18 грудня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Ізмайлової Г.Н.
суддів -Коростійової В.І., Гуцал Л.В.
за участі секретарів -Огар І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 14 серпня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про розірвання кредитного договору,-
У липні 2011 року позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»(далі -ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду зі вказаним позовом.
Позивач зазначив, що 11 жовтня 2007р. з ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким їй було надано кредит у розмірі 26 778, 00 доларів США зі сплатою 12, 36 % річних на строк до 10 жовтня 2022р.
Незважаючи на те, що ПАТ КБ «Приватбанк»належним чином виконано умови договору та надано кредит у вказаній сумі, ОСОБА_3 ухиляється від виконання зобов'язання по сплаті щомісячних платежів на погашення кредиту і процентів за його користування, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 42 995, 38 доларів США, що за курсом НБУ на 03.07.2012р. (7, 99) становить 360 959, 76 грн.
Вказана заборгованість складається з заборгованості за кредитом 29 909, 46 доларів США, в тому числі простроченої заборгованості -2 445, 24 доларів США, заборгованості за процентами -6 975, 03 доларів США, в тому числі простроченої заборгованості -6 720, 20 доларів США, пені -6 110, 89 доларів США та штрафу 2 181, 06 доларів США.
Просив звернути стягнення на належну ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 12.10.2007р., укладеного в забезпечення виконання кредитного договору.
Відповідачка ОСОБА_3 проти позову заперечувала.
В зустрічному позові просила розірвати кредитний договір, посилаючись на те, що укладаючи кредитний договір іноземній валюті, вона не могла передбачити значне зростання курсу долара США, викликане світовою кризою, що є істотною обставиною, за наявності якої вона б не укладала договір.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 14 серпня 2012р. позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»задоволено.
Суд наклав стягнення на квартиру, належну ОСОБА_3 в погашення вказаної заборгованості за кредитним договором шляхом її продажу ПАТ КБ «Приватбанк»з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Цим же рішенням ОСОБА_3 виселено із вказаної квартири і в задоволенні її зустрічного позову відмовлено та стягнено на користь ПАТ КБ «Приватбанк»судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 219, 00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким ПАТ КБ «Приватбанк»в задоволенні позову відмовити і задовольнити її вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -зміні з підстав, передбачених п. 4. Ч. 1 ст. 309 ЦПК України виходячи з наступного:
Судом першої інстанції установлено, що 11 жовтня 2007р. між ПАТ КБ «Приватбанк»і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № HAROGLO 1270040 та додаткову угоду № 1 від 21.07.2010р. за якими ОСОБА_3 отримала кредитні кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 26 778 доларів США під 1, 03 % на місяць (11. 36 % річних) зі строком повернення до 10 жовтня 2022р. включно, з яких 25 000, 00 доларів США на придбання квартири і 1778, 00 доларів США на сплату страхових платежів.
За умовами п. 7.1 вказаного договору погашення заборгованості повинно здійснюватись шляхом внесення відповідачем щомісячних (ануїтентних) платежів у розмірі 398, 53 долари США з 6 по 10 число кожного місяця.
При розрахунку вказаної суми до неї включено заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом (1, 03 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом), винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 1, 5 % від суми вказаного кредиту.
ПАТ КБ «Приватбанк»виконано умови кредитного договору і додаткової угоди до нього, надано ОСОБА_3 кредит у вказаній сумі, в той час як ОСОБА_3 порушувала строки повернення кредиту і процентів за його користування, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 03 липня 2012р. становить 42 995, 38 доларів США, та складається з заборгованості за кредитом -29 909, 46 доларів США, в тому числі простроченої заборгованості - 2 445, 24 доларів США, заборгованості за процентами -6 975, 03 доларів США, в тому числі простроченої заборгованості -6 720, 20 доларів США, та пені -6 110, 89 доларів США та штрафу 2 181, 06 доларів США, нарахованих за прострочення виконання зобов'язання відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3, 5.4 кредитного договору.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.
