Справа № 0425/1171/2012
Провадження № 2/181/24/13
"09" січня 2013 р. смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Літвінової Л.Ф.,
при секретарі Чупіковій В.А.,
з участю позивачки ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення авансу,
29 жовтня 2012 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом про стягнення авансу. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що в жовтні 2012 року вона дізналась про продаж житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1. Продавцем вказаного будинку була ОСОБА_3, яка позивачці повідомила про відсутність достатніх коштів для переоформлення документів стосовно права власності. 10 жовтня 2012 року ОСОБА_1 в присутності свідків надала відповідачці 5000 гривень в рахунок оплати будинку, про що було складену відповідну розписку. Дані кошти передбачалось витратити на оформлення правовстановлюючих документів на будинок. Згідно домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позивачка протягом 5 днів з дня сплати завдатку вселяється, а відповідачка виселяється з житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1, а також сторонами було прийнято рішення в подальшому укласти договір купівлі-продажу домоволодіння та нотаріально його посвідчити. 25 жовтня 2012 року позивачка звернулась до ОСОБА_3 з вимогою надання документів на житловий будинок та її переселення, однак остання її повідомила, що спадщина непереоформлена, виселятись з будинку ОСОБА_3 не буде та кошти повертати позивачці не має бажання. Договір купівлі-продажу будинку не був укладений та нотаріально не посвідчувався, кошти отримані ОСОБА_3, які вказані у розписці не являються завдатком, що виключає можливість необхідності забезпечувати його виконання сумою завдатку. Внесення завдатку, як спосіб виконання зобов'язання, яке мало випливати із договору, укладеного сторонами відповідно до чинного законодавства, то внесені ОСОБА_1 кошти являються авансом. Позивачка переконана, що ОСОБА_3 не виконала та не мала наміру виконувати умови усного договору про продаж позивачці житлового будинку та просить суд стягти з ОСОБА_3 сплачений аванс в розмірі 5000 гривень та понесені нею судові витрати 214,60 гривень.
У судовому засіданні позивачка підтримала в повному обсязі
Представник позивачки також підтримав позовні вимоги повністю. Додав, що ОСОБА_1 з відповідачкою лише домовилась укласти договір купівлі-продажу житлового будинку, однак його фактично не уклали та належно не оформили. Посилання на те, що в розписці сплачену суму вказано як завдаток не має під собою правового підгрунтування з тієї причини, що внесення завдатку, як способу виконання зобов'язання, може мати місце лише при наявності зобов'язання, яке мало б випливати із договору, укладеного сторонами, такий же договір не укладався.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала. При цьому вказала, що дійсно між нею та ОСОБА_1 була домовленість щодо продажу будинку. ОСОБА_3 не заперечувала, що позивачка надала їй кошти в розмірі 5000 гривень саме як завдаток для оформлення документів на нерухомість, про що вона надала письмову розписку складену при свідках. Заперечила факт отримання коштів саме у формі авансу.
Суд, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, покази свідків, прийшов до переконання про необхідність задоволення вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.
Згідно з ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідачка cвої зобов'язання по укладенню з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 не виконала і не мала можливості їх виконати, оскільки ОСОБА_3 в законному порядку не прийняла спадщину.
За положенням ст. 570 ЦК України завдатком є сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних із нього за договором платежів, ні підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних із боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу і способом забезпечення зобов'язання.
Аванс - це певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредитору в рахунок майбутніх платежів. Аванс є доказом, який посвідчує факт наявності зобов'язання, а також зараховується в рахунок майбутніх платежів.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили ті обставини, що їм відомо про те, що ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 завдаток в сумі 5000 гривень в рахунок майбутнього продажу житлового будинку, ОСОБА_5., як сусідка ОСОБА_3, була запрошена до будинку останньої з даного приводу.
Однак, суд, приймаючи до уваги свідчення вищезазначених громадян, вважає, що останнім було невідомо про дійсні обставини укладення угоди по продажу та купівлі будинку, належного в порядку спадкування ОСОБА_3, а також сплати грошових коштів в порядку завдатку чи авансу.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні суду пояснив, що позивачка являється донькою його цивільної дружини. Він привіз ОСОБА_1 та її матір ОСОБА_7 до будинку ОСОБА_3. Вказує, що в його присутності була написана письмова розписка на завдаток, а не на аванс, хоча він її не читав, знає, що сума складає 5000 гривень. Суд піддає сумніву дані свідчення, оскільки вважає, що свідок є особою зацікавленою у результаті розгляду справи, так як є вітчимом позивачки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що передані відповідачу у рахунок придбання у майбутньому вказаного вище нерухомого майна 5000 (п'ять тисяч) гривень є авансом, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1. Той факт, що сторони у розписці зазначили вказану вище суму як завдаток не має правового значення.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд вважає позовну заяву обґрунтованою, а також доведені ті обставини, на які позивачка посилалась, як на підставу своїх вимог.
В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати слід покласти на рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 570, 657 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення авансу задовольнити повністю.
Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму авансу 5000 (п'ять тисяч) гривень, а також судові витрати по справі в розмірі 214,60 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л. Ф. Літвінова