Справа № 2012/7371/2012
10 січня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі : головуючого - судді Труханович В.В.
за участю секретаря - Кондратенко Г.М., Редіній Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, суд
До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась позивач ОСОБА_1 та просила постановити рішення, на підставі якого розірвати шлюб з відповідачем, який зареєстрований 15 вересня 2007 року у Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 542, та поділити майно, що їх спільною сумісною власністю, а саме виділити відповідачу у власність автомобіль ГАЗ 31029, ГАЗ 2705, Citroen Berlingo; виділити позивачу грошову компенсацію у розмірі Ѕ від ринкової вартості автомобілів відповідного року випуску 76000 грн.; стягнути з відповідача на її користь грошову суму у розмірі 6500 грн. в рахунок погашення кредиту; стягнути судові витрати та оплату витрат на правову допомогу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в шлюбі сторони перебувають вперше, спільних дітей не мають. Причиною припинення шлюбних відносин стало те, що вони виявилися різними людьми з своєрідними характерами. За час спільного життя подружжю не вдалося зберегти гарної родини. Психологічна несумісності характерів, спільних інтересів і поглядів на багато питань привели до втрати почуттів любові й поваги один до одного. Подальше сумісне життя та збереження шлюбу не можливо, у зв'язку з чим позивач вважає, що за таких умов шлюб необхідно розірвати.
Крім того, позивач зазначає, що між подружжям не досягнуто згоди про добровільний поділ майна, яке є їх спільною сумісною власністю. За час проживання у шлюбі ними набуто майно: автомобіль ГАЗ 31029 номерний знак НОМЕР_1, ціна - 16000 грн.; автомобіль ГАЗ 2705 номерний знак НОМЕР_2, ціна -40000 грн.; автомобіль Citroen Berlingo номерний знак НОМЕР_3, ціна 96000 грн.; кредитні кошти, які бралися позивачем разом з відповідачем для потреб ведення спільного господарювання у березні 2008 року, борг по кредиту становить 13000 грн. Відповідно до вимог ст.ст. 60 ч.1, 65, 69 ч.1, 70 ч.1, 71 ч.1 СК України позивач просить поділити майно, що спільною сумісною власністю подружжя. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3, який діє на підставі ордер, заявлений позов підтримали та дали пояснення про обставини, які викладені у рішенні вище.
В подальшому позивач ОСОБА_1 надала заяву про уточнення позовних вимог, де зазначила, що у зв'язку з частковим визнанням відповідачем та його представником позовних вимог та не оспорювання факту набуття майна -транспортних засобів автомобіля ГАЗ 2705 номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля Citroen Berlingo номерний знак НОМЕР_3, у шлюбі, та не заперечення відносно правового режиму майна, а саме спільної сумісної власності, вона просить виділити їй у власність автомобіль Citroen Berlingo номерний знак НОМЕР_3, а відповідачу виділити у власність автомобіль ГАЗ 2705 номерний знак НОМЕР_2.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_4, який діє на підставі ордеру та угоди про надання юридичної допомоги від 30.11.2012 року, в судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнали частково та пояснили, що проти розірвання шлюбу не заперечують, вважають що примирення подружжя та подальше збереження сім*ї не можливо. Щодо уточнених позовних вимог ОСОБА_1 про виділення їй у власність автомобілю Citroen Berlingo номерний знак НОМЕР_3, а відповідачу - автомобілю ГАЗ 2705 номерний знак НОМЕР_2, то проти їх задоволення заперечували та пояснили, що неділимі речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Відповідач вважає, що вищезазначені автомобілі не можуть бути реально розділені між подружжям у відповідності з їх частками, без внесення грошової компенсації, на отримання якої відповідач не згоден. Позивач ОСОБА_1 також не дала згоду на отримання грошової компенсації від відповідача. Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що 15 вересня 2007 року у Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 542, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с. 8) Позивач просить суд розірвати шлюб, який укладений між нею та відповідачем, посилаючись на те, що подальше проживання подружжя та збереження сім'ї неможливе. Відповідно до ст.110 СК України шлюб може бути розірвано у судовому порядку, якщо буде встановлено, що подальше проживання подружжя та збереження сім'ї неможливе.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 позов в частині розірвання шлюбу визнав і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, пояснення сторін свідчать про те, що вони тривалий час не підтримують шлюбних стосунків, не мають намір відновлювати сім'ю, досягнення згоди щодо усіх питань, пов'язаних з розірванням шлюбу, суд приходить до висновку, що примирення між сторонами і збереження їх сім'ї виключається і шлюб між ними має бути розірваний.
Згідно з ч. 8 ст. 235 ЦПК України, прізвище позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити без змін.
Крім того, позивач просить постановити рішення, на підставі якого поділити майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя та виділити їй у власність автомобіль Citroen Berlingo номерний знак НОМЕР_3, а відповідачу виділити у власність автомобіль ГАЗ 2705 номерний знак НОМЕР_2.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував стосовно того, що дійсно від шлюбу подружжям були придбані автомобілі Citroen Berlingo номерний знак НОМЕР_3 та ГАЗ 2705 номерний знак НОМЕР_2.
Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Частиною 3 ст. 368 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, придбане подружжям під час шлюбу, являється їх загальною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо дружина і чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом, про що зазначено у ч. 3 ст. 71 Сімейного кодексу України.
Згідно до ч. 1 ст. 70 СК України у випадку поділу майна, яке являється об'єктом права загальної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка являються рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Стаття 71 СК України передбачає, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою…
Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»роз'яснено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Згідно висновків спеціаліста № 137 від 23.11.2012 року та № 138 від 23.11.2012 року про оцінку транспортного засобу, ринкова вартість автомобіля ГАЗ 2705-418, реєстровий номер НОМЕР_2, складає 28000 грн.; ринкова вартість автомобіля Citroen Berlingo, реєстровий номер НОМЕР_3, - 39000 грн. ( а.с.50-64)
У зв'язку з тим, що ринкова вартість автомобіля Citroen Berlingo значно вище за ринкову вартість автомобіля ГАЗ 2705-418, суд вважає, що спірні автомобілі не можуть бути реально поділені між подружжям у відповідності до їх часток, без внесення грошової компенсації.
Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 пропонуючи виділити їй у власність автомобіль Citroen Berlingo номерний знак НОМЕР_3, вартість якого значно більше від вартості автомобілю ГАЗ 2705 державний номер НОМЕР_2, який вона пропонує залишити у власності відповідача, грошові кошти на депозитний рахунок не внесла. Відповідач ОСОБА_2 від отримання грошової компенсації відмовився.
У зв'язку з тим, що розділити майно, яке є спільною сумісної власністю подружжя, не відступаючи від рівності часток не можливо, а відповідач не згоден на отримання грошової компенсації, яка в свою чергу не внесена позивачем на депозитний рахунок, суд вважає необхідним у задоволені позову ОСОБА_1 в частині поділу майна подружжя відмовити.
Крім того, суд вважає необхідним відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволені її вимог в частині стягнення коштів, які були витрачені нею на правову допомогу, за недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 15, 57-60, 61, 84, 88, 209, 212-215, 235 ЦПК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71, 110, 112, 115 СК України, ст. 368 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя -задовольнити частково.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 15 вересня 2007 року у Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 542.
Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 залишити без змін «ОСОБА_1».
У задоволені позову ОСОБА_1 в частині поділу майна подружжя -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.
Суддя В. В. Труханович