Ухвала від 22.11.2012 по справі 11/2690/2471/2012

[1]

АПЕЛЯЦІЙНИЙСУДМІСТАКИЄВА
УХ В А Л А
ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Мосьондза І.А.,

суддів Корнієнко Г.А., Полтавцевої Г.А.,

за участю прокурора Тертичного О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 26 січня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 26 січня 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 11.04.1996 року Любишевським районним судом Волинського області за ч.2 ст.140 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 29.08.1997 року на підставі ст.7 Закону України «Про амністію» від 26.06.1997 року; 24.09.2003 року Луцьким міським судом Волинської області за ч.1 ст.186 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 09.06.2004 року по відбуттю строку покарання; 24.11.2004 року Ковельським міським судом Волинської області за ч.2 ст.190 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі постанова Сиховського районного суду м.Львова від 15.06.2006 року звільненого з місць позбавлення волі 21.06.2006 року умовно-достроково з не відбутим строком покарання 8 місяців 4 дні; 07.05.2007 року Луцьким міським судом Волинської області за ч.2 ст.190, ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 26.02.2010 року по відбуттю строку покарання,

визнано винним і засуджено за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років і 6 (шість) місяців.

По справі вирішено питання про судові витрати та речові докази.

За даним вироком суду засуджений ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 13.03.2011 року о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, умисно наніс ОСОБА_2 численні удари руками та ногами в область тулубу та обличчя, а потім кулаком правої руки удар в область підборіддя, заподіявши таким чином потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, у вигляді внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки та речовину головного мозку, внаслідок чого 13.03.2011 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, настала смерть ОСОБА_2.

Не погоджуючись з даним вироком суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію злочину, ставить питання про скасування вироку, з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості. В обґрунтування поданої апеляції посилається на те, що суд, призначаючи ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років і 6 місяців, не врахував, що засуджений вчинив умисний та закінчений тяжкий злочин, наслідком якого є смерть потерпілої. Судом при постановленні вироку також недостатньо враховано обставини, що обтяжують покарання, - рецидив злочинів та вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, постановити новий вирок, який призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на дев'ять років.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з вироком суду, посилаючись на однобічність та неповноту досудового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. В обґрунтуванні поданої апеляції посилається на те, що судом першої інстанції не були взяті до уваги показання свідка ОСОБА_3, які підтверджують його не винуватість, а також те, що свої показання, в яких він частково визнав свою вину у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень, він дав внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства. Крім цього, суд не взяв до уваги, що на ньому та його речах не виявлено слідів крові потерпілої, відбитків пальців та будь-яких інших доказів, які б вказували на його причетність до спричинення потерпілій тілесних ушкоджень. Суд також необґрунтовано відмовив йому у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи щодо можливого отримання потерпілою тілесних ушкоджень внаслідок епілептичного припадку. За таких обставин вважає, що висновок суду про доведеність його вини у спричиненні потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких наступила її смерть, не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та заперечував проти апеляції засудженого, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, протоколу судового засідання, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у заподіянні потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило настання її смерті, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що 13.03.2011 року приблизно о 22 год., повернувшись до будинку АДРЕСА_2, побачила потерпілу ОСОБА_2, яка зі слідами крові лежала на полу та важко дихала. ОСОБА_1 знаходився в іншій кімнаті, був зляканий та блідий, відмовлявся викликати швидку медичну допомогу і заборонив їй це робити. Оглядаючи потерпілу біля першої години ночі 14.03.2011 року, вона бачила, що все її обличчя було в синцях. На прохання ОСОБА_1 вона допомогла помити потерпілу, одягти та винесли разом з її речами на зупинку громадського транспорту. На той час ОСОБА_2 не дихала, ознак життя не подавала.

Змінені показання ОСОБА_3, дані нею в судовому засіданні про те, що ОСОБА_1 намагався викликати швидку допомогу потерпілій; тілесні ушкодження потерпіла могла отримати внаслідок падіння об тумбочку; потерпіла була жива, коли її виносили на зупинку громадського транспорту, суд обґрунтовано розцінив як намагання свідка допомогти ОСОБА_1 уникнути покарання за вчинений злочин, оскільки такі показання не узгоджуються з іншими матеріалами кримінальної справи та не відповідають фактичним обставинам;

- показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що в ніч з 13 на 14 березня 2011 року на прохання ОСОБА_1 допомагав йому винести на вулицю потерпілу, яка знаходилась в покривалі і якій, зі слів ОСОБА_1, стало погано;

- даними висновку судово-медичної експертизи № 43/839 від 20.05.2011 року, згідно якого при дослідженні трупа ОСОБА_2 виявлено наступні тілесні ушкодження:

а) на обличчі: крововиливи в області правого ока і правої височної області; крововилив у підборідній області; субдоральна гематома ( об'ємом біля 2-х куб. см.) на випуклій і базальній поверхнях лівої півкулі великого мозку; екстра- і інтрадуральні крововиливи у твердій мозковій оболонці, на межі з сагиттальним синусом; нерівномірно виражені обмежено дифузні субарахноїдальні крововиливи на базальних поверхнях правої лобної та лівої скроневої долей; дрібноосередкові субепендимарні крововиливи у мозолостому тілі; паравазальні дрібноосередкові крововиливи у речовині мозку у полушаріях великого мозку та столовому відділенні головного мозку; отік - набряк головного мозку;

б) на грудях: крововиливи у проекції тіла грудини, правої підключичної області, попереднього краю лівої підмишечної впадини, на лівій молочній залозі, в проекції 6-7 ребер зліва між середньо ключичної та передньої підмишечної лінії, у краю лівої реберної дуги;

