Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв
15.11.2012 р. Справа № 2а-4525/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за
адміністративним позовом:
1. ОСОБА_1 АДРЕСА_1
2. ОСОБА_2 АДРЕСА_1
3. ОСОБА_3 АДРЕСА_2
4. ОСОБА_4 АДРЕСА_3
5. ОСОБА_5 АДРЕСА_4
6. ОСОБА_6 АДРЕСА_5
7. ОСОБА_7 АДРЕСА_6
8. ОСОБА_8 АДРЕСА_5
9. ОСОБА_9 АДРЕСА_7
10. ОСОБА_10 АДРЕСА_8
11. ОСОБА_11 АДРЕСА_3
12. ОСОБА_12 АДРЕСА_9
до відповідача: Новобузька районна державна адміністрація Миколаївської області (вул. Гребеннікова, 1, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55600)
про: визнання дії незаконними,зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, звернулися до суду з позовом про визнання дій Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області (далі -відповідач, Новобузька РДА) незаконними та зобов'язання відповідача надати кожному з них земельну ділянку розміром 2,0 га в межах Новобузького району Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що вони звернулись з заявами до Новобузької РДА з проханням надати дозвіл на виготовлення проектно-технічної документації на земельні ділянки розміром 2,0 га з земель запасу розміром 2,0 га (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) в межах Новобузької міської ради за межами міста Новий Буг придатну для вирощування сільськогосподарських культур.
Відповідач позовні вимоги не визнав і заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (арк. спр. 150).
Від представника позивачів надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в порядку письмового провадження (арк. спр. 156).
У відповідності до ч. 4 ст. 22 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року було закрито провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_13 в зв'язку зі смертю позивача.
Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
03.04.2012 року позивачі звернулись до голови Новобузької РДА із заявою такого змісту: «Прошу Вас надати дозвіл на виготовлення проектно-технічної документації з земель державної або комунальної власності відповідно до вимог земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства в межах Новобузької міської ради або за межами міста Нового Буга бажано із земель, виділених Новобузькому ЦПО, придатних для вирощування сільськогосподарських культур, розміром 2 га».
До заяви кожен із позивачів надав: ксерокопію сторінок паспорта, ксерокопію картки фізичної особи-платника податків, довідку виконавчого комітету Новобузької міської ради про відсутність чи наявність земельних ділянок.
Новобузька РДА звернення позивачів залишила без задоволення, пояснюючи це тим, що надати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства неможливо, так як відповідно Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі, земельна ділянка загальною площею 25,97 га перебуває у користуванні Новобузького ЦПН згідно договору оренди укладеного між Новобузькою райдержадміністрацією та Новобузьким центром профільного навчання та зареєстрованого за № 482450004000369 від 11 листопада 2011 року, терміном на 5 років.
Також Новобузька РДА повідомила у своїх відповідях позивачів про те, що виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу в межах території Новобузької міської ради не можливо, в зв'язку з тим, що до райдержадміністрації продовжують надходити заяви громадян, яким за рішенням суду виділенні земельні ділянки із земель запасу, так як по невідомим причинам громадяни були пропущенні в списках доданих до державних актів на право колективної власності (земельні частки (паї)), а також заяви громадян, які були учасниками бойових дій та мають статус «малолітні в'язні - жертви нацизму».
Позивачі з даним рішенням не погоджуються.
Як вказано у частині 2 статті 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 78 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент звернення позивача до Новобузької РДА) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Громадяни є суб'єктами права власності на землю (пункт "а" статті 80 Земельного кодексу України) і набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (пункт "б" частини 1 статті 81 Земельного кодексу України).
Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, у тому числі, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт "в" частини 3).
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства -не більше 2,0 гектара.
Як вказано у пункті "а" частини 1 статті 17 Земельного кодексу України, розпорядження землями державної власності, в межах, визначених цим Кодексом, належить до повноважень місцевих державних адміністрацій.
Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання (пункт "а" частини 3 статті 122 Земельного кодексу України).
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України. Так, згідно з частинами 6-9, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідної районної державної адміністрації за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Районна державна адміністрація розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі -Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погоджені. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи. Районна державна адміністрація у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Таким чином, законодавець встановив певну послідовність дій:
1. Подання зацікавленою особою до районної державної адміністрації клопотання і графічних матеріалів. Строк розгляду клопотання - 1 місяць.
2. Надання районною державною адміністрацією, в межах строку розгляду клопотання, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
3. Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за замовленням зацікавленої особи.
4. Розгляд Комісією проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Строк розгляду -3 тижні з дня одержання проекту.
5. Прийняття районною державною адміністрацією рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Строк - 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до частини 10 статті 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені в суді. Згідно з частиною 11 статті 118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується у судовому порядку.
Відповідно до Указу Президента України №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування»місцеві державні адміністрації повинні забезпечити недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей за зверненням громадян.
Разом з тим, суд зазначає таке.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вказано вище, позивачі подали свої клопотання 03.04.2012 року. Відповіді РДА датовані 29.05.2012 року, що свідчить про порушення суб'єктом владних повноважень строку для розгляду клопотання, що є відхиленням від принципів адміністративної процедури.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині визнання протиправними дій Новобузької районної державної адміністрації щодо розгляду звернень позивачів.
Одночасно з цим, суд не може задовольнити позовні вимоги про зобов'язання Новобузької РДА надати позивачам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки прийняття рішення з цього приводу є компетенцією райдержадміністрації. Суд не володіє відомостями щодо розміру, розташування на місці, обтяженнях земельної ділянки, на яку претендує позивач, тому не може прийняти позитивне рішення на користь позивача. Суд є органом вирішення спорів, а не розпорядчим органом, по видачі земельних ділянок. Суд вбачає в діях Новобузької райдержадміністрації свідоме ухилення від вирішення по суті звернення ОСОБА_15 про виділення їй земельної ділянки та намагання перекласти його вирішення на суд.
В той же час, відповідно до положень статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи досліджені матеріали справи, відсутність конкретних письмових заперечень відповідача з викладенням своєї правової позиції, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву громадян - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в порядку встановленому ст.118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів суду обґрунтованість та правомірність вчинених дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області в частині ненадання мотивованої відповіді ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на їхні заяви щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.
3. Зобов'язати Новобузьку районну державну адміністрацію Миколаївської області повторно розглянути заяву громадян - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в порядку встановленому ст.118 Земельного кодексу України.
4. В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.В. Малих