Черкаський районний суд Черкаської області
Дата документу 11.01.2013
Справа № 2320/3559/12
08 січня 2013 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Суходольського О.М.
при секретарі Івлєвій С.М.
з участю позивачки ОСОБА_1
з участю представника позивачки ОСОБА_2
з участю відповідача ОСОБА_3
з участю представника відповідача ОСОБА_4
з участю представника органу опіки Товми В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи Хацьківська сільська рада Черкаського району, орган опіки і піклування Черкаської райдержадміністрації, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна в натурі, яке нажите сторонами у шлюбі -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи Хацьківська сільська рада Черкаського району, орган опіки і піклування Черкаської райдержадміністрації, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна в натурі, яке нажите сторонами у шлюбі, мотивуючи позов тим, що з 30.06.2005р. сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Черкаського районного суду від 28.08.2012р. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1
За час подружнього життя сторони набули рухоме і нерухоме майно, зокрема придбали домоволодіння по АДРЕСА_1 Черкаського району Черкаської області; придбали автомобіль ГАЗ-2410, д.н.НОМЕР_1 за 20375грн.; скутер без номерів та набули різне рухоме майно - меблі, побутову техніку, побутове устаткування, що вказане в позовній заяві. Позивачка вказує, що вказане майно є об'єктом права спільної сумісної власності позивачки та відповідача. Позивачка вказує, що враховуючи інтереси неповнолітньої дитини, яка залишається проживати з нею, відповідно до вимог ст.71 СК України вважає можливим відступити від принципу рівності часток подружжя і виділити їй більшу частину із спільного майна, а саме ? всього придбаного у шлюбі майна. Враховуючи, що сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу вказаного майна, тому позивачка і звернулась до суду та просить провести розподіл вказаного майна.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги: просили провести реальний розподіл домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 Черкаського району з відступом від розміру ідеальних часток у співвідношенні ? позивачці і ? відповідачу шляхом проведення експертизи; встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 Черкаського району у співвідношенні ? позивачці і ? відповідачу; визначити шляхом проведення експертизи вартість всього рухомого майна, що вказане в позові і стягнути з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію за ? частину рухомого майна.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, зазначивши, що відповідач не заперечує щодо розподілу в рівних частках всього рухомого майна, що вказане в позові, крім автомобіля. Щодо стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації за половину рухомого майна - заперечили, мотивуючи, що для цього немає підстав, зазначили, що рухоме майно необхідно поділити в натурі між сторонами в рівних частках. Із запропонованою позивачкою вартістю рухомого майна погодились. Щодо розподілу автомобіля ГАЗ-2410, д.н.НОМЕР_1 -заперечили, вказавши, що для цього немає підстав, оскільки відповідач не є власником вказаного автомобіля, а лише керує ним по довіреності. Вказали, що за ОСОБА_3 значиться зареєстрований автомобіль ВАЗ-21063, 1987року випуску, д.н.НОМЕР_2, однак вказаний автомобіль поділу не підлягає, оскільки автомобіль набутий відповідачем у 2003р., тобто до шлюбу, а в період шлюбу переданий для керування іншій особі по довіреності. Щодо розподілу домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 Черкаського району та встановлення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою -відповідач заперечив, вказавши, що для цього немає підстав, оскільки вказаний будинок належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування (згідно рішення Черкаського районного суду від 20.12.2011р. по справі №2-1753/2011) і поділу не підлягає. Земельна ділянка за вказаною адресою, площею 0,18га, не приватизована. Відповідно, немає підстав для встановлення порядку користування вказаною земельною ділянкою.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.
Судом встановлено, що з 30.06.2005р. сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Черкаського районного суду від 28.08.2012р. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1
За час подружнього життя сторони набули різне майно, яке позивачка бажає розділити.
Судом встановлено, що домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 Черкаського району Черкаської області, належить відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 11.01.2007р. №45, що визнано таким згідно рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20.12.2011р. по справі №2-1753/2011. Рішення суду на момент розгляду справи не змінено і не скасовано. Право власності зареєстровано в КП «ЧОО БТІ»26.11.2012р. за реєстраційним №17371792.
Згідно п.2 ч.1 ст.57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування. Таким чином, домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 Черкаського району, належить ОСОБА_3 на праві приватної власності і поділу не підлягає.
