Іменем України
20.01.09 Справа №24/325д/06-13/245д/08-22/135д/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Хуторной В.М. , Колодій Н.А.
при секретарі Лола Н.О.
За участю представників сторін: від позивача - Коваленко Ю.М., довіреність №170 від 01.01.09 р., Наденко Ю.М., довіреність №389 від 01.01.09 р.; від відповідача 1 - Петрова Л.І., довіреність від 09.04.08 р., від відповідача 2 - Петрова Л.І., довіреність №01-17/780 від 18.05.2007 р.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця» на рішення господарського суду Запорізької області від 3.11.2008 р. у справі №24/325д/06-13/245д/08-22/135д/08
за позовом - Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, (далі ДП “Придніпровська залізниця»);
до відповідача 1- Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №5», м. Запоріжжя, (далі КП “ВРЕЖО-5»);
до відповідача 2 - Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, (далі Виконавчий комітет);
про визнання недійсним договору;
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №53 від 20.01.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Федоров І.О., судді - Хуторной В.М. (доповідач), Колодій Н.А., якою справу прийнято до свого провадження.
Рішенням господарського суду від 03.11.2008 р. по справі № 24/325д/06-13/245д/08-22/135д/08 в задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення мотивоване тим, що спірний договір не суперечить чинному законодавству, оскільки його зміст затверджено судовим рішенням та зобов'язання сторонами виконано.
Не погоджуючись з судовим актом, ДП «Придніпровська залізниця» подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2008 р. у справі № 24/325д/06-13/245д/08-22/135д/08, в якій зазначається, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Судом не застосовано ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 4-2 Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». За 10 будинків залізниця вже перераховувала кошти згідно з договором 335/15-03-01 від 27.07.2001 року.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просять її задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області - скасувати та задовольнити позов. Представником позивача заявлено клопотання №13-05/6 від 16.01.09 р. про зупинення провадження по справі, в якому зазначається, що ДП “Придніпровська залізниця» звернулось з адміністративним позовом до Виконавчого комітету про визнання п. 2.3. рішення №53/5 від 28.02.02 р., з наступними змінами, не чинним. 15.03.2007 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя по справі № 2а-272/2006 прийнято ухвалу про закриття провадження по справі. Апеляційним судом скарга залізниці залишена без задоволення. Ухвали оскаржено до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2008 року відкрито касаційне провадження по вищезазначеній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Колегія суддів відхиляє клопотання, оскільки оскаржувані ухвали набрали законної сили, тому відсутні підстави для зупинення провадження по даній справі, передбачені ст. 79 ГПК України.
КП “ВРЕЖО-5», відповідач-1 по справі, у поданому відзиву посилається на законність та обґрунтованість судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
За клопотанням представників сторін судовий процес здійснювався без застосування технічних засобів фіксації, в судовому засіданні 20.01.2009 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сутність спору: Виконавчим комітетом відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності" №147/98-ВР від 03.03.1998 р. та Положення "Про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував в повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ і організацій", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995 р., були прийняті рішення: № 53/5 від 28.02.2002 р. "Про затвердження актів приймання-передачі житлових будинків від ДП "Придніпровська залізниця", № 296/5 від 30.09.2002 р. "Про внесення змін і доповнень до Рішення № 53/5 від 28.02.2002 р.", № 238/6 від 30.06.2004 р. "Про внесення змін і доповнень до Рішень № 53/5 від 28. 02. 02 р. та №296/5 від 30.09.02 р.". Згідно з Рішеннями відповідачу - 1 передавались у повне господарське відання від позивача жилі будинки. При цьому позивача було зобов'язано здійснити фінансування витрат відповідача на благоустрій та відновлення електричних мереж переданого житлового фонду у сумі 156000 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2005 р. у справі №9/132 задоволено позовні вимоги КП "ВРЕЖО №5" до ДП "Придніпровська залізниця" та зобов'язано останнього укласти з КП "ВРЕЖО №5" договір про утримання та ремонт електричних мереж та благоустрій житлового фонду в редакції КП "ВРЕЖО №5". В ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 1.02.06 р. про роз'яснення рішення господарського суду наведено текст Договору про утримання та ремонт електричних мереж та благоустрій житлового фонду від 23 грудня 2004 р., зокрема п. п. 2.1., 2.2. зазначеного договору викладено в наступної редакції:
“2.1. ЗАЛ13НИЦЯ згідно з вимогами п. 1 ст. 4-2 Закону та абз. 2 п. 6 Положення компенсує витрати на відновлення електричних мереж та благоустрій прибудинкової території переданих житлових будинків у розмірі 156000,00 (сто п'ятдесят шість тисяч) гривень, який передбачений додатком № 3 до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.02.02 р. № 53/5 та кошторису витрат (додаток № 1) в термін до "10" січня 2005 р.
