03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/2690/16472/2012 Головуючий у 1 інстанції - Фролова І.В.
Суддя-доповідач - Соколова В.В.
04 грудня 2012року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі: Охневській Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.10.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В вересні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3, як з винної особи, 2 680, 53 грн. відшкодування втрати товарної вартості автомобіля та 15 000 грн. відшкодування моральної шкоди; з відповідача ЗАТ «Страхова компанія Українська страхова група» суму матеріальної шкоди в розмірі 16458, 73 грн. та 890 грн. на відшкодування вартості експертизи.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02.10.2012 в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення суду у зв'язку з тим, що відмовляючи в задоволенні позову, судом першої інстанції не з'ясовано всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не дав належної оцінки зібраним доказам, зокрема, не взяв до уваги результати висновку експертизи, яку сам і призначив. Апелянт вважає рішення суду не вмотивованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, тому, порядку ст. 305 ч 2 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 не наступила, так як відсутній будь-який документ, який би підтверджував факт порушення норм адміністративного чи цивільного законодавства. Оскільки однією з підстав для виплати страхового відшкодування потерпілим особам, які відповідно до чинного законодавства України мають право на таке відшкодування є наявність в діях застрахованої особи вини, то і підстави для задоволення позовних вимог заявлених до ЗАТ «СК «Українська страхова група» також відсутні.
Колегія суддів вважає за можливе погодитись з такими висновками суду першої інстанції.
Судом встановлено, що 27.02.2009 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шкода» під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 17.06.2009 провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою апеляційного суду м. Києва від 11.01.2010 скасовано постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 17.06.2009 та прийнято нову. Визнано ОСОБА_2 винним у вчинені правопорушення передбаченого ст 124 КУпАП. Провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. При цьому апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 рухався з вул. Дегтярівська в бік вул. Білоруської по другорядній дорозі та не дав дорогу автомобілю «Шкода» № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, яки рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення, чим порушив п. 16.11 ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду, в порядку ст. 294 КУпАП, набрала законної сили негайно після її винесення, є остаточною і, відповідно обов'язковою до виконання.
Відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь та самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч. 4 зазначеної статті постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, даним судовим рішення встановлена вина позивача у ДТП, що мала місце 27.02.2009, що не підлягає доказуванню в ході розгляду даної справи, при цьому судом не встановлено невідповідність ПДР України дій водія ОСОБА_3 та наявність і його вини у ДТП.
Відповідно до ст. 1166 ч. 2 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В порядку ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується іншою особою.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Отже необхідно умовою для відшкодування майнової та моральної шкоди є наявність вини особи, яка її завдала. А враховуючи відсутність встановленої вини відповідача ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої було пошкоджено майно, яким володіє позивач, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог заявлених до цього відповідача.
З матеріалів справи вбачається , що 27.05.2008 між ЗАТ «Українська страхова група» та ОСОБА_3 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0144019, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності власника забезпеченого транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.
22.07.2009 до ЗАТ «Українська страхова група» звернувся ОСОБА_2 з заявою про настання ДТП та виплату страхового відшкодування від третьої особи та надав відповідні документи, а саме копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія посвідчення водія, копію паспорту, копію ідентифікаційного коду та довідку ДАІ.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 6 цього Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Враховуючи відсутність обставин згідно яких настає цивільно-правова відповідальність застрахованої у відповідача ЗАТ «Українська страхова група» особи - ОСОБА_3 підстави для задоволення позовних вимог заявлених до страховика відсутні.
Посилання апелянта на висновок судової автотехнічної експертизи, згідно якої експертами визнано неможливість зайняття транспортними засобами кінцевого положення за того механізму ДТП, який фігурував у матеріалах справи, що означає, на думку позивача, що автомобіль відповідача рухався з прилеглої території (тротуару), тобто підтверджує наявність вини відповідача колегія суддів вважає неспроможнім, оскільки винна особа у вчиненні ДТП встановлена судовим рішення у справі про адміністративне правопорушення, яке є обов'язковим. Крім того, згідно даного висновку експерти визнали технічно неспроможними вказане місце зіткнення як позивачем, так і відповідачем ОСОБА_3 та однозначних висновків зроблено не було.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, а отже підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.10.2012 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: