1[1]
16 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Ковальської В.В.
суддів Верховець Т.М., Дмитренко Г.М.
за участю прокурора Отроша В.М.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора Сезонова Д.І. на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 7 травня 2012 року про повернення на додаткове досудове розслідування справи про обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 7 травня 2012 року кримінальна справа по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2, раніше судимий:
вироком Апеляційного суду м. Києва від 02.06.11 за п. п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст.146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.190, ч. 3 ст.357, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст.162, ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_3, раніше судимий:
вироком Апеляційного суду м. Києва від 02.06.11 за п. п. 6, 9, 12 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст.146, ч. 3 ст.15, ч.4 ст.190, ч. 3 ст.357, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 162, ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимий:
вироком Апеляційного суду м. Києва від 02.06.11 за п. п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_5, раніше судимий:
вироком Апеляційного суду м. Києва від 02.06.11 за ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.
повернута прокурору Шевченківського району м. Києва для організації додаткового розслідування з мотивів істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Згідно пред'явленого органами досудового слідства обвинувачення, в січні 2007 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4, та ОСОБА_6 вступили між собою в злочинну змову, спрямовану на заволодіння квартирами одиноких громадян в місті Києві та заволоділи шляхом обману квартирою АДРЕСА_6, вартістю 250 тисяч гривень, тобто майном в особливо великих розмірах, що належить ОСОБА_8
Для заволодіння вказаною квартирою ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 таємно викрав з комунальної квартири АДРЕСА_6 паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві 14.01.96. на прізвище ОСОБА_8, у який ОСОБА_6 власноруч вклеїв фотокартку невстановленої слідством особи, та за допомогою монет номіналом відповідно п'ять та дві копійки зробив відтиск печатки на ній, тим самим підробив зазначений документ з метою його подальшого використання. Далі ОСОБА_6 передав підроблений ним паспорт ОСОБА_3, ОСОБА_4 Продовжуючи реалізацію злочинного плану, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа приїхали до відділу приватизації Шевченківського району м. Києва, біля якого ОСОБА_3, ОСОБА_4 передали невстановленій слідством особі зазначений підроблений паспорт ОСОБА_8, разом з іншими документами та заявою про передачу в приватну власність комунальної квартири АДРЕСА_6, написаної невстановленою особою від імені ОСОБА_8
Далі, переслідуючи мету усунення перешкод з боку власника квартири подальшим шахрайським діям, приблизно 14 квітня 2007 року ОСОБА_3 викрав з місця проживання ОСОБА_8 та на своєму автомобілі НОМЕР_1 перевіз його у село Чернятка Бершадського району Вінницької області в заздалегідь орендований приватний будинок АДРЕСА_7. В період часу приблизно з 14 квітня 2007 року приблизно до 20 травня 2007 року ОСОБА_5, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та за їх згодою, незаконно позбавивши волі, утримував ОСОБА_9 в приміщеннях на території Бершадського району Вінницької області.
Приблизно 22 квітня 2007 року ОСОБА_10 і ОСОБА_3 приїхали на автомобілі НОМЕР_1 до будинку АДРЕСА_7, де діючи разом з ОСОБА_5, вивели ОСОБА_8 з підсобного приміщення і, застосовуючи фізичне насильство, заштовхали останнього в салон вказаного автомобіля після чого перевезли до орендованого будинку в с. Раківка Бершадського району Вінницької області.
Доставивши насильно ОСОБА_8 до вказаного будинку, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, продовжуючи незаконно позбавляти волі способом, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, що супроводжувалось заподіянням останньому фізичних страждань, прикували його за ногу до спеціально змонтованого пристрою з ланцюгом в підвальному приміщенні. Після цього ОСОБА_10 та ОСОБА_3, надавши відповідні вказівки ОСОБА_5, поїхали, а останній залишився у приміщенні зазначеного будинку і протягом тривалого часу в період приблизно з 22 квітня 2007 року приблизно до 20 травня 2007 року охороняв викраденого та позбавленого волі ОСОБА_8, слідкував за обстановкою, та тримав мобільний зв'язок з ОСОБА_4 та ОСОБА_11, повідомляючи щоденно про усі події, а також осіб, які приходили до будинку.
