"09" січня 2013 р. Справа № 5006/23/129/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Данилової Т.Б., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2012
у справігосподарського суду Донецької області
за позовомпублічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
доприватного акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром"
простягнення суми вартості недостачі у розмірі 5148,29грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:Переяславська М.В. - дов. № 265-4016 від 18.05.2011;
від відповідача:Литвинов О.О. - дов. № 011-39 від 03.01.2013;
Рішенням від 10.09.2012 господарського суду Донецької області (суддя - Зекунов Е.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 07.11.2012 Донецького апеляційного господарського суду (судді: Бойченко К.І. - головуючий, Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) рішення від 10.09.2012 господарського суду Донецької області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено наявності в діях відповідача протиправної поведінки при виконанні договорів перевезення за залізничними накладними.
Не погоджуючись з судовими рішеннями господарських судів, ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 614, 1166 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами попередніх встановлено, що 14.12.2007 ТОВ "Метінвест холдінг" (за договором - покупець) та ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром", правонаступником якого є ПАТ "Єнакієвський коксохімпром (за договором -постачальник) уклали договір поставки №ДУК-03/08-8-п, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар у відповідності з асортиментом, якістю, строками, за цінами, на умовах передбачених в додатках (специфікаціях) до цього договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.
22.12.2008 ТОВ "Метінвест холдінг" (за договором - постачальник) та ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", правонаступником якого є ПАТ „Нікопольський завод феросплавів" (за договором-покупець) уклали договір поставки №ДУК-03/09-10-р/900137. Сторони передбачили, що постачальник здійснює поставку продукції на умовах FCA станції відправлення, згідно правил "Інкотермс", в редакції 2000 року, що підтверджується залізничними накладними, якщо інші умови поставки не визначені в додатках та специфікаціях до даного договору. Вантажовідправник та залізнична станція вантажовідправника, вантажоотримувач та залізнична станція вантажоотримувача вказуються в специфікаціях (додатках) до даного договору.
В специфікації від 01.02.2009 до договору №ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 (додаток №9) вантажовідправником вказаний ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром", а вантажоотримувачем - ВАТ „Нікопольський завод феросплавів".
14.07.2009 ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром" за залізничними накладними №№51692882, 51692890, 51692916, 51692917, 51692918 у вагонах №№ 66023789, 67894972, 68050822, 65292914, 65483828, 65792947, 67843144, 64035777, 66117573, 66938531, 67871236, 56509177, 60491719 зі станції Єнакієве Донецької залізниці, на адресу ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" відвантажило кокс. Загальна маса вантажу - 603 100 кг.
Господарськими судами також встановлено, що на станцію призначення Нікополь Придніпровської залізниці вантаж прибув у справних вагонах без ознак недостачі та 15.07.2009 виданий вантажоодержувачу - ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", про що є відмітка на зворотній стороні залізничних накладних.
За актом № 4778/1 від 15.07.2009 про приймання продукції за кількістю, за участю представника громадськості Шмиріна П.В., вагони прибули на станцію Нікополь у технічно-справному стані 14.07.2009 та видані залізницею 15.07.2009 о 01 год. 00 хв. З моменту подачі вагонів на завод, вагони з вантажем перебували на запасній колії залізничного цеху ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" під охороною загону відомчої воєнізованої охорони. Розкрадань вантажу, а також доступу третіх осіб до вантажу не зафіксовано. Зважування проводилось на вагонних тензометричних 100 т вагах. Приймання припинено 15.07.2009 о 03 год. 20 хв.
14.07.2009 позивач направив на адресу відповідача та ТОВ «Метінвест холдінг» факсове повідомлення №30-1361, в якому просив направити представників для приймання продукції. Факсовим повідомленням №020-1517 від 15.07.2009 відповідач просив прийняти вантаж згідно Інструкції П-6.
Приймання продукції продовжено 15.07.2009 о 12 год. 00 хв. та закінчено 15.07.2009 о 12 год. 39 хв. комісією, за участю представника громадськості Усатого В.О., який діяв на підставі посвідчення від 15.07.2009. При прийманні продукції визначення ваги нетто зроблено позивачем шляхом перевірки ваги брутто в момент одержання продукції і ваги тари вагона за трафаретом (з бруса). При прийманні вантажу виявлено нестачу продукції у кількості 5232 кг у 13 вагонах, яка надійшла за залізничними накладними №№51692882, 51692890, 51692916, 51692917, 51692918, про що складено акт № 4778/2 від 15.07.2009.
Згідно висновків акту № 4778/2 причина нестачі продукції в кількості утворилась внаслідок неправильного визначення ваги вантажу вантажовідправником.
Пунктом 5.2 договору №ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 сторони обумовили, що покупець здійснює приймання товару за кількістю на підставі залізничних накладних згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 за № П-6.
За пунктом 21 зазначеної вище Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю представнику, уповноваженому приймати продукцію за кількістю, видається належним чином оформлене і засвідчене печаткою підприємства, разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника. В посвідченні повинно бути зазначено, зокрема, на участь якої саме продукції уповноважується представник. Посвідчення видається на право участі в прийманні конкретної партії продукції. Видача посвідчення на будь-який період (декаду, місяць та інше) не допускається. Для приймання продукції у вихідні або святкові дні посвідчення може бути видане в останній передвихідний або передсвятковий день на кожний день окремо без зазначення конкретної партії продукції. Посвідчення, яке видане з порушенням приписів даної Інструкції, є недійсним.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що посвідчення №4778/1 від 14.07.2009, видане Шмиріну Павлу Васильовичу, з порушенням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, оскільки в ньому не вказано, на участь у прийманні якої продукції уповноважений даний представник та не вказано відправника (виробника) цієї продукції, а тільки зазначено, що продукція надійде з 20 год. 00 хв. 13.07.2009 до 08 год. 00 хв. 14.07.2009 без конкретизації відповідної продукції та вагонів з продукцією, яка надійде.
Згідно п. 25 зазначеної вище Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, якщо при прийманні продукції за участю представника, вказаного в п. 17 або п. 18 даної Інструкції, буде виявлена недостача продукції проти даних, вказаних в транспортних і супровідних документах (рахунку-фактурі, специфікації, описі, в пакувальних ярликах і ін.), то результати приймання продукції за кількістю оформляються актом. Акт має бути складений того ж дня, коли недостача виявлена. В акті про недостачу продукції повинно бути зазначено, зокрема найменування і адреси відправника (виробника) і постачальника; дата відправки продукції із станції (пристані, порту) відправлення або із складу відправника; транспортна і відправник маркіровка місць (по документах і фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях; точна кількість бракуючої продукції і вартість її; висновок про причини і місце утворення недостачі.
Господарські суди попередніх інстанцій також встановили, що зазначені вище акти про приймання продукції за кількістю не містять відомостей про те, чи могла вміститися продукція, якої не вистачає.
За ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що комерційні акти та акти загальної форми щодо даних перевезень за залізничними накладними №№51692882, 51692890, 51692916, 51692917, 51692918 не складалися.
Відповідно ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Оскільки норми зазначеної статті стосуються лише залізниці, яка несе обмежену відповідальність, а не вантажовідправника, то Донецький апеляційний господарський суд помилково дійшов висновку щодо застосування норми даної статті до спірних правовідносин.
Як суд першої так і суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів неправомірних дій вантажовідправника та не підтвердив обставини щодо невірного визначення вантажовідправником маси вантажу у залізничній накладній під час внесення до неї відомостей.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 07.11.2012 Донецького апеляційного господарського суду зі справи №5006/23/129/2012 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Б. Данилова
Т.Ф. Костенко