Справа № 22а-506 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія адміністративні - Чечот А.А.
Доповідач в апеляційній інстанції - Бабенко В.М.
"16" листопада 2006 року Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Бабенка В.М., Василенко Л.І.
при секретарі Шульга Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу начальника Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.09.2006 року по справі за скаргою ОСОБА_1 до начальника Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації , третя особа Черкаська міська рада про визнання неправомірними дій начальника Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Сухового М.О. та дозволу приватизації земельної ділянки, вислухавши сторони, судова палата -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що згідно відповіді начальника Служби охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації НОМЕР_1, ОСОБА_1 було відмовлено в позитивному висновку по приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1 в наслідок того, що зазначена земельна ділянка, площею 663 м.кв. знаходиться в межах пам'ятки археолології - городища «Замкова гора» (державний реєстровий НОМЕР_2) під охороною держави і приватизації не підлягає. ОСОБА_1 вважає дії начальника Служби охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації такими, що суперечать ст.ст. 54, 83 ЗК України в зв'язку з відсутністю відомостей про особливу історико - культурну цінність спірної земельної ділянки, посилаючись на недоведеність входження зазначеної земельної ділянки до пам'яток археології, які не підлягають приватизації, наполягаючи на тій обставині, що на даний час існує лише єдиний документ, який несе в собі перелік об'єктів культурної спадщини, які не підлягають приватгоаціх, а саме Постанова KM України № 1761 від 27.12.2001 року «Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», в якій в розділі «Пам'ятка археології» найменування Городище «Замкова Гора» в м. Черкаси відсутнє. Дії відповідача перешкоджають реалізувати йому законне право на приватизацію зазначеної земельної ділянки відповідно ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК Украйни. Тому позивач просить визнати дії начальника Служби охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації неправомірними та дозволити Черкаській
2 міській раді приватизацію гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 663 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 без висновку начальника Служби охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації.
Рішенням Соснівського районного суду від 19.09.2006 року адміністративний позов задоволений.
В апеляційній скарзі начальник Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації просить рішення Соснівського районного суду від 19.09.2006 року скасувати, постільки висновки суду не відповідають обставинам справи та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова палата вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 12.05.2005 року ОСОБА_1 став власником 25% житлового будинку у АДРЕСА_1. Вказаний будинок розташований на земельній ділянці розміром 663 кв.м. Земельна ділянка передана ОСОБА_1 у користування без права забудови. 18.05.2005 року позивач звернувся до відповідача з заявою про приватизацію присадибної ділянки за адресою АДРЕСА_1. ТОВ «Геоземпроект» виготовив технічну документацію із землеустрій), щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку по АДРЕСА_1. Претензій суміжними землекористувачами не заявлено. 24.05.2006 року начальник Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації начальник відмовив у погодженні на приватизацію земельної ділянки, постільки вказана земельна ділянка знаходиться у межах пам'ятки археології - городища «Замкова гора», тому не може бути приватизована. Але вказує, що якщо позивач бажає приватизувати вказану ділянку він повинен замовити за власні кошти проведення на ній дослідницько-рятівних робіт в сумі 280000,69 гривень. Після проведення зазначених робіт позивачу буде погоджений проект відведення земельної ділянки.
Згідно ст. 84 ЗК України До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
а) землі атомної енергетики та космічної системи;
б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і
трубопровідного транспорту;
в) землі оборони;
г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого
призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-
культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
ґ) землі лісового фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;
д) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;
є) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ж) земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними
закладами;
з) земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної і комунальної
форм власності.
Відповідно до ст. 4 Закону України про «Охорону культурної спадщини» до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини належить: здійснення державної політики; здійснення державного контролю; занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення;
2
Розпорядженням голови Черкаської облдержадміністрації від 12.03.1996 року, на яке посилається представник відповідача було затверджено лише перелік нововиявлених пам'яток історії та культури місцевого значення. Однак жодних доказів про віднесення пам'ятників до об'єктів національного значення KM України представники відповідача суду не надали. Питання про вилучення вказаної земельної ділянки у державну власність не ставиться. Якщо ОСОБА_1 оплатить вартість робіт по дослідженню вказаної земельної ділянки госпрозрахунковій організації у розмірі 280000,69 гривень, то після проведення вказаних робіт відповідач не буде заперечувати на приватизацію вказаної земельної ділянки. Інших підстав для відмови у погодженні приватизації відповідач не наводить.
Суд першої інстанції необгрунтовано зробив висновок про те, що відповідно до ст. 118 ЗК України при приватизації земельної ділянки висновок Служби охорони культурної спадщини не передбачений, постільки Законом України від 18.03.2004 року № 1626 у ст. 118 ЗК України були внесені зміни і тому проект відведення земельної ділянки погоджується з органами охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Разом з тим відповідно до п. 11 ст. 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується у судовому порядку. Але вказані обставини не можуть бути підставами для скасування рішення, яке по своїй суті є правильним.
Стаття 53 ЗК України визначає, що землі на яких розміщено археологічні пам'ятки, належать до складу до земель історико - культурного призначення. Відповідно до ст. 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у приватній власності. ОСОБА_1 не має наміру приватизовувати архіологічну пам'ятку, і не перешкоджає проведенню виконавцеві робіт, який має дозвіл на проведення археологічних розвідок та розкопок на цій ділянці, тим більш що відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або користувач земельної ділянки (у тому числі орендар) у межах території пам'ятки, охоронюваної археологічної території зобов'язаний не перешкоджати виконавцеві робіт, який має дозвіл на проведення археологічних розвідок та розкопок на цій ділянці. Власник або користувач (у тому числі орендар) земельної ділянки, на якій проводяться археологічні розвідки, розкопки має право на відшкодування у повному обсязі шкоди, якої він зазнав у зв'язку з проведенням таких робіт.
За таких обставин, судова палата вважає, що оскаржувана постанова суду є законною, обґрунтованою на зібраних по справі доказах. Відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими, були предметом судового розгляду, суд дав їм належну оцінку і вони не дають підстав для його скасування чи зміни.
Керуючись ст.ст. 198,200 КАС України, судова палата, -ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу начальника Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.09.2006 року відхилити..
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.09.2006 року по справі за скаргою ОСОБА_1 до начальника Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа Черкаська міська рада про визнання неправомірними дій начальника Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Сухового М.О. та дозволу приватизації земельної ділянки залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України на протязі одного місяця.
Головуючий Судді