ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
16 січня 2013 р.р. 813/306/13-а
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П., розглянувши матеріали позовної заяви фермерського господарства «ОСОБА_1.»до Сокальського районного суду Львівської області про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення шкоди, -
14 січня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фермерського господарства «ОСОБА_1.»до Сокальського районного суду Львівської області про визнання незаконною бездіяльності при розгляді позовної заяви, зобов'язання прийняти рішення за позовною заявою та стягнення шкоди в сумі 170000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.06.2012 року позивач звернувся до Сокальського районного суду Львівської області із позовною заявою до прокуратури Сокальського району Львівської області про визнання прав позивача. 25.06.2012 року за вказаною позовною заявою було відкрито провадження. Вказує на те, що позивачем по даний час не отримано процесуальний документ за результатами розгляду позовної заяви до прокуратури Сокальського району Львівської області.
Під час постановлення ухвали суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Відповідно до ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади їхня посадова чи службова особа, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Згідно зі ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Згідно із ст. 6 цього ж Закону суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст. 22 цього Закону місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.
Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).
Згідно з ч. 1 ст. 47 цього ж Закону суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Природа оскарження бездіяльності органу чи особи щодо невиконання нею дій, які не покладені законодавцем на неї, як на суб'єкта владних повноважень, виходить за межі публічно правового спору і не є таким, оскільки такий орган чи особа не наділена обов'язком вчиняти такі дії. Відтак спір про таку бездіяльність, не пов'язану із здійсненням владних управлінських функцій, виходить за межі юрисдикції адміністративних судів.
Таким чином, даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач просить визнати бездіяльність відповідача незаконною, при тому, що відповідач в такий спосіб не здійснює владних управлінських функцій, а відтак компетенція адміністративних судів на такі справи не поширюється.
Вказана позиція повністю узгоджується із Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади»від 13 червня 2007 року8, у якій судам дано такі роз'яснення:
Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв'язку з цим неприпустимими є:
- непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах;
- встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ;
- витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати;
- прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком.
Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядку у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Прийняття до розгляду будь-якими особами чи органами, крім відповідного апеляційного або касаційного суду, заяв, у яких оскаржуються судові рішення, їх розгляд, витребування від судів інформації про судові справи у зв'язку з такими заявами, направлення заяв судам, вимоги до суддів про встановлення контролю за розглядом справи судом чи суддею є порушенням незалежності та самостійності суду.
Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуді.
Відповідно до ст. 1 КАС України кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що вимоги позивача стосуються діянь (дій та бездіяльності) Сокальського районного суду Львівської області, пов'язаних з його процесуальною діяльністю, вважаю, що таку позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України слід відмовити у відкритті провадження у даній справі.
Суд також роз'яснює позивачу, що відмова у відкритті провадження в адміністративній справі тягне за собою заборону повторного звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав), щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 3, 17, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У відкритті провадження у справі за позовом фермерського господарства «ОСОБА_1.»до Сокальського районного суду Львівської області про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення шкоди -відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суддя Качур Р.П.