ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
14 січня 2013 року № 826/381/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України Прокуратури міста Києва Прокуратури Шевченківського району м. Києва Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві
про визнання дії та бездіяльності протиправними
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльність щодо виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2012 за скаргою ОСОБА_1
- визнання протиправною відмову про організувати перевірку фактів щодо відмови органів прокуратури виконати вимоги постанов Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2011, від 01.03.2012, від 25.05.2012,
- визнання протиправною відмову заступника Прокурора м. Києва Гоголя В.В. провести особистий прийом позивача,
- визнання протиправною відмову прокурора Шевченківського району м. Києва вчасно виконати вимоги постанов Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2011, від 01.03.2012, від 25.05.2012.
Як вбачається зі змісту позовної заяви предметом спору бездіяльність щодо виконання постанов Шевченківського районного суду м. Києва за скаргами позивача, визнання протиправними дій щодо відмови прийняти на особистий прийом позивача як потерпілого при наявності раніше поданої скарги від 28.09.2012.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2011 у справі №4ск-322/11 за скаргою ОСОБА_1 на постанову дільничного інспектора міліції Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві Батинського С.В. від 01.11.2010 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.. 296 КК України, скаргу задоволено, скасовано постанову дільничного інспектора міліції Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві Батинського С.В. від 01.11.2010 про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріали направлено прокурору Шевченківського району м. Києва для організації проведення додаткової перевірки.
Також, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2012 у справі №1/2610/1794/2012 за скаргою ОСОБА_1 ухвалено про надіслання скарги ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за належністю прокурору Шевченківського району м. Києва.
Крім того, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2012 у справі №2610/11708/2012 за скаргою ОСОБА_1 в порядку ст. 27 КПК України про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України постановлено скаргу ОСОБА_1 направити прокурору Шевченківського району м. Києва для перевірки та, за наявності до того підстав, вирішення питання про порушення кримінальної справи.
Отже, фактично предметом даного позову є бездіяльність органів прокуратури та міліції, в тому числі відмова провести особистий прийом позивача як потерпілого за наявності раніше поданої скарги, щодо виконання постанов Шевченківського районного суду м. Києва прийнятих в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатом розгляду скарг позивача про порушення кримінальної справи та відмова прийняти на особистий прийом позивача як потерпілого за наявності раніше поданої скарги.
Відповідно до ст.. 403 КПК України (чинного на час прийняття постанов), якій консолідує ст. 533 КПК України 2012 року, вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України 2012 року).
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Відповідно до п. 1 ст. 1 КПК України 2012 року порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Отже, правовідносини, щодо розгляду скарг, заяв про порушення кримінальної справи та про відмову в порушенні кримінальної справи, як і питання пов'язані з виконанням постанов суду за наслідками розгляду скарг на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Зазначене обумовлює висновок, що у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, іншої уповноваженої службової особи стосовно скарг про порушення про порушення кримінальної справи, вчинення злочину, відмови в порушенні кримінальної справи прийняті в порядку КПК України, такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, іншої уповноваженої службової особи встановленого КПК України.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки, у даних відносинах, щодо виконання постанов Шевченківського районного суду м. Києва та організування перевірки фактів щодо відмови органів прокуратури виконати вимоги таких постанов Відповідачі не є суб'єктами владних повноважень, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства, а вчиняли (чи мали вчинити) дії в порядку Кримінально-процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність щодо виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2012 за скаргою ОСОБА_1; визнання протиправною відмову про організувати перевірку фактів щодо відмови органів прокуратури виконати вимоги постанов Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2011, від 01.03.2012, від 25.05.2012; визнання протиправною відмову прокурора Шевченківського району м. Києва вчасно виконати вимоги постанов Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2011, від 01.03.2012, від 25.05.2012 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому суд роз'яснює, що справи щодо оскарження, рішень, дій та бездіяльності слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи підлягають до розгляду місцевим судам в порядку визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.
Керуючись ч. 3 ст. 17, п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури м. Києва, Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2012 за скаргою ОСОБА_1; визнання протиправною відмову про організувати перевірку фактів щодо відмови органів прокуратури виконати вимоги постанов Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2011, від 01.03.2012, від 25.05.2012; визнання протиправною відмову прокурора Шевченківського району м. Києва вчасно виконати вимоги постанов Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2011, від 01.03.2012, від 25.05.2012.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надсилати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда