"19" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/92584/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Ємельянової В.І., Гаманка О. І.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року
у справі № 2а-356/11
за позовом ОСОБА_4
до: Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва
про: перерахунок пенсії
ОСОБА_4 14 лютого 2011 року звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 3 березня 2011 року позов задоволено частково; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва провести ОСОБА_4 перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу за частиною 1, 2 статті 40, частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 рік з урахуванням проведених виплат за період з 1 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва задоволено, постанову Печерського районного суду м. Києва від 3 березня 2011 року скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про зобов'язання здійснити з 1 липня 2009 року нарахування та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік відмовлено.
Вказуючи на допущене неповне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині перерахунку пенсії за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в галузях економіки за 2008 рік (1573,99 грн.), а в іншій частині постанову суду скасувати і ухвалити в цій частині постанову суду скасувати уі ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Печерському районі м. Києва, одержувала пенсію за віком та продовжувала працювати. Позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України Печерському районі м. Києва із заявою про перерахунок пенсії з додаванням стажу відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосувавши показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2008 рік, проте відповідач здійснив перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
Частиною 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі також -«Закон») встановлено, що в разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).
За змістом частини 1 статті 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону : Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).
У частині 4 статті 42 Закону зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Враховуючи те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, безпідставною є вимога про застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Отже, при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»повинен враховуватись показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за рік, що передував року звернення за її призначенням, тому висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Вищенаведені положення щодо перерахунку пенсії за показником середньої заробітної плати працівників, який був на час призначення пенсії узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в Постановах від 21 березня 2012 року № 21-449а11, від 16 жовтня 2012 року № 21-270а12.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про перерахунок пенсії -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н. Є. Блажівська
Судді: В. І. Ємельянова
О. І. Гаманко