в) на животі: крововиливи на передній та лівій боковій стінках;

е) на руках: крововиливи на лівому плечі та кисті, у правому передпліччі;

ж) на ногах: крововиливи на правому та лівому стегнах, лівій гомілці

Враховуючи характер, зовнішній вигляд та локалізацію ушкоджень, інтенсивність крововиливів та їх окраску в області ушкоджень, данні судово- гістологічного дослідження, можна вважати, що:

а) усі ушкодженні виникли прижиттєвого від неодноразового травмуючого впливу (тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, особливості контактуючої (контактуючих) поверхні ( поверхонь) які не відобразились;

б) ушкодження, описані в п.1 А 2, які обумовили настання смерті, виникли по ротаційному механізму ( в результаті удару з наступним замежовим зміщенням голови по одній з осей);

в) ушкодження, описані в п.п. 1. А., Б, В,Е,Ж, виникли по механізму удару;

е) всі ушкодження виникли приблизно за 1-2 години до настання смерті, за виключенням крововиливу в краю лівої реберної дуги, який утворився приблизно за 30-40 хв. до настання смерті.

Між ушкодженнями, описаними в п.1 А 2) і настанням смерті потерпілої є прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Ушкодження описані в п. 1 А 2, комплекс яких сформував внутрішньочерепну травму, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпечності для життя).

Інші ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_2, наступила від внутрічерепної травми з крововиливами під оболонки та речовину головного мозку і розвитку його набряку, на що вказує вищеописане в п.1 А 2).

Виявлені ушкодження не могли утворитися при падінні тіла з вертикального або близького до нього положення на площину;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 16.03.2011 року з застосуванням відео фіксації, згідно яких ОСОБА_1, в присутності понятих, перебуваючи на місці вчинення злочину - в будинку АДРЕСА_2, показав, де саме і яким чином він наніс удар правою рукою в область підборіддя потерпілій ОСОБА_2;

- даними протоколу огляду місця події від 14.03.2011 року про те, що на лавці зупинки транспортних засобів «Протасів Яр» в м.Києві виявлено труп ОСОБА_2 зі слідами насильницької смерті та жіночу сумочку із речами;

- даними протоколу огляду камери відеоспостереження будинку АДРЕСА_3, на якій зафіксовано силуети трьох осіб, які 14.03.2011 року о 03 годині 01 хвилин підійшли до зупинки транспортного засобу та щось там залишили. За результатами перегляду даних відео спостереження ОСОБА_1 пояснив, що таким чином зафіксовано, як він разом з ОСОБА_4 на ковдрі винесли потерпілу ОСОБА_2, яка була без свідомості, з будинку АДРЕСА_2, та залишили її на зупинці транспортних засобів, а ОСОБА_3 винесла сумочку потерпілої та залишила її там же.

Наведені судом у вироку докази зібрані у відповідності до вимог КПК, а тому обґрунтовано судом визнані належними, достатніми та допустимими.

А відтак, твердження засудженого про те, що висновки суду про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого злочину не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать наявним у справі доказам.

Посилання в апеляції засудженого на те, що суд не врахував показання свідка ОСОБА_3, які підтверджують його не винуватість, суперечать фактичним обставинам справи, оскільки суд в постановленому вироку навів мотиви, з яких він взяв до уваги показання свідка ОСОБА_3 на досудовому слідстві та відкинув її показання, дані нею під час судового розгляду справи.

Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи апеляції засудженого про те, що свої показання, в яких він частково визнавав свою вину у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень, він дав внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства, оскільки судом при оцінці показань засудженого ОСОБА_1 враховувалось, що постановою прокуратури Солом'янського району міста Києва від 21.12.2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції. Ця постанова ніким не оскаржена, і відповідно набрала законної сили.

Доводи апеляції засудженого про можливе отримання потерпілою виявлених у неї тілесних ушкоджень внаслідок епілептичного припадку спростовуються висновком судово-медичної експертизи № 43/839 від 20.05.2011 року, згідно якого виявлені у потерпілої тілесні ушкодження не могли утворитись внаслідок падіння тіла з вертикального або близького до нього положення на площину; тілесні ушкодження, які обумовили настання смерті ОСОБА_2, не могли утворитися при епілептичному припадку.

Аналіз матеріалів кримінальної справи свідчать про те, що суд в достатній мірі дослідив всі наявні докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості, і правильно дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання за даним вироком, судом враховувались тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий за злочини, судимості по яких не зняті та не погашені в установленому законом порядку, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, за місцем проживання характеризується посередньо. Обставинами, що обтяжує покарання, суд обґрунтовано визнав вчинення засудженим злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів. З урахуванням цього суд правильно призначив ОСОБА_1 покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.121 КК України, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, тяжкості вчиненого злочину та даним про його особу. При цьому судом враховувались і ті обставини, на які прокурор посилається в своїй апеляції як на підстави для призначення більш суворого покарання.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 26 січня 2012 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.121 КК України, є законним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення апеляцій прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПУ України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 26 січня 2012 року, постановлений відносно ОСОБА_1, залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді:

__________________ __________________ __________________

Мосьондз І.А. Корнієнко Т.Ю. Полтавцева Г.А.

Справа №11/2690/2471/2012

Категорія КК: ст.121

Головуючий в 1 інст. Захарова А.С.

Головуючий у апеляційній інстанції Мосьондз І.А.

Попередній документ
28596662
Наступний документ
28596664
Інформація про рішення:
№ рішення: 28596663
№ справи: 11/2690/2471/2012
Дата рішення: 22.11.2012
Дата публікації: 16.01.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи