АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 22-17647 Головуючий у1-й інстанції - Гончарук В.П.
Доповідач - Пікуль А.А.
13 грудня 2012 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Гаврилової М.В.
Невідомої Т.О.
при секретарі Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 6 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, про стягнення суми боргу за договором позики, -
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2009 року задоволено клопотання представника позивача - ОСОБА_7 про забезпечення позову.
Суд наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6 (а.с.22)
Не погодившись з таким вирішенням питання представник ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу суду від 6 жовтня 2009 року про забезпечення позову скасувати.
В суд апеляційної інстанції ОСОБА_5 не з'явилась, про місце та час апеляційного розгляду повідомлена належним чином, про що свідчить завірене штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотне повідомлення про вручення їй судової повістки 1 грудня 2012 року (а.с. 91). Суд ухвалив розглядати справу у її відсутність.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та задовольняючи заяву представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7, суд першої інстанції на підставі положень ст.ст.151-153 ЦПК України виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання судового рішення у зв'язку з чим наклав арешт на майно відповідача, а саме квартиру АДРЕСА_1.
У своїй апеляційній скарзі, представник ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - ОСОБА_4, звертає увагу суду на те, що ухвала Дніпровського районного суду м.Києва від 6 жовтня 2009 року є незаконною, оскільки постановляючи її, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки Банку, особи, яка не була учасником розгляду справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, про стягнення суми боргу за договором позики, наклавши арешт на квартиру АДРЕСА_1 та яка перебуває в іпотеці Банку з 2007 року.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 зобов'язань за Кредитним договором, Банк звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором. 24 листопада 2009 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва задоволено позовні вимоги стосовно солідарного стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь Банку заборгованість за кредитним договором. Вказане рішення не оскаржувалося. Однак, привести до виконання належним чином зазначене рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24.11.2009 року не має можливості, оскільки Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 6 жовтня 2009 року накладено на арешт на предмет іпотеки. Відповідно до вимог законодавства кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Таким чином, виключний пріоритет права на задоволення забезпечених заставою вимог належить Банку, оскільки дотримані всі норми чинного законодавства відносно державної реєстрації іпотеки, а вимоги інших кредиторів стосовно предмету застави є безпідставними.
Дніпровський районний суд м. Києва, задовольняючи заяву ОСОБА_5 про накладення арешту на майно відповідача, не врахував, що дане нерухоме майно перебуває під обтяженням, чим порушив законні права та інтереси Банку як Іпотекодержателя. Внаслідок чого Банк позбавлено законного права першочерговості звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та можливості виконання рішення суду належним чином.
З посилання на указані доводи, представник ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просить скасувати оскаржувану ухвалу суду.
Указані доводи апеляційної скарги можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали враховуючи наступне.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_5 звернулася до Дніпровського районного суду м.Києва з позовними вимогами до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу (а.с.3-4). З метою запобігання зловживань, які можуть вплинути на виконання рішення суду та для забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів позивачка ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_7 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_6(а.с.6-7).
Суд першої інстанції задовольнив заявлене клопотання та наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_6 (а.с.22).
ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" оскаржує ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2009 року, оскільки при вирішенні питання забезпечення позову, судом першої інстанції вирішено питання про права та обов'язки Банку, який не брав участь у розгляді справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, про стягнення суми боргу за договором позики.
Як вбачається із поданої ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" апеляційної скарги та доданих до неї документів, 10 квітня 2007 року між Банком "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_6 було укладено Кредитний договір №104-07-И/09. Відповідно до п.5.1 Кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є, зокрема, застава нерухомості - трьох кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
10 квітня 2007 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 у зв'язку з посвідченням Іпотечного договору було накладено заборону відчуження предмета іпотеки, до припинення Іпотечного договору, дану заборону зареєстровано у реєстрі за №1489. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором, Банк звернувся до Солом'янського районного суду м.Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
24 листопада 2009 року рішення Солом'янського районного суду м.Києва задоволено позовні вимоги Банку стосовно солідарного стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь Банку заборгованості за кредитним договором (а.с.57-61, 64-66, 67-68, 69-71).
Відповідно до ч.4 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
В даному конкретному випадку позов заявлений на суму 92 617 грн. Водночас, вартість квартири, визначена зокрема, у іпотечному договорі, складає 1 819 000 грн. (а.с. 67).
Таким чином, вжиті судом заходи забезпечення позову в порушення вимог ч.3 ст. 152 ЦПК України не є співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки вартість майна, на яке накладений арешт, майже у двадцять разів перевищує ціну позову.
Крім того, задовольняючи заяву ОСОБА_5 про накладення арешту на майно ОСОБА_6 - квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції не перевірив чи перебувала на час розгляду питання забезпечення позову квартира, на яку пропонується накласти арешт, під обтяженням у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, чим порушив законні права та інтереси Банку як Іпотекодержателя.
Вказані обставини, дають суду апеляційної інстанції підстави скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 6 жовтня 2009 року та направити вирішення питання забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 6 жовтня 2009 року скасувати.
Питання забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: А.А.Пікуль
Судді: Т.О.Невідома
М.В. Гаврилова