Приблизно в середині травня 2007 року працівники міліції, здійснюючи заходи по розшуку ОСОБА_8, отримали дані про осіб які могли вчинити даний злочин. Про це стало відомо ОСОБА_3, який разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з метою уникнення кримінальної відповідальності, припинив свої злочинні дії, спрямовані на повторне заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_8, тим самим не заволодівши квартирою АДРЕСА_6, вартістю 250 тис. гривень, тобто не довівши вказаний злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Прокурор Сезонов Д.І., який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 7 травня 2012 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених, ч. 2 ст. 146, ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України скасувати та направити кримінальну справу до Шевченківського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд.
Так, прокурор вважає, що суд першої інстанції ухилився від вирішення справи по суті, формально, за надуманими підставами повернув кримінальну справу прокурору для проведення додаткового розслідування, оскільки наявність в матеріалах кримінальної справи невирішеної заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про злочин в порядку ст. 97 КПК України, яка направлена прокурору Шевченківського району м. Києва, не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
На думку прокурора, суд не навів жодного аргументу на підтвердження того, що виявлені в ході попереднього розгляду справи порушення вимог кримінально - процесуального законодавства є істотними та такими, що не можуть бути усунуті безпосередньо в ході судового слідства та будуть перешкоджати суду повно та всебічно розглянути дану кримінальну справу з постановленням законного, обґрунтованого та справедливого вироку.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, обвинувачених і їх захисників, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора та просили залишити постанову суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення частково, а постанову суду належить змінити, виходячи з таких підстав.
Повертаючи справу про обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на додаткове розслідування суд вказав на порушення вимог кримінально-процесуального закону, які вважає істотними.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду, викладеними у постанові, щодо істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні і є підставою для повернення справи на додаткове досудове розслідування.
Так, суд вказав на порушення вимог ст. 218 КПК України щодо всіх обвинувачених, оскільки слідчий фактично не надав їм всіх матеріалів справи на ознайомлення. Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи, оскільки у графіках ознайомлення з матеріалами справи дійсно не вказано на те, що обвинуваченим надавали для ознайомлення всі матеріали справи.
Окрім того, у протоколі про оголошення ОСОБА_6 про закінчення досудового слідства вказано на те, що обвинувачений повідомив, що не бажає знайомитись з матеріалами справи та відмовився від підпису у протоколі. Дані вказаного протоколу у сукупності з даними протоколів про оголошення іншим обвинуваченим у справі про закінчення досудового слідства викликають сумнів щодо проведення такої слідчої дії.
Так, з протоколів про оголошення обвинуваченим про закінчення досудового слідства (т. 5, а.с. 21-24) убачається, що обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які перебувають під вартою, було оголошено про закінчення досудового слідства в приміщенні Київського СІЗО 03 лютого 2012 року в період часу з 13 години 21 хвилини по 13 годину 45 хвилин.
При цьому оголошення про закінчення досудового слідства ОСОБА_3 тривало з 13.21 по13.25, тобто 4 хвилини; ОСОБА_12 - з 13.25 по 13.30, тобто 5 хвилин; ОСОБА_5 - з 13.30 по 13.38, тобто 8 хвилин і ОСОБА_13 - з 13.40 по 13.45, тобто 5 хвилин.
Колегія суддів вважає, що за час, вказаний у протоколах про закінчення досудового слідства щодо всіх обвинувачених і, зокрема, ОСОБА_6 в умовах СІЗО неможливо виконати у повному обсязі всі дії, зазначені у протоколі, а саме: оголосити про закінчення досудового слідства, роз'яснити обвинувачену права, викладені у протоколі, та, власне, заповнити протокол вказаної слідчої дії.
