АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-13260 Головуючий у1-й інстанції - ОСОБА_2
Доповідач - Пікуль А.А.
22 листопада 2012 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Невідомої Т.О.
Гаврилової М.В.
при секретарі Дем'яненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,-
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23 липня 2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
Суд розірвав шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зареєстрований 3 лютого 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №129 (а.с.43-44).
Не погодившись з рішенням суду відповідачка ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу відмовити (а.с.47-49).
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника відповідачки - ОСОБА_6, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
При ухваленні рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
3 лютого 2007 року між позивачем ОСОБА_5 та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб від 3 лютого 2007 року серії НОМЕР_1, актовий запис №129, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції (а.с.7).
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження від 3 липня 2007 року, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві (а.с.8).
Примирення сторони не досягли. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися з грудня 2010 року.
Встановивши, що між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя та дитини, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів та пояснень сторін в ході апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо підстав для задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Вказані обставини, враховуючи положення ст. 309 ЦПК України, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення виходячи з наступного.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи рішення суд не вирішив та не розглядав питання щодо проживання спільної неповнолітньої дитини з одним із батьків після розлучення, не дослідив питання майнових відносин подружжя після розлучення, таким чином провокуючи сторони на конфлікти та подальше з'ясування стосунків поза межами судового розгляду, є обґрунтованими і заслуговують на увагу.
Так відповідно до роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верхового Суду України №11 від 21 листопада 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК.
Роз'ясненнями п.10 указаної Постанови визначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
В даному конкретному випадку суд першої інстанції вживав заходів до примирення подружжя шляхом надання сторонам строку на примирення тривалістю три місяці (а.с 29). Однак при цьому, суд не врахував тієї обставини, що сторони не досягли згоди при кому з батьків буде перебувати їх неповнолітня дочка після розірвання шлюбу, адже на час розгляду справи у суді сторони проживають спільно та спільно турбуються про дитину. Судом також не з'ясовані пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дочки після розірвання шлюбу.
Оскільки указані питання не вирішені сторонами і на час апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що за таких обставин вирішення питання розірвання шлюбу сторін є передчасним, а тому правових підстав для задоволення заявленого позову немає.
Керуючись ст.303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 липня 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.А.Пікуль
Судді: Т.О.Невідома
М.В. Гаврилова