ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 листопада 2012 року 10 год. 59 хв. № 2а-12459/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача - Слезка Р.М. (довіреність від 02.07.2012р. б/н), відповідача - Гавриша О.О. (довіреність від 02.10.2012р. № 1273/9/10-129), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією «Бурда-Україна»
до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби
про визнання недійсною та скасування податкової консультації від 12 березня 2012 року № 6057/10/06-038 та зобов'язання видати податкову консультацію, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство з 100 % іноземною інвестицією «Бурда-Україна» (далі - ДП «Бурда-Україна», позивач) з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (якою було замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби протокольною ухвалою від 15 жовтня 2012 року)(далі - ОДПС, відповідач) про визнання недійсною та скасування податкової консультації від 12 березня 2012 року № 6057/10/06-038 та зобов'язання видати податкову консультацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що надана відповідачем спірна податкова консультація (лист СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Києві ДПС від 13.03.2012р. № 6057/10/06-038 «Про надання консультації») суперечить нормам Податкового кодексу України. Зокрема, на думку позивача, відповідач необґрунтовано звужує обсяг звільнених від оподаткування податком на додану вартість операцій, а саме - операцій з ввезення на митну територію України та постачання (передплати) на митній території України періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок іноземного виробництва, що не відповідає вимогам норм пп. «г» п. 30.9 ст. 30, пп. 197.1.25 п. 197.1 та п. 197.4 ст. 197 Податкового кодексу України. Крім того, надаючи податкову консультацію щодо питань ввезення товарів на митну територію України, відповідач фактично перевищив надані йому чинним законодавством України повноваження (пп. 14.1. 172 п. 14.1 ст. 14, пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41, п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України), оскільки контролюючим органом з цих питань є митні органи.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що при наданні позивачу спірної податкової консультації з питань адміністрування податків і зборів податковий орган у повній мірі роз'яснив платнику податків статус товарів вітчизняного виробництва, правомірно посилаючись при цьому на норми Митного кодексу України, у відповідності до ст. 5 Податкового кодексу України, та діяв в межах своєї компетенції.
В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог, надавши суду письмові заперечення проти позову від 12.10.2012р. за № 1359/9/10-229, та просив відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України із запитом від 09.02.2012р. за № 23 щодо надання письмового податкового роз'яснення з питань визначення, ознак і критеріїв «товарів вітчизняного виробництва», а саме: «…які саме товари (періодичні видання) мають статус товарів вітчизняного виробництва при постачанні їх на митну територію України та чому?».
Листом від 12.03.2012р. № 6057/10/06-038 «Про надання консультації» Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби (на моменту розгляду справи - Окружна державна податкова служба - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби), на виконання завдання Держаної податкової служби України від 03.03.2012р. за № 6289/7/15-3417-26, на адресу ДП «Бурда-Україна» була надана податкова консультація з наступних питань: 1) питання звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України та операцій з постачання на митній території України періодичних видань друкованих засобів масової інформації, книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників; 2) питання визначення терміну «товари вітчизняного виробництва».
Зокрема, при наданні роз'яснення безпосереднє на поставлене ДП «Бурда-Україна» у своєму запиті від 09.02.2012р. № 23 питання, податкова інспекція зазначила наступне: «…Згідно ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Але на законодавчому рівні такого терміна не визначено. Водночас такий термін часто вживають, розуміючи під ним товари, що вироблені на території України.
Проте з метою митного оформлення Митний кодекс України (далі - МК України) оперує терміном «країна походження товару».
Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Кодексу.
Відповідно до ст. 277 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідально до критеріїв, встановлених цим Кодексом. При цьому під країною походження товару, можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділенні з метою визначення походження товару.
Відповідно до ст. 279 МК України, у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки, а саме: країною походження товару вважається країна, в якій було здійснено повне виготовлення товару або останні операції з його переробки, достатні для того, щоб товар одержав основні характерні риси. У цій же статті наведені критерії достатньої переробки, а у ст. 278 МК України наведено перелік товарів, які вважаються повністю виробленими у країні… На підставі ст. 279 ХІІ МК України товари можна вважати українського походження, якщо вони повністю вироблені або піддані достатній обробці/переробці на митній території України».
При вирішення даного спору суд виходить з наступного.
Згідно з пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «податкова консультація» - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Відповідно до змісту ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі. Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
З системного аналізу викладених норм вбачається, що податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надана така консультація. При цьому, надаючи податкову консультацію, податковий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення конкретному платнику податків по конкретній нормі закону.
При цьому використання норм Митного кодексу України при наданні податкової консультації не суперечить ПК України, оскільки в силу п. 5.3 ст. 5 ПК інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що при наданні відповіді на питання позивача про визначення терміну «товари вітчизняного виробництва» відповідач правомірно посилався на норми Митного кодексу України у спірній податковій консультації.
Однак, судом вбачається, що при наданні спірної податкової консультації відповідач, зазначивши про те, що операції з ввезення на митну територію України та операції з постачання на митній території України періодичних видань друкованих засобів масової інформації, книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників від оподаткування податком на додану вартість не звільняються, якщо такі товари не мають статусу товарів вітчизняного виробництва, вийшов за межі обсягу поставлених до роз'яснення питань, надавши відповідь на питання, яке позивачем не ставилось, що суперечить суті податкової консультації та свідчить про перевищення наданих відповідачу повноважень.
Пунктом 53.3 ст. 53 ПК України платник передбачено, що платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
З огляду на вищенаведене, та враховуючи те, що нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість визнання податкової консультації недійсною лише в певній частині, судом вбачається, що спірна податкова консультація як єдиний документ підлягає визнанню протиправною та скасуванню в повному обсязі.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправною та скасувати податкову консультацію ОДПС від 12 березня 2012 року № 6057/10/06-038, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог, оскільки саме такий спосіб захисту повністю відновлює порушені права позивача.
Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією «Бурда -Україна» задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Києві Державної податкової служби від 12 березня 2012 року № 6057/10/06-038.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно
Суддя О.В. Дегтярьова