Наслідки порушення позичальником умов договору щодо повернення позики частинами передбачено ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, згідно яких у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів за користування кредитом, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Отже, суд обґрунтовано дійшов висновку, що ПАТ КБ «Приватбанк»має право дострокового стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 42 995, 38 доларів США, яка за курсом НБУ на 03.07.2012р. (7, 99) становить 360 959, 76 грн. (42 995, 38 * 7, 99).
У порядку забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором 12 жовтня 2007р. ПАТ КБ «Приватбанк»з нею було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Куп'янського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за р № 48 від 12 жовтня 2007р., предметом якого є чотирикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1.
Відповідно ч. 1 ст. 33, ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 ЦК України щодо способу захисту цивільних прав і інтересів.
Задовольняючи позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції обґрунтовано , підставі ст. 39 Закону України «Про іпотеку»застосував процедуру продажу будинку, встановлену статтею 38 вказаного Закону, оскільки у п. 27 іпотечного договору міститься застереження про продаж предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом на підставі договору купівлі-продажу, для чого іпотеко держателю надається право укладення такого договору за ціною і на умовах . визначених на його власний розсуд, здійснення всіх необхідних дій від імені іпотекодавця, у тому числі на отримання витягу з Державного Реєстру прав власності на нерухоме майно.
В той же час, визначивши порядок звернення стягнення на предмет іпотеки у вказаний спосіб, в порушення вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку»суд не визначив початкову ціну продажу квартири.
Згідно ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому на звичайні ціни на цей вид майна.
Аналогічні цим вимогам роз'яснення містяться і в п. 42 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»відповідно до яких резолютивна частина рішення суду, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, має відповідати як статті 39 Закону України «Про іпотеку»так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України, а саме в ній повинна бути зазначена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна.
Не зазначивши початкову ціну реалізації квартири, суд не застосував закон, який підлягав застосуванню, що згідно п. 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни в цій частині рішення.
Судом обґрунтовано відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні зустрічного позову про розірвання кредитного договору.
Підстави розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин встановлено ст. 652 ЦПК України.
Абз. 2 ч. 1 ст. 652 ЦК України визначено поняття істотної зміни обставин -якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачати, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Як на істотну зміну обставин ОСОБА_3 посилася на зростання курсу долара США, валюти кредитного договору, по відношенню до національної валюти України - гривні, викликане світовою кризою.
Пленум Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 16 вказаної постанови вказав, що саме по собі зростання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору, оскільки стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходити з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.
Укладаючи кредитний договір і додаткову угоду до нього в доларах США, ОСОБА_3 взяла на себе ризики зміни курсу гривні, дані про курс якої є загальнодоступними, що є підставою для відмови їй у позові.
Посилання ОСОБА_3 на ту обставину, що позивачем видано їй кредит у розмірі 25 000,00 доларів США, а 1 778,00 доларів США нею не отримувалися не відповідають обставинам справи, оскільки 1 778,00 доларів США резервувалися на страхування і при розрахунку заборгованості до уваги не приймалися.
В іншій частині рішення не переглядалося.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, в зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає зміні.
Так, при розмірі заборгованості ОСОБА_3 у сумі 360 959, 76 грн. судовий збір становить 3609, 60 грн., з яких 1 820, 00 грн. сплачено ПАТ КБ «Приватбанк»як судовий збір (1700, 00 грн.) і витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи (120, 00 грн.) і які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача. 1789, 60 грн. (3 609, 60-1820, 00) підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Керуючись ст.ст. 209, 218, п. 4 ч. 1 ст. 309. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 14 серпня 2012 року в частині виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 скасувати і Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» у виселенні ОСОБА_3 із вказаної квартири відмовити.
Рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки змінити.
На підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Куп'янського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 12 жовтня 2007 року за р. № 48 звернути стягнення на чотирикімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1 належну ОСОБА_3 на погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»за кредитним договором HAR0GL01270040 від 11 жовтня 2007 року у розмірі 360 959,76 грн. (триста шістдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 76 коп.) із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», для чого Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк»надати право від імені ОСОБА_3 укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки будинку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»понесені ним витрати по сплаті судового збору і витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи у розмірі 1 820,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 1 789,60 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий -
Судді: