0520/11727/2012
2/264/165/2013
"09" січня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., при секретарі Лосєвій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У 2012 році до Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області надійшла заява від ПАТ «БТА Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, зазначивши, що 27 грудня 2006 року ВАТ «БТА Банк», яке змінило своє найменування на ПАТ «БТА Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 24/06-Д, відповідно до якого позивач надав грошові кошти в розмірі 190000,00 грн. на споживчі потреби строком користування до 27 грудня 2009 року, а відповідач зобов'язався своєчасно повернути кредит та у повному обсязі виплачувати проценти за користування кредитом та виконати інші умови договору. Відповідно до п. 1.2. кредитного договору плата за користування кредитом складається з процентів за користування, що встановлені у розмірі 22,0% річних. Відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти були у повному обсязі видані відповідачу. В свою чергу згідно п. 7.1. відповідач зобов'язався повернути кредит у термін, зазначений у пункті 1.3 договору згідно з графіком повернення кредиту. Відповідно до п. 6.2. кредитного договору проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом та сплачуються одночасно з погашенням кредиту. Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджуються розрахунком заборгованості. Разом з тим, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 24/06-Д(ДП) від 27 грудня 2006 року,відповідно до якого поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми кредиту, процентів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. Позивач неодноразово повідомляв відповідачів про наявність заборгованості за кредитним договором, проте вимоги банку були проігноровані. Відповідно до пункту 9.1. договору в разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів, позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5 %, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Окрім того, згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів, яка станом на 17 вересня 2012 року складає 1039998,80 грн.
Представник позивача - Пильгун М.В., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів суму боргу за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 будучи неодноразово викликаним в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, повідомлений належним чином.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, оскільки вважає, що позивач повинен пред'являти вимоги щодо повернення боргу до основного боржника - ОСОБА_1, з яким на час укладання кредитного договору вона перебувала в шлюбі. На теперішній час шлюб між ними розірвано та вона має іншу родину, яка знаходиться в скрутному матеріальному становищі, оскільки вона не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Крім того зазначила, що при підписанні договору вона не була в повному обсязі ознайомлена з умовами кредитування, отже не повинна нести відповідальність по зобов'язанням ОСОБА_1 Просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з неї суми заборгованості за кредитним договором.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали по справі вважає, що позов ПАТ «БТА Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 грудня 2006 року ВАТ «БТА Банк» ( надалі ПАТ «БТА Банк») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 24/06-Д, відповідно до якого позивач надав грошові кошти в розмірі 190000,00 грн. на споживчі потреби строком користування до 27 грудня 2009 року, а відповідач зобов'язався своєчасно повернути кредит та у повному обсязі виплачувати проценти за користування кредитом та виконати інші умови договору.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору плата за користування кредитом складається з процентів за користування, що встановлені у розмірі 22,0% річних. Відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти були у повному обсязі видані відповідачу.
В свою чергу згідно п. 7.1. відповідач зобов'язався повернути кредит у термін, зазначений у пункті 1.3 договору згідно з графіком повернення кредиту.
Відповідно до п. 6.2. кредитного договору проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом та сплачуються одночасно з погашенням кредиту. Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджуються розрахунком заборгованості.
Разом з тим, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 24/06-Д(ДП) від 27 грудня 2006 року,відповідно до якого поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми кредиту, процентів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.
Позивач неодноразово повідомляв відповідачів про наявність заборгованості за кредитним договором, проте вимоги банку були проігноровані.
Відповідно до пункту 9.1. договору в разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів, позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5 %, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, станом на 17 вересня 2012 року заборгованість відповідачів перед банком складає складає 1039998,80 грн.( прострочена заборгованості за кредитом в розмірі - 162092,25 грн.; заборгованість за сплатою процентів в розмірі - 2179,24 грн.; прострочена заборгованість за сплатою процентів в розмірі - 168652,15 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 36483,79 грн.; пеня відсотків - 572019,57 грн.; розрахунок інфляційних витрат - 98561,80 грн).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 527 ЦК України передбачає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 629 ЦК України чітко встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З доводами відповідачки ОСОБА_2 щодо необхідності стягнення суми заборгованості саме з основного відповідача - ОСОБА_1 суд не погоджується з наступних підстав.
Ст.553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. (ч. 1 ст. 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.
Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Також, суд не може погодитись з доводами відповідачки, що при підписанні договору вона не була в повному обсязі ознайомлена з умовами кредитування з наступних підстав.
При укладенні договору поруки №24/06-Д(ДП) сторони зафіксували, що ними узгоджені усі істотні умови і підтвердили повне розуміння предмету договору та інших зазначених в ньому питань.
Підписанням зазначеного договору позичальниця підтвердила, що вона у письмовій формі отримала від кредитодавця інформацію, визначену ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (п. 7.13).
Відповідно до ч. 2 ст. 1056 ЦК України позичальник має право відмовитись від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання. Однак відповідачка не відмовилась від підписання договору поруки за основним кредитним договором №24/06-Д від 27 грудня 2006 року, який було укладено між банком та відповідачем ОСОБА_1
Таким чином, суд вважає, що відповідачка мала достатньо часу, щоб отримати консультацію стосовно наслідків укладання вказаного договору поруки, тому її волевиявлення щодо отримання кредиту саме на умовах, запропонованих позивачем, на момент укладення договору, було вільним та відповідало її внутрішній волі, будь-яких доказів, які б спростовували це судження відповідачка не надала.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачами були порушені умови кредитного договору, а саме: протягом тривалого часу не сплачувались щомісячні платежі та передбачені умовами кредитного договору проценти, комісію.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.
Позивачем надані документи, що стверджують понесені витрати ,тому вони підлягають стягненню з відповідачів в повному обсязі, а саме витрати судового збору в розмірі 3219,00грн.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212- 215 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 527, 530, 553, 554, 629,1056 ЦК України, суд-
Позов Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН НОМЕР_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» ( 01032, м.Київ, вул.Жилянська, 75, МФО 321723, Ідентифікаційний код 14359845, рахунок№ 37390018000000) суму заборгованості за кредитним договором № 24/06-Д від 27 грудня 2006 року в розмірі 1039988,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН НОМЕР_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» ( 01032, м.Київ, вул.Жилянська, 75, МФО 321723, Ідентифікаційний код 14359845, рахунок№ 37390018000000) в рівних частках з кожного по 1609,50 грн. у відшкодування судового збору, що загалом становить 3219,00 грн.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ю. О. Матвєєва