АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-12974 Головуючий у1-й інстанції - Кондратенко О.О.
Доповідач - Пікуль А.А.
6 грудня 2012 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Поливач Л.Д.
Гаврилової М.В.
при секретарі Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, Закрите акціонерне товариство "Просто-страхування", про відшкодування матеріальної шкоди,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (далі: ПрАТ "СК "Перша"), ОСОБА_5, третя особи: ОСОБА_6, Закрите акціонерне товариства "Просто-страхування" про відшкодування матеріальної шкоди (а.с.150-152).
Не погодившись з рішенням суду, позивач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, задовольнивши їх (а.с.161-165).
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: позивача, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, представника ПрАТ "СК "Перша", який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
24 грудня 2010 року, приблизно о 17 год. ОСОБА_6 на 107 км автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ, керуючи автомобілем "Мерседес", державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив вимушену зупинку автомобіля, з встановленням на проїжджій частині автошляху перешкоди (двох колод та вогнегасника червоного кольору), створивши перешкоду для дорожнього руху іншим транспортним засобам. Внаслідок створення указаної перешкоди були спричинені пошкодження транспортного засобу марки "Рено", державний номерний знак НОМЕР_2.
Постановою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 4 березня 2011 року ОСОБА_6 було визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.139 КУпАП.
Між ЧФ ЗАТ "Перша страхова компанія" та ОСОБА_5 було укладено Поліс №ВЕ/4725757 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з терміном дії з 16 червня 2010 року по 15 червня 2011 року, яким було забезпечено транспортний засіб - "Мерседес", державний номерний знак НОМЕР_1.
28 березня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ "СК "Перша" з заявою про виплату страхового відшкодування на що Листом від 31 березня 2011 року отримав відмову з посиланням на те, що пошкодження належного йому (ОСОБА_4) автомобіля "Рено", державний номерний знак НОМЕР_2, сталося не в результаті експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а в результаті створення ОСОБА_6 перешкод у русі, а тому відсутні правові підстави для виплати йому страхового відшкодування.
Як вбачається із Поліса №ВЕ/4725757 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, він укладений на умовах договору І типу: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Пошкодження належного ОСОБА_4 автомобіля "Рено", державний номерний знак НОМЕР_2 сталося внаслідок наїзду останнього на створену ОСОБА_6 перешкоду для дорожнього руху іншим транспортним засобам, а не за участю забезпеченого транспортного засобу ("Мерседес", державний номерний знак НОМЕР_1) внаслідок його експлуатації. Дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 24 грудня 2010 року сталася безпосередньо без участі транспортного засобу "Мерседес", державний номерний знак НОМЕР_1, який забезпечений Полісом №ВЕ/4725757 від 16 червня 2010 року.
Крім того, даних, які б свідчили, що ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_5 та експлуатував автомобіль «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 на законних підставах, суду не надано.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.
Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом проведена неправильна оцінка доказів та безпідставно, з порушенням процесуальних норм, надана перевага одним доказам над іншими, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.
Всі висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (а.с.151-152).
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга ОСОБА_4 не містить, в ході апеляційного розгляду позивач також не навів таких обставин.
Посилання апеляційної скарги на те, що дорожньо-транспортна пригода мала місце під час вимушеної зупинки забезпеченого транспортного засобу, а тому цивільно-правова відповідальність страхувальника настала і ПрАТ "СК "Перша" повинна виплатити позивачу страхове відшкодування за даним страховим випадком, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
В даному конкретному випадку відповідно до постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 4 березня 2011 року ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 139 ч.2 КУпАП - за створення перешкод в дорожньому русі, що спричинило пошкодження іншого транспортного засобу. Як вбачається зі змісту указаної постанови, дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зазнав пошкодження належний позивачу автомобіль "Рено", державний номер НОМЕР_2, сталася не за участю забезпеченого транспортного засобу (автомобіль "Мерседес", державний номер НОМЕР_1), а внаслідок встановлення ОСОБА_6 на проїжджій частині автошляху перешкоди (двох колод та вогнегасника червоного кольору) іншим транспортним засобам (а.с. 7).
Дані про те, що забезпечений автомобіль "Мерседес", державний номер НОМЕР_1, опосередковано приймав участь у даній дорожньо-транспортній пригоді (створив аварійну ситуацію тощо) і саме перебування указаного автомобіля на проїжджій частині з увімкненою аварійною світловою сигналізацією знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з пошкодженням належного позивачу автомобіля "Рено", в розпорядженні суду відсутні. При цьому, із пояснень ОСОБА_4 у Конотопському міськрайонному суді Сумської області, зафіксованим у постанові цього суду від 17 січня 2011 року (а.с. 8) вбачається, що безпосередньо перед подією дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 з урахуванням дорожньої обстановки рухався з мінімальною швидкістю, а коли побачив, що попереду мигають вогні аварійної сигналізації - зменшив швидкість до 40 км/год і дуже ретельно вдивлявся на проїжджу частину.
За встановлених обставин у суду немає підстав вважати, що в даному випадку відбулася подія, яка підпадає під визначення страхового випадку, передбаченого статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", і має наслідком покладення на ПрАТ "СК "Перша" обов'язку відшкодувати позивачу заподіяні в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальні збитки.
Доказів того, що водій автомобіля "Мерседес", державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6, перебував у трудових відносинах із власником цього автомобіля - ОСОБА_5, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 139 КУпАП, при виконанні трудових обов'язків, суду також не надано.
Посилання апеляційної скарги в цій частині також не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки з наданих позивачем копій документів, поданих для митного контролю до Сумської митниці (а.с. 16-19), вбачається, що ОСОБА_6 (написання прізвища відповідно до тексту документів) виступав у якості перевізника товару. У графі "найменування фірми перевізника" зазначений ОСОБА_5 і на товарно-транспортній накладній стоять відтиски печатки/штампу останнього. Відомостей про характер правовідносин між фірмою перевізника та безпосереднім перевізником (трудові, підряд, інший цивільно-правовий договір тощо) указані документи не містять.
Вжитими ПрАТ "СК "Перша" заходами (а.с. 35-37) встановити наявність між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 трудових правовідносин не вдалося.
Водночас, за правилом ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.А.Пікуль
Судді: Л.Д. Поливач
М.В.Гаврилова