АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-16876 Головуючий у1-й інстанції - Сухомлінов С.М.
Доповідач - Пікуль А.А.
13 грудня 2012 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Поливач Л.Д.
Гаврилової М.В.
при секретарі Товарницької А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2012 року у справі
за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя
та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, про визнання особистою приватною власністю чоловіка майно (земельну ділянку), набуте за час окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин,-
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя суд визнав за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину земельної ділянки АДРЕСА_3.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено (а.с.55).
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення суду, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, по суті позовних вимог, а саме: у первісному позові ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_3 - відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, про визнання особистою приватною власністю ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0651 га, яка розташована на АДРЕСА_3 такою, що набута ОСОБА_4 за час окремого (роздільного) проживання подружжя після фактичного припиненням шлюбних відносин та є особистою приватною власністю ОСОБА_4, задовольнити (а.с.58-62).
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення відповідача та його представника, які підтримали подану ним апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
Позивачка ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_4 30 вересня 1982 року зареєстрували шлюб, який за позовною заявою відповідача був розірваний судом 13 лютого 2009 року. У судовому рішенні Голосіївський районний суд м. Києва не встановив дату припинення шлюбно-сімейних відносин між сторонами (а.с.3, 29).
Як вбачається з договору, акту (а.с.5), сторони на сімейній раді вирішили придбати земельну ділянку з дачним будинком для їх сина ОСОБА_6. З цією метою сторонами було зібрано 33 046 грн. і за цю суму коштів 3 червня 2003 року на ім'я відповідача була придбана земельна ділянка АДРЕСА_3, а 7 жовтня 2003 року на спірну земельну ділянку був виданий державний акт на ім'я відповідача.
Враховуючи те, що відповідач не представив суду належних доказів тому, що сторони в період придбання земельної ділянки фактично припинили шлюб і не вели спільного господарства, суд не знайшов правових підстав вважати спірну земельну ділянку приватною власністю тільки відповідача.
Суд вважав встановленим той факт, що спірна земельна ділянка придбана сторонами в період шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю сторін та підлягає поділу.
Враховуючи те, що між сторонами відсутня домовленість і відсутній шлюбний договір, то частки сторін у спірному майні є рівними.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.
Висновки суду щодо підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання майна особистою приватною власністю відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом проведена неправильна оцінка доказів та безпідставно, з порушенням процесуальних норм, надана перевага одним доказам над іншими, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.
Всі висновки суду першої інстанції повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (а.с.55).
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга ОСОБА_4 не містить, в ході апеляційного розгляду відповідач та його представник також не навели таких обставин.
Водночас, в ході апеляційного розгляду ОСОБА_4 підтвердив, що весь час перебування у шлюбі з ним та спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_5 була зареєстрованою за адресою своїх батьків - АДРЕСА_1, жодного письмового доказу на підтвердження обставини фактичного припинення шлюбу і роздільного проживання сторін з квітня 2001 року ОСОБА_4 надати суду не може.
Виходячи з цього, посилання апеляційної скарги відповідача на наявність у позивачки окремих фінансових рахунків та отримання нею поштової кореспонденції за адресою: АДРЕСА_1, є безпідставними.
Позовна заява ОСОБА_4 про розірвання шлюбу від 20 січня 2009 року не містить інформації про конкретний період припинення шлюбних відносин сторін (а.с. 50). В ході розгляду справи про розірвання шлюбу сторін судом не було встановлено, що на час ухвалення рішення про розірвання шлюбу (13 лютого 2009 року) сторони майже вісім років (з квітня 2001 року) проживають окремо (а.с 29-30).
За наведених обставин судом обґрунтовано відхилені показання позивача та його брата, ОСОБА_7, допитаних у якості свідків, оскільки указані особи є, безумовно, заінтересованими у результатах розгляду справи. Відповідно до показань допитаного у якості свідка ОСОБА_8 всі обставини взаємовідносин сторін відомі свідку зі слів позивача, обставин, свідком яких він був особисто, ОСОБА_8 суду не повідомив.
Посилання апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 170 ЦПК закінчив розгляд справи без допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки доказів, що це призвело до неправильного вирішення справи, немає. Крім того, клопотання про допит цих свідків у апеляційному суді в порядку, визначеному ч.2 ст. 303 ЦПК України, відповідач не заявив.
Оскільки доказів того, що спірна земельна ділянка придбавалась відповідачем у період окремого проживання сторін у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, суду не надано, обставини вишукування коштів на придбання цього майна (зокрема, набуття в борг) в період шлюбу правового значення для вирішення даного спору не мають. Допустимих - письмових доказів, набуття відповідачем коштів на придбання земельної ділянки в дар суду не надано.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.А.Пікуль
Судді: Т.О.Невідома
М.В.Гаврилова