Згідно довідки Хацьківської сільської ради від 23.11.2012р. встановлено, що земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1 Черкаського району, площею 0,18га, не приватизована, ділянка рахується за ОСОБА_3 Оскільки немає підстав для поділу домоволодіння, відповідно немає підстав для встановлення порядку користування вказаною земельною ділянкою.
Судом встановлено, що згідно даних Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС від 06.12.2012р. за відповідачем ОСОБА_3 зареєстрований автомобіль ВАЗ-21063, 1987року випуску, д.н.НОМЕР_2; дата реєстрації 17.06.2003р.
Згідно п.1 ч.1 ст.57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу. Таким чином, вказаний автомобіль поділу не підлягає, оскільки автомобіль набутий відповідачем до шлюбу.
Автомобіль ГАЗ-2410, д.н.НОМЕР_1, що вказаний в позовній заяві -розподілу не підлягає, оскільки відповідач не є власником вказаного автомобіля, а лише керує ним по довіреності.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо розподілу домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 Черкаського району, встановлення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою, розподілу автомобіля ГАЗ-2410, д.н.НОМЕР_1 -задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог про розподіл рухомого майна, а саме: холодильника, пральної машини, кроваті, телевізора «Панасонік», праски «Зелмер», ДВД, комода, скутера без н.з., шафи-купе, дивана і два крісла, пилососа «Оріон», мікрохвильової печі «Самсунг», фотоапарата «Панасонік», стаціонарного телефона з базовою установкою «Панасонік», - суд вважає наступне.
Згідно положень ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Згідно ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Враховуючи, що відповідач погодився із запропонованою позивачкою вартістю рухомого майна, однак заперечив щодо стягнення з нього на користь позивачки грошової компенсації за половину рухомого майна, зазначивши, що рухоме майно необхідно поділити в натурі, тому суд вважає, що вищевказане рухоме майно необхідно поділити між сторонами в натурі в рівних частках.
Суд вважає доцільним виділити позивачці ОСОБА_1 холодильник, вартістю 1300грн., пральну машину, вартістю 1500грн., кровать, вартістю 300грн., телевізор «Панасонік»(знаходиться у позивачки), вартістю 450грн., праску «Зелмер», вартістю 200грн., ДВД, вартістю 300грн., комод (знаходиться у позивачки), вартістю 300грн., а всього майна загальною вартістю 4350грн., як ? частини рухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Суд вважає доцільним виділити відповідачу ОСОБА_3 скутер без н.з., вартістю 1300грн., шафу-купе, вартістю 800грн., диван і два крісла, вартістю 600грн., пилосос «Оріон», вартістю 440грн., мікрохвильову піч «Самсунг», вартістю 200грн., фотоапарат «Панасонік», вартістю 450грн., стаціонарний телефон з базовою установкою «Панасонік», вартістю 400грн., а всього майна загальною вартістю 4190грн., як ? частини рухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Вказане рухоме майно, крім телевізора «Панасонік»та комода, знаходиться в домоволодінні відповідача по АДРЕСА_1 Черкаського району Черкаської області.
Загальна вартість рухомого майна, що підлягає розподілу, становить 8540грн., вартість ідеальної частки рухомого майна кожного із сторін становить 4270грн. Таким чином, з позивачки необхідно стягнути на користь відповідача кошти за різницю між вартістю ідеальної долі та вартістю реально отриманої частини рухомого майна в сумі 80грн.
Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення.
Судові витрати підлягають розподілу згідно ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.57, 60, 68, 69, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст.88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 холодильник, вартістю 1300грн., пральну машину, вартістю 1500грн., кровать, вартістю 300грн., телевізор «Панасонік», вартістю 450грн., праску «Зелмер», вартістю 200грн., ДВД, вартістю 300грн., комод, вартістю 300грн., а всього майна загальною вартістю 4350грн., як ? частини рухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Виділити ОСОБА_3 скутер без н.з., вартістю 1300грн., шафу-купе, вартістю 800грн., диван і два крісла, вартістю 600грн., пилосос «Оріон», вартістю 440грн., мікрохвильову піч «Самсунг», вартістю 200грн., фотоапарат «Панасонік», вартістю 450грн., стаціонарний телефон з базовою установкою «Панасонік», вартістю 400грн., а всього майна загальною вартістю 4190грн., як ? частини рухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти за різницю між вартістю її ідеальної долі та вартістю реально отриманої частини рухомого майна в сумі 80грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 41грн. 90коп.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 11 січня 2013 року.
Суддя: О. М. Суходольський