Отже, висновок, викладений у постанові суду про порушення вимог ст. 218 КПК України ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що і матеріалах справи, які були виділені в копіях з іншої справи, є нечитабельні документи ( т.2, а. с. 8-10, 83-94, 208-250, т. 3, а. с. 125). І хоча слідчий не послався на вказані документи в обвинувальному висновку, проте, їх приєднання до справи може свідчити про належність зазначених документів до обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, тому ці документи мають бути читабельними.
Разом з тим, колегія суддів, приймаючи до уваги доводи апеляції прокурора, вважає, що не може бути підставою для повернення справи на додаткове досудове розслідування наявність у справі невирішеної заяви адвоката ОСОБА_3 прокурору Шевченківського району про злочин та заява обвинуваченого ОСОБА_5 до Генерального прокурора України з клопотанням «оградить его от действий следователя», оскільки вказані заяви захисника та обвинуваченого є, по суті, скаргами на дії слідчого, не вирішення яких не може вважатись істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Колегія суддів не може погодитись з твердженням суду першої інстанції про те, що клопотання ОСОБА_5 огородити його від дій слідчого, викладене у заяві до Генерального прокурора України слід розцінювати як відвід слідчому, оскільки із змісту даної заяви убачається, що обвинувачений оскаржує, неправомірні, на його думку, дії слідчого, але при цьому не висловлює недовіри слідчому та не викладає обставин, які можуть бути підставою для відводу слідчого.
Тому висновок суду про те, що органами досудового слідства були порушені вимоги ст. 60 КПК України є безпідставним і дана вказівка підлягає виключенню з постанови суду про повернення справи на додаткове досудове розслідування. Також підлягає виключенню вказівка щодо вирішення заяви захисника ОСОБА_3 про злочин в порядку, ст. 97 КПК України.
Колегія суддів вважає безпідставним та передчасним висновок суду про те, що при пред'явленні обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 було порушено їх право на захист, оскільки з вироку Апеляційного суду м. Києва від 02.06.2011 року убачається, що вказані обвинувачені мали захисників, але ці захисники не були допущені до участі при пред'явленні обвинувачення у даній справі.
За умови, що участь захисника у справі не є обов'язковою, обвинувачений вправі сам вирішувати питання щодо участі захисника при пред'явленні обвинувачення та може відмовитись від участі захисника.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 відмовились від участі захисників при пред'явленні їм обвинувачення. Наявність у вказаних обвинувачених захисників по іншій кримінальній справі не перешкоджало слідчому прийняти відмову обвинувачених від захисників та, відповідно, не зобов'язувало слідчого забезпечувати участь захисників, за умови, що участь захисника не є обов'язковою в силу вимог закону.
Питання щодо обставин, за яких обвинувачені відмовились від участі захисників при пред'явленні обвинувачення, при попередньому розгляді справи не перевірялось, отже, суд передчасно дійшов до висновку про порушення прав обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 на стадії пред'явленні обвинувачення. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що з постанови суду слід виключити вказівку на порушення права на захист обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_6
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора Сезонова Д.І. задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 7 травня 2012 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 23 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування змінити: виключити з постанови вказівки на не вирішення заяви адвоката ОСОБА_3 прокурору Шевченківського району про злочин та заяви обвинуваченого ОСОБА_5 до Генерального прокурора України з клопотанням «оградить его от действий следователя», а також вказівку напорушення права на захист обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_6
В решті постанову залишити без змін.
Запобіжний захід ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - тримання під вартою залишити без змін.
Судді:
Верховець Т.М. ДмитренкоГ.М. Ковальська В.В.
[1] Справа № 11/2690/2435/2012 Категорія КК: ч. 4 ст. 190
Головуючий у першій інстанції Лінник О.П.
Доповідач Ковальська В.В.