Головуючий суду першої інстанції:Володарець Н.М.
№ провадження: 22-ц/190/685/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.
"22" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Онищенко Т.С.
Суддів:Даніла Н.М., Куриленка О.С.
При секретарі:Кутелія Я.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Громадської організації НТСАЮ «Юстіс» в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Держави України в особі Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою Громадської організації НТСАЮ «Юстіс» в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.11.2012, -
Громадська організація НТСАЮ «Юстіс» в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в листопаді 2012 року звернулися до суду з позовом до Держави України в особі Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди /арк. с. 1-2/.
Ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.11.2012 позовна заява Громадської організації НТСАЮ «Юстіс» в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Держави України в особі Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди повернута позивачеві, у зв'язку з непідсудністю /арк. с. 4/.
Відповідно до пункту 3 частини 1статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окремо від рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Не погодившись з даною ухвалою, Громадська організація НТСАЮ «Юстіс» в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій ставлять питання про скасування ухвали Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.11.2012, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи /арк. с. 15-16/.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянтів, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і підлягає відхиленню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що справа за пред'явленим позовом не підсудна Євпаторійському міському суду АР Крим, оскільки відповідач знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська 19.
Такого висновку суд першої інстанції дійшов з дотриманням вимог процесуального закону.
Так, відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням (частина 2 статті 109).
Позовна заява повинна містити в т.ч. ім'я (найменування) відповідача, його місце місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі (частина 2 статті 118).
Матеріалами справи встановлено, що позивачі звертаючись до Євпаторійського міського суду зазначили у позовній заяві найменування відповідача - держава України в особі Державної казначейства України з місцезнаходженням за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська 19.
Згідно з частиною 4 статті 110 Цивільного процесуального кодексу України, позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Загальний порядок і підстави відшкодування такої шкоди встановлюються статтею 1176 Цивільного кодексу України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду» від 01.12.1994. Зокрема, в даному порядку розглядаються позовні вимоги про відшкодування державою шкоди, завданої фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачі вимог з підстав, встановлених статтею 1176 Цивільного кодексу України, не заявляли, а просили відшкодувати моральну шкоду на підставі статей 23, 1167 Цивільного кодексу України.
Отже, підстави для застосування положень альтернативної підсудності за даним позовом відсутні.
За таких обставин, позов Громадської організації НТСАЮ «Юстіс» в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Держави України в особі Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди не підсудний Євпаторійському міському суду АР Крим.
Статтями 115, 121 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві. Заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.
Таким чином, суд першої інстанції, відповідно до вищезазначених вимог, повернув заяву позивачеві, у зв'язку з непідсудністю.
Положеннями пункту 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
З огляду на зазначене, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів відхиляє скаргу залишає без змін ухвалу Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.11.2012, оскільки судом першої інстанції постановлено таку ухвалу з додержанням вимог закону.
Доводи, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки повернення позову не перешкоджає повторному зверненню з аналогичними позовними вимогами до належного суду за встановленими правилами підсудності.
Посилання апелянтів на можливість пред'явлення даного позову за місцем порушеного права є безпідставними і такими, що не грунтуються на вищезгаданих вимогах закону.
Посилання апелянтів на можливість пред'явлення даного позову за місцем завдання моральної шкода є необгрунтованими, оскільки положеннями частини 6 статті 110 Цивільного процесуального кодексу України встановлена підсудність за вибором позивача за позовами про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, тобто матеріальної шкоди, а предметом заявлених вимог є відшкодування моральної шкоди.
Оскільки для пред'явлення позовів про відшкодування моральної (немайнової) шкоди законом не встановлена підсудність за вибором позивача (моральна шкода не є майновою тому, що полягає не у збитках, а у фізичному болю та душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи), то даний позов повинен пред'являютися в суд за місцезнаходженням відповідача.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 312, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Громадської організації НТСАЮ «Юстіс» в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.
Ухвалу Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.11.2012 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: