Справа № 1013/8802/2012
про виправлення описки
16 січня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Линника В.Я,
при секретарі Адаменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Садове товариство «Бучанка», ОСОБА_6, про визнання недійсним правочинів, вчинених внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнання права власності та інше, -
До Ірпінського міського суду надійшла заява позивачів по справі, в якій вони просять внести виправлення в обидві ухвали Ірпінського міського суду від 27.12.2012 р., а саме: в ухвалі, що постановлена на підставі ст. 126 Конституції України , ст.47 Закону «Про судоустрій і статус суддів»і ст.ст. 20. 22, 23 і 24 ЦПК України, у словосполученнях «представник позивачів», «представником позивачів,»«представника позивачів» змінити слово «позивачів»на слово «позивача», оскільки ОСОБА_7 є представником лише позивача ОСОБА_2
У такому реченні, з якого вбачається, що представником не надано доказів наявності об'єктивних даних, які б надавали підстави вбачати заінтересованість, необ'єктивність чи упередженість судді чи секретаря судового засідання по даній справі, зазначити, що представником було надано в обґрунтування відводу секретарю судового засідання оригінал судової повістки, складеної 14.12.2012р. таким чином, що вона є адресованою виключно третій особі ОСОБА_8, а позивач ОСОБА_2 14.12.2012р. не погоджувався на отримання та в подальшому на передачу іншому учаснику процесу саме такої судової повістки, яка по суті була адресована виключно ОСОБА_8.
У реченні, в якому описано обставини, які зазначала в обґрунтування відводу судді представник ОСОБА_7, судом пропущено, що в ухвалі про забезпечення позовних вимог позивачів суддя не вказав вірно місцезнаходження спірного нерухомого майна, що ідентифікують таке майно як земельну ділянку, і садовий будинок, про садовий будинок суд взагалі нічого 27.12.2012р. не зазначив, так як садовий будинок не має номеру, який би відігравав ту функцію, яка виконує кадастровий номер, і що ОСОБА_7 стверджувала, що в подальшому суддя Липник В.Я. не виправив цих недоліків в тій ухвалі від 17.10.2012р. за власною ініціативою навіть тоді, як 13.11.2012р. розглядав в порядку ст.219 ЦПК України заяву позивачів. Отже слід доповнити описову частину ухвали від 27.12.2012р.
У реченні щодо ухвали суду про відмову у допиті позивачів як свідків, яка є протокольна, виключити зазначення про право оскаржити таку ухвалу окремо від рішення суду.
Речення, що розпочинається зі слів «Зазначення в даній повістці інших учасників розгляду справи»доповнити тим, що секретар поставила проти імені третьої особи позначку, остання свідчить про те, що адресована та судова повістка виключно третій особі ОСОБА_8, а те, що зазначив ОСОБА_2 у розписці на обкладинці справи свідчить про те, що повістку позивач отримував для передачі виключно позивачу ОСОБА_1, однак такої повістки секретар судового засідання ОСОБА_2 фактично 14.12.2012.р не видала, оскільки на тій судовій повістці відсутня позначка секретаря судового засідання біля імені позивачки.
Виключити з речення, яке розпочинається зі слів : «Суд розцінює даний немотивований та безпідставний відвід як спробу впливу на суд...»замінити слово «спробу»на інше, так як заявлення у судовому засіданні відводу судді і секретарю в порядку ст. 23, ст. 166 ЦПК України з огляду на практику Європейського Суду, судовою практикою України не є спробою впливу на суд. Водночас таке слово у зазначеному контексті ганьбить честь і гідність фахівця в галузі права ОСОБА_7 що може бути спростовано, оскільки можна перевірити чи мав місце вплив, чи ні.
В ухвалі, що постановлена за наслідками обговорення у судовому засіданні питання про прийняття позовної заяви від третьої особи, яка 26.12.2012 р. заявила самостійні вимоги до тих самих відповідачів, до яких пред'явлено позов і ними: виключити таку назву як «про залишення заяви без руху», так як частиною цієї ухвали визначено розмір судових витрат (судового збору).
Виключити з речення словосполучення «оскарженню не підлягає»чи замінити його на інше словосполучення, так як ухвала в частині, якою визначено і розмір судового збору, і вказано конкретну ставку, підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Виходячи з приписів п/п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір»з ухвали виключити словосполучення «ринкової вартості», оскільки описка призвела до суперечки із Законом «Про судовий збір»і за спірне майно особисто ОСОБА_8 28.04.2004р. через рідного брата ОСОБА_9, який діяв як представник сім'ї ОСОБА_9, при укладанні правочинів із ОСОБА_4 через свого батька ОСОБА_2 передав продавцю ОСОБА_4 13 275,00 грн. і ця сума грошових коштів, яка є ціною майнового позову ОСОБА_8, була включена у таку загальну суму грошових коштів як 53 100,00грн., які згідно розписки отримав ОСОБА_4 28.04.2004р. особисто з рук позивача ОСОБА_2, за ринковими цінами в судовому по рядку відбувається поділ майна.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 заяву підтримав, решта учасників розгляду справи в судове засідання не з'явились.
Суд, заслухавши думку позивача ОСОБА_2, оглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Садове товариство «Бучанка», ОСОБА_6, про визнання недійсним правочинів, вчинених внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнання права власності та інше судом було прийнято ухвалу суду від 27.12.2012 р. за наслідками розгляду відводу головуючому по справі та секретарю судового засідання, заявленого представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_7
В тексті даної ухвали судом помилково було зазначено, що відвід було заявлено представником позивачів, в той час, коли такий відвід було заявлено представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_7 В зв'язку з цим у тексті зазначеної ухвали в словосполученнях «представник позивачів», «представником позивачів,»«представника позивачів»слово «позивачів»слід замінити словом «позивача».
Суд відмовляє в задоволенні решти вимог позивачів щодо виправлення описок в цій ухвалі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Згідно з ч. 1 ст. 210 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог; 2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Постановляючи ухвалу щодо відводу головуючого по справі та секретаря судового засідання, судом було дотримано всі вимоги зазначеної вище норми, в описовій частині ухвали викладено стислий зміст суті питання, а в мотивувальній частині -зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Тому є безпідставними вимоги позивачів включити у текст ухвали інформацію у тому вигляді, в якому вони б хотіли її бачити.
Щодо речення про можливість оскарження позивачами ухвали суду в спосіб, встановлений Цивільним процесуальним кодексом України, то судом було роз'яснено в дужках такі способи - «разом з рішенням суду чи окремо від нього». Отже, таке зазначення не є опискою і не підлягає виправленню.
Судом також встановлено, що 27.12.2012 р. судом в судовому засіданні було розглянуто питання щодо можливості прийняття до спільного розгляду з первісним позовом позовну заяву третьої особи ОСОБА_5, внаслідок чого судом було постановлено ухвалу про залишення позову третьої особи без руху та встановлено розмір судового збору, який необхідно сплатити із зазначеного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України положення статей 123 і 124 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
Згідно з ст. 124 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу, якою визначено, що якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-121 ЦПК України, суддя постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Отже, суд правомірно, вважаючи, що позовна заява третьої особи не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, постановив ухвалу про залишення її без руху, тому назва ухвали відповідає суті цього процесуального документу і не підлягає виключенню.
Є безпідставними посилання позивачів на те, що дану ухвалу може постановляти лише суддя, а не суд, оскільки відповідно до ст.ст. 123-125 ЦПК України питання про прийняття позову третьої особи до спільного розгляду з первісним позовом вирішується судом в судовому засіданні.
Відповідно до п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.09.12 № 10-1386/0/4-12 на цей час є чинною Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15 (зі змінами). При вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ, судами мають враховуватися відповідні положення цієї Інструкції в частині, що не суперечить Закону.
Згідно з п/п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору з позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до п. 32 зазначеної вище Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита з позовних заяв про право власності на майно, про визнання недійсними договорів відчуження майна, про визнання права на частку в майні, про виділення частки із загального майна і про витребування спадкоємцями належної їм частки майна державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.
Таким, чином, судом правомірно зазначено, що судовий збір слід вираховувати із вартості спірного мана на момент розгляду справи, тобто з його ринкової вартості.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.
Отже, оскільки судом ухвалою суду про залишення заяви без руху від 27.12.2012 р. було встановлено розмір судового збору із позовної заяви ОСОБА_5, ухвала в цій частині може бути оскаржена окремо від рішення по справі, суд, задовольняючи вимоги позивачів, виправляє описку в ухвалі і вносить в резолютивну частину ухвали вказівку про це.
На підставі наведеного, керуючись ст. 219 ЦПК України, -
Задовольнити частково заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Виправити описку, допущену у описовій та мотивувальній частинах ухвали суду від 27.12.2012р., постановлену за результатами розгляду відводів головуючому по справі та секретарю судового засідання, замінивши у словосполученнях «представник позивачів», «представником позивачів,»«представника позивачів»слово «позивачів»на слово «позивача».
Виправити описку, допущену у резолютивній частині ухвали суду від 27.12.2012 р. про залишення заяви без руху, зазначивши в ній: «Ухвала в частині встановлення розміру судового збору може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали».
В задоволенні решти заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особами, які були відсутні під час проголошення ухвали -з дня отримання копії ухвали.
Суддя: В. Я. Линник