2.2. ПІДРИЄМСТВО самостійно розподіляє одержані від ЗАЛІЗНИЦІ кошти та контролює їх використання.»
25.07.2005 р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, яке залишено без змін постановою ВГСУ від 11.10.2005 р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2005 р. у справі № 9/132 залишено без змін. В постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду, зокрема зазначено: “Обов'язковість укладення спірного договору закріплена Законом України “Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності» та Положенням “Про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував в повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ і організацій»...»При цьому судова колегія вважає необґрунтованими викладені в апеляційній скарзі заперечення відповідача стосовно недодержання порядку визначення технічного стану будинків, а також відсутності і ненадання позивачем актів прийому-передачі житлових будинків та кошторисної документації щодо обсягів витрат на утримання та ремонт електричних мереж та благоустрій житлового фонду, оскільки зазначені позивачем документи містяться в матеріалах справи і оцінені судами при вирішенні спору, а всі питання, пов'язані з передачею відповідачем житлового фонду, вирішувались комісією створеною Запорізьким міськвиконкомом.
Також, судова колегія вважає безпідставним твердження відповідача щодо неправомірності покладення на нього 100-відсоткового фінансування витрат по утриманню та капітальному ремонту житлового фонду з посиланням на ст. 4-2 Закону України “Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності», оскільки зазначена норма передбачає пайову участь підприємств у видатках, пов'язаних з капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, а предметом спірного договору є фінансування витрат по утриманню та ремонту електричних мереж благоустрою житлового фонду, що не відноситься до капітального ремонту.».
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №18/222-06 від 13.07.06 р. за позовом КП "ВРЕЖО №5" до ДП "Придніпровська залізниця" на користь позивача за договором “Про утримання та ремонт електричних мереж та благоустрій жилого фонду» від 25.07.2005 р. стягнуто суму у розмірі 156000 грн.
Позивач вважає зазначений Договір недійсним з наступних підстав. По-перше, спірний договір був укладений в редакції відповідача не на підставі вільного волевиявлення сторін, всупереч волі позивача. По-друге, оскаржуваний акт не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ст. 4-2 Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», яка передбачає що видатки, пов'язані з капітальним ремонтом житлового фонду, що передаються у комунальну власність, відшкодовуються з бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у бюджетах на ці цілі, та пайової участі підприємств у розмірі по 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об'єктів. При цьому обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об'єктів. Тобто передбачаються видатки саме на капітальний ремонт житлового фонду, а не на якісь інші витрати. Благоустрій та відновлення електричних мереж не є капітальним ремонтом житлового фонду, тому ДП “Придніпровська залізниця» не зобов'язана фінансувати ці витрати.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 4-2 Закону України від 03.03.1998 р. № 147/98-ВР “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» встановлено:
1. Видатки, пов'язані з капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, що передаються в комунальну власність (крім видатків, пов'язаних з капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, які передаються в комунальну власність відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці цілі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі по 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об'єктів. Обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об'єктів.
Порядок залучення і використання коштів або інших матеріальних активів підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що спрямовуються на капітальний ремонт об'єктів соціальної інфраструктури, визначається в договорах, які укладаються між підприємствами, господарськими товариствами, створеними у процесі приватизації (корпоратизації), та відповідними органами місцевого самоврядування.
2. Видатки, пов'язані з утриманням об'єктів соціальної інфраструктури, відшкодовуються з відповідних місцевих бюджетів починаючи з бюджетного періоду, що настає за роком передачі їх у комунальну власність, відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певної категорії суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються судовими рішеннями по справах №9/132 та №18/222-06, які набрали законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.
Доводи позивача стосовно того, що за будинки: вул. Космічна, буд. 2-А; вул. Космічна, буд. 3; вул. Космічна, буд. 4-А; вул. Космічна, буд. 3-А; вул. Космічна, буд. 3-Б; вул. Космічна, буд. 5-А; вул. Космічна, буд. 5-Б; вул. Космічна, буд. 7-Б; вул. Космічна, буд. 18; вул. Барикадна, буд. 12; ДП “Придніпровська залізниця» вже перераховувала кошти згідно з договором 335/15-03-01 від 27.07.2001 року, судом до уваги не приймаються, оскільки зазначені будинки не відображені у Додатках № 1 та № 2 до Рішення № 53/5 з наступними змінами, вони не відносяться до предмету даного спору.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору, передбачених ч. 1 ст. 207 ГК України, частинами 1-5 ст. 203 та ст. 215 ЦК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 3.11.2008 р. у справі №24/325д/06-13/245д/08-22/135д/08 - без змін.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Хуторной В.М.
Колодій Н.А.