходять права кредиторів за вказаними зобов'язаннями в обсязі, в якому поручитель задовольнив вимоги кожного кредитора.
Відповідно до п.9 мирової угоди відповідач 3 зобов'язався виплатити 15% від загальної суми непогашеної кредиторської заборгованості у розмірі 2 668 208,76 грн. на розрахунковий рахунок кредитора в строк до 01.03.04 з моменту затвердження господарським судом Луганської області цієї мирової угоди. Взяті на себе грошові зобов'язання в цій частині боржник виконав та погасив грошовими коштами 15% боргу перед УМГ “Донбастрансгаз», що підтверджує позивач у позовній заяві.
Поручитель - Корпорація “Індустріальна спілка Донбасу» (відповідач 2) згідно п.10 мирової угоди зобов'язався погасити решту (85%) від суми - 15 119 849,64 грн. шляхом передачі цінних паперів підприємств України за їх номінальною вартістю в строк до 01.03.04 з моменту затвердження господарським судом Луганської області цієї мирової угоди.
Господарський суд м.Києва дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою вказані умови мирової угоди пов'язані з виконанням частини зобов'язань боржника третіми особами, що на відміну від поруки, не є способом забезпечення виконання зобов'язань. Зокрема, якщо зобов'язання третьої особи виникають безпосередньо з основного договору, то поручитель виконує своє зобов'язання за договором поруки, а не зобов'язання боржника за основним договором. Також, на відміну від поручителя у третьої особи не виникають регресні вимоги до боржника, зобов'язання якої виконані третьою особою.
З таким висновком погодитись не можна, оскільки з умов даної мирової угоди (п.7) вбачається, що до відповідача 2 після виконання зобов»язань перед кредиторами, переходять всі права кредиторів за задоволеними вимогами кожного кредитора.
Згідно зі ст.. 37 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 №2343-ХII мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов»язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.
Відповідно до ст..556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов»язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Згідно з п.4 ст.37 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода має містити положення про : розміри, порядок і строки виконання зобов'язання боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частин. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язання боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права.
На виконання умов мирової угоди відповідач 2 надіслав на адресу позивача лист від 28.01.04 за №337/704 з проханням направити повноважного представника ДП “Донбастрансгаз» для укладення договору поруки з метою погашення кредиторських вимог, шляхом передачі у власність акцій українських підприємств.
У відповідь на цей лист ДП “Донбастрансгаз» за №08-631 від 16.02.04 повідомило, що воно є філією ДК “Укртрансгаз» НАК “Нафтогаз України». При цьому ДП “Донбастрансгаз» надіслало копію листа ДК “Укртрансгаз» від 10.02.04 №1398/12-07, в якому зазначено, що йому забороняється без письмової згоди НАК “Нафтогаз України» приймати акції підприємств.
У зв'язку з цим Корпорація “ІСД» листом №337/1728 від 04.03.04 на адресу НАК “Нафтогаз України» запропонувала на виконання мирової угоди вибрати з переліку акції емітента, акції якого будуть передані Корпорацією “ІСД» кредитору.
Відповідь на вказану пропозицію відповідач 2 не одержав, представник позивача для урегулювання питання погашення заборгованості направлений до відповідача 2 не був.
Суд невірно оцінив дані докази, надані відповідачем 2 та дійшов висновку про те, що вони не можуть бути прийняті судом як допустимі докази, які б спростували доводи позивача про невиконання відповідачем 2 своїх зобов»язань за мировою угодою.
Однак ці листи є доказом прострочення кредитора.
Згідно ст..613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов»язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов»язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов»язок, виконання зобов»язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Згідно з ч.3 ст.612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від виконання і вимагати відшкодування збитків.
Однак, у даному випадку мало місце прострочення кредитора, а не боржника.
Крім того, листом №2155/12-05 від 17.02.06 позивача повідомив відповідачеві 1 і відповідачеві 2, що виконання зобов'язання за мировою угодою втратило для нього інтерес, а іншого зобов'язання (договору) між сторонами не існує.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у відповідача 2 не виникло зобов'язання перед позивачем, оскільки п.п.6, 10 мирової угоди передбачають, що зобов»язання Корпорації “Індустріальний союз Донбасу» виникають перед кредиторами із умов мирової угоди погасити 85% від загальної суми кредиторської заборгованості в строк до 01.03.04 шляхом передачі цінних паперів ( акцій і інших цінних паперів) при умові укладення з кожним кредитором окремого договору. Між позивачем і відповідачем 2 договір не укладався, порядок, строки передачі цінних паперів не визначено, перелік, емітенти цінних паперів, їх характеристики не вказані, а тому відсутні правові підстави для покладення на відповідача 2 відповідальності за невиконання зобов»язаня.
Як зазначає позивач в позовній заяві ВАТ “Алчевський металургійний комбінат» свої зобов'язання за мировою угодою виконав, 15% боргу перед ДП “Донбастрансгаз» погасив грошовими коштами.
Згідно зі ст.. 541 ЦК України солідарний обов»язок або солідарана вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Умови мирової угоди не містять солідарного обов'язку ВАТ “Алчевський металургійний комбінат» і Корпорації “Індустріальний союз Донбасу» виконати зобов'язання, в розумінні ст.553 ЦК України мирова угода від 25.12.03 не являється забезпеченням зобов'язання, а тому відсутні підстави для покладення відповідальності за невиконання мирової угоди на ВАТ “Алчевський металургійний комбінат».
Як слідує із позовної заяви та додаткових пояснень позивач кваліфікує мирову угоду від 25.12.03 як договір поруки з правовими наслідками, встановленими ст..554 ЦК України, а саме: у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, але ч.4 ст.559 ЦК України встановлює, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Згідно з п.10 мирової угоди на поручителя покладено обов»язок погасити заборгованість перед кредиторами до 01.03.04, з позовом про стягнення з відповідача 2 суми 15 119 849,64 грн. Дочірня компанія “Укртрансгаз» звернулася 29.03.06, тобто після припинення зобов»язань за договором поруки.
Акціонерне товариство “АМП» визнано кредитором по відношенню до ВАТ “Алчевський металургійний комбінат» у справі про банкрутство останнього, АТ “АМП» не має зобов»язань за мировою угодою від 25.12.03, а тому залучено відповідачем по даній справі безпідставно.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.06 по даній справі не відповідає вимогаи чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу Корпорації “Індустріальний союз Донбасу» задовольнити.
2.Рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2006 у справі №6/182 скасувати.
3.В позові відмовити.
4Стягнути з Дочірньої компанії “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії Нафтогаз України» на користь Корпорації “Індустріальний союз Донбасу» 12 750 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.
5.Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6.Матеріали справи №6/182 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Данилова Т.Б. (переведена)
Андрієнко В.В.
20.07.06 (відправлено)