Справа № 2-1781/11
16 січня 2013 року м. Алушта
Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Шустової І.П., при секретарі Ступіній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, -Відділ Держкомзему в м. Алушті АР Крим, Алуштинський відділ Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Маломаяцька сільська рада м. Алушти, про припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку та реальний її поділ, та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, що не заявляють самостійних вимог, - Відділ Держкомзему в м. Алушті АР Крим, Алуштинський відділ Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Маломаяцька сільська рада м. Алушти, Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про виділ часток домоволодіння в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності, виділення частки земельної ділянки із спільної часткової власності, припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку,
встановив:
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він є власником 1/9 частки домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 є власником 2/9 часток цього ж домоволодіння; власником останніх 2/3 часток є ОСОБА_6. Вказаними співвласниками отримано державний акт на право спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану за вказаною адресою. Між співвласниками встановлений певний порядок користування земельною ділянкою. Оскільки він не може повною мірою розпоряджуватися своєю земельною ділянкою, просив провести її реальний поділ та припинити право спільної сумісної власності на зазначену земельну ділянку.
Ухвалою суду від 29.02.2012 року до участі у справі замість померлого відповідача ОСОБА_6 залучені її правонаступники ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Після зменшення позовних вимог позивач за первісним позовом ОСОБА_1 просив розділити земельну ділянку, виділивши йому ділянку площею 195 кв.м., ОСОБА_2 -147 кв.м.; ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, спільно, -461 кв.м.; припинити право спільної сумісної власності співвласників будинку на спірну земельну ділянку площею 0,0803 га, залишивши виділену з неї ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельну ділянку у спільній сумісній власності.
12.03.2012 року судом до провадження прийнятий зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, що не заявляють самостійних вимог, - Відділ Держкомзему в м. Алушті АР Крим, Алуштинський відділ Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Маломаяцька сільська рада м. Алушти, Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про виділ часток домоволодіння в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності, виділення частки земельної ділянки із спільної часткової власності, припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку.
У зустрічному позові позивачі посилаються на те, що вони є власниками: ОСОБА_3 -7/24 часток домоволодіння, розташованого за вищезазначеною адресою; ОСОБА_4 -7/24 часток; ОСОБА_7 -1/12 частки; крім того, ОСОБА_2 є власником 2/9 часток домоволодіння, а ОСОБА_1 -1/9 частки. Між співвласниками склався певний порядок користування приміщеннями та господарськими будівлями. Частина домоволодіння, що знаходиться у власності і користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розташована окремо та має окремий вихід, може бути визнана окремим домоволодінням. Уточнивши позовні вимоги після ознайомлення з висновком судової будівельно-технічної експертизи, позивачі за зустрічним позовом просили виділити у спільну часткову власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із спірного домоволодіння певні приміщення, що відповідають їхнім часткам: по 7/16 першим двом позивачам та 1/12 частку ОСОБА_5. Виділити цим трьом позивачам земельну ділянку площею 461 кв.м., відповідно до висновку експерта. Виділити позивачу ОСОБА_2 певні приміщення, які знаходяться у його користуванні, визнавши за ним право власності на ці приміщення. Виділити ОСОБА_2 із спірної земельної ділянки 147 кв.м., відповідно до висновку експерта. Припинити право спільної часткової власності на домоволодіння та спільної сумісної власності на земельну ділянку між співвласниками.
У судове засідання 31.07.2012 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву з проханням слухання справи відкласти, в зв'язку з підвищенням в нього кров'яного тиску (Т. 1 а.с. 245), проте на підтвердження поважності причини своєї відсутності ніякого медичного документу не надав. Про судове засідання 16.01.2013 року позивач та представник позивача ОСОБА_1 були сповіщені належним чином та в строк, проте телефоном представник позивача сповістив, про неможливість прибути ОСОБА_1 до суду, в зв'язку з поганим самопочуттям. Ніяких доказів на підтвердження поважності причин неявки позивача до суду надано не було. Також без поважних причин не з'явився до суду його представник. Відповідно до ч. 2 ст. 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_8 клопотав про розгляд справи за відсутності позивача за первісним позовом та його представника. Його підтримали ОСОБА_3 та ОСОБА_4. За таких обставин суд вважає, що позивач та його представник навмисно затягують процес.
Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 -ОСОБА_8 уточнені позовні вимоги, викладені у зустрічному позові, підтримав, надавши пояснення відповідно до викладеного у ньому. Проти задоволення первісного позову в останній редакції не заперечував.
Його думку підтримали позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Від третьої особи -КРП «СМ БРТІ»до суду надійшла заява з проханням розглядати справу за відсутності їх представника за документами, що є в матеріалах справи (Т. 1 а.с. 127, 129)
Така ж заява надійшла від Маломаяцікої сільської ради м. Алушти (Т.1 а.с. 130, 132, Т. 2 а.с. 45)
Алуштинський відділ Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»надіслав до суду заяву з проханням розглядати справу за їх відсутності (Т. 1 а.с. 134, звор., 151). У своїх письмових поясненнях (Т. 1 а.с. 30-32) зазначали, що здійснення розподілу земельної ділянки без визначення порядку поділу будівлі є порушенням приписів ч. 4 ст. 120 ЗК України.
Третя особа -Відділ Держкомзему в м. Алушта АР Крим про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та в строк, причини неявки представника суду невідомі.
Суд, вислухавши представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 -ОСОБА_8, позивача та представника інших позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_3, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у первісному позові та про часткове задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 ст. 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок доказування відповідно зі ст. 10 ЦПК України покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.01.1999 року належить 1/9 частка будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 7), право власності на яку зареєстровано в органах БРТІ 17.03.2008 року (Т. 1 а.с. 15).
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.01.1993 року належить 2/9 частки цього ж домоволодіння (Т. 1 а.с. 6), право власності на які зареєстровано 07.03.2012 року (Т. 1 а.с. 120)
ОСОБА_6 за життя на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належало 2/3 частки того ж домоволодіння (а.с. 5), проте ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (Т. 1 а.с. 11).
Після її смерті спадок у вигляді частки домоволодіння прийняли спадкоємці -ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які були залучені до участі у справі в якості співвідповідачів за первісним позовом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (Т. 1 а.с. 12) належить 7/16 часток від спадкового майна у вигляді 2/3 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що складає 7/24 часток від цілого. Право власності на 7/24 часток спірного домоволодіння за ОСОБА_3 зареєстровано 07.03.2012 року (Т. 1 а.с. 120).
ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (Т. 1 а.с. 70) належить 7/16 часток від спадкового майна у вигляді 2/3 домоволодіння, що складає 7/24 часток від цілого. Право власності на 7/24 часток спірного домоволодіння за ОСОБА_4 зареєстровано 07.03.2012 року (Т. 1 а.с. 120).
ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (Т. 1 а.с. 72) належить 1/8 частка від спадкового майна у вигляді 2/3 домоволодіння, що складає 1/12 частку від цілого. Право власності на 1/12 частку спірного домоволодіння за ОСОБА_9 зареєстровано 07.03.2012 року (Т. 1 а.с. 120).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 358 ч. 3, 364 ч.1 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У сторін склався певний порядок користування приміщеннями, які знаходяться у спільній частковій власності, що не оспорює жодна із сторін. Спору з приводу користування належними їм приміщеннями немає.
Відповідно до даних інвентарної справи (Т. 1 а.с. 216, 217), 7/24 часток ОСОБА_3, 7/24 часток ОСОБА_4 та 1/12 частка складаються з наступних приміщень, будівель та споруд домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме, в жилому будинку літ. «А»: квартири № 2, яка складається з передпокою 2-1, комори-кухні 2-2, жилої кімнати 2-3 та жилої кімнати 2-4; веранди з крильцем -літ. «а»; сараю -літ. «С»; сараю -літ. «Т»; літньої кухні -літ. «Ж»; тамбуру -літ. «Ж»; сараю - літ. «И»; вбиральні -літ. «К»; навісу -літ. «Л»; сараю -літ. «М»; навісу -літ. «М1», що також підтверджується висновком експерта в додатках №№ 2,4 (Т. 2 а.с. 2-43)
Частка ОСОБА_2 складається в жилому будинку літ. «А»: в квартирі № 1 -жилої кімнати 1-1, жилої кімнати 1-2, коридору 1-3 - тамбуру літ. «а2»; сараю -літ. «О»; душу -літ. «У»; сараю - літ. «Н», відповідно до тієї ж інвентарної справи та висновку експерта.
Суд задовольняє позовні вимоги щодо виділу часток у власність майна позивачів за зустрічним позовом, що знаходиться у спільній частковій власності сторін, право власності на які зареєстровано у встановленому законом порядку, виділивши у спільну часткову власність приміщення позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідні приміщення, та ОСОБА_2 його частку, не визначену позивачем у позові з відповідними приміщеннями та будівлями, у цілому.
Проте суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо припинення права спільної часткової власності, тому що це можливо лише при поділі майна. Оскільки суд виділяє майно співвласників, припинення права спільної часткової власності у такому разі, на думку суду, неможливо. Крім того, відбудеться зміна розміру часток співвласників, про що позовні вимоги заявлені не були та це питання не ставилося на вирішення перед експертом.
Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 суду не заявлені вимоги щодо виділу його частки з домоволодіння, тому суд не розглядає це питання.
Щодо розрішення первісного та зустрічного позову в частині поділу земельної ділянки між співвласниками будинку та припинення права власності на земельну ділянку.
Відмовляючи у первісному позові ОСОБА_1 в останній редакції та у вимогах зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки та припинення на неї права власності, суд виходив з наступного.
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 05.04.2004 року (Т. 1 а.с. 9) земельна ділянка розміром 0,0803 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, передана у спільну сумісну власність ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спадкоємці ОСОБА_6 -ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набули будь-яке право власності на земельну ділянку, що належала на праві спільної сумісної власності спадкодавцю. Таким чином, суд дійшов висновку, що в них не виникло право власності на земельну ділянку ОСОБА_6. Немає в матеріалах справи і підтвердження того, що вони намагалися отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки спадкодавця та їм було нотаріусом відмовлено.
Оскільки розміри земельних часток ОСОБА_1, ОСОБА_2 та іншого співвласника (співвласників) не визначені, сторони звертаються до суду з вимогами про поділ земельної ділянки, що передбачає виділення певної ділянки кожному із співвласників, суд не знаходить підстав для задоволення первісного позову та зустрічного -в частині вимог про поділ земельної ділянки та припинення права спільної сумісної власності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 356, 358, 364 ЦК України, ч.ч. 4,5 ст. 89 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, -Відділ Держкомзему в м. Алушті АР Крим, Алуштинський відділ Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Маломаяцька сільська рада м. Алушти, про припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку та реальний її поділ, залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, що не заявляють самостійних вимог, - Відділ Держкомзему в м. Алушті АР Крим, Алуштинський відділ Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Маломаяцька сільська рада м. Алушти, Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про виділ часток домоволодіння в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності, виділення частки земельної ділянки із спільної часткової власності, припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку, задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, приміщення, будівлі та споруди: в жилому будинку літ. «А»- квартиру № 2, яка складається з передпокою 2-1, з комори-кухні 2-2, з жилої кімнати 2-3 та жилої кімнати 2-4; веранди з крильцем -літ. «а»; сараю -літ. «С»; сараю -літ. «Т»; літньої кухні -літ. «Ж»; тамбуру -літ. «Ж»; сараю -літ. «И»; вбиральні -літ. «К»; навісу -літ. «Л»; сараю -літ. «М»; навісу -літ. «М1».
Визнати право спільної часткової власності за ОСОБА_3 на 7/24 часток, за ОСОБА_4 на 7/24 часток, за ОСОБА_5 на 1/12 частку наступних виділених приміщень, будівель та споруд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1: в жилому будинку літ. «А»: квартири № 2, яка складається з передпокою 2-1, комори-кухні 2-2, жилої кімнати 2-3 та жилої кімнати 2-4; веранди з крильцем -літ. «а»; сараю -літ. «С»; сараю -літ. «Т»; літньої кухні -літ. «Ж»; тамбуру -літ. «Ж»; сараю -літ. «И»; вбиральні - літ. «К»; навісу -літ. «Л»; сараю -літ. «М»; навісу -літ. «М1».
Виділити ОСОБА_2 із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, приміщення, будівлі та споруди: в жилому будинку літ. «А»: в квартирі № 1 - жилу кімнату 1-1, жилу кімнату 1-2, коридор 1-3 -тамбур літ. «а2»; сарай -літ. «О»; душ -літ. «У»; сарай -літ. «Н».
Визнати право власності за ОСОБА_2 на приміщення, будівлі та споруди домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1: в жилому будинку в літ. «А»: в квартирі № 1 -на жилу кімнату 1-1, на жилу кімнату 1-2, на коридор 1-3 - тамбур літ. «а2»; на сарай -літ. «О»; на душ -літ. «У»; на сарай -літ. «Н».
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 294 ЦПК України, протягом десяти днів з дня його проголошення через Алуштинський міський суд АР Крим.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Алуштинського міського суду І.